Люди можуть залишитися без води: про вплив дій "влади" Криму на екологію говоримо з вченим

Иллюстративное фото: qha.com.tr

Кримчани знову почали масово скаржитися на якість питної водопровідної води. Кажуть, що навіть фільтри не витримують, і їх доводиться міняти частіше. У соцмережах раз у раз пишуть, що коричнева рідина замість води стала для них вже звичним явищем. Альтернативний вихід для жителів Криму — покупна вода, але це передбачає додаткові витрати. Про якість води на окупованому півострові у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" говорить заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Російський проєкт з видобутку питної води з-під дна Азовського моря, голосно анонсований "очільником" Криму Сергієм Аксьоновим, провалився. Як ви думаєте, там немає води, вона непідходяща, або, можливо, вона є в якихось інших місцях?

— Ми від початку й припускали, що це інформаційний привід, щоб заспокоїти людей, що "влада" Криму "турбується, і вже знайшла рішення".

Говорили, що "будемо опріснювати" — нічого не робили. Потім говорили, що "будемо подавати воду через Керченський міст" — і не вийшло. Тут новий фейк, що "вода є під Азовським морем, і залишилося тільки доставити її на територію Криму".

Але якби прісна вода там була, думаю, що геологічні розробки, які велися в цьому регіоні, показали це. Азовське море добре досліджено на предмет наявності газу та нафти, було пробурено дуже багато свердловин. Геологи нанесли на карту все родовища прісної води, які є на території України. Плюс ми повинні розуміти, що з геологічної точки зору там нема запасів прісної води, достатніх для того, щоб вирішити проблеми Криму. І зараз, коли треба відповідати, а відповідати нічим, всі розуміють, що це був фейк.

— Весна й початок літа цього року дощові, в тому числі, й у Криму. Днями затопило Керч. Чи впливає це на якість води, й до яких проблем можуть призвести такі повені?

— Зміни клімату супроводжуються такими ситуаціями, які сьогодні є в Криму, коли на невелику територію випадає дуже велика кількість води. Особливо погано, коли ця територія урбанізована, коли коефіцієнт стоку дуже великий, і немає систем, які могли б вловлювати та десь накопичувати воду.

Велика кількість води випадає на територію міста, де відбувається взаємодія цієї води з тими заощадженнями, які там можуть бути: і побутовими, й відходами виробництва, промисловості. Там можуть бути якісь склади нафтопродуктів. Всі ці фактори серйозно впливають на якість води.

Потім ця вода десь накопичується, і, можливо, її використовують і в питних цілях. Тому треба дуже уважно ставитися до того, де закінчується водозбір, де вода буде концентруватися, де буде використовуватися.

— Воду якої якості сьогодні отримують кримчани?

— Є два основні чинники впливу на якість води: природні й антропогенні.

Природні фактори — це те, що зараз відбувається в Криму. Коли відбувається зміна клімату та маловодність і пересихання річок, збільшення мінералізації за якістю води. Коли йде взаємодія з підстилаючою поверхнею, якщо на території водозбору річки не все добре, то це все впливає на якість води.

Коли води мало, до природних підключаються антропогенні фактори. Наприклад, це скидання стічних вод — адже не у всіх населених пунктах Криму є очищення води. Крім того, і в прісній, і в солоній морській воді фактори впливу фосфору й азоту призводять до погіршення якості. Ми це бачимо на прикладі Туреччини, і, на жаль, на території України, Криму ці процеси відбуваються.

Якщо влада Криму не зробить заходів, щоб мінімізувати антропогенний вплив, то кримчани можуть не отримати навіть необхідного мінімуму питної води.

Є ще чинники, такі, як умови транспортування води. Дуже багато води транспортується. Наприклад, у східний Крим за рахунок перекидання. І, коли немає гідравлічної та гідротехнічної систем для перекидання стоку, якість води постійно погіршується. Плюс накладається поганий стан систем водоподачі. І ми бачимо, що в результаті отримують люди в кранах.

— Окупаційна влада постійно вигадує якісь нові водозабори, перекидання води трубами, військові щось будують, застосовуються опріснювачі води. Як це все впливає на екологію?

— Негативно. Через військові системи зникають водні об'єкти, озера, деградують водні екосистеми, коли йде цей процес неконтрольованого забору води з водозбору. І плюс, коли з екологічної точки зору неправильно будуються системи перекидання, про які я вже говорив раніше.

Ситуація з водою в Криму в 2020 році та нинішньому — це як раз накопичувальний процес 7-річного негативного впливу.

Ось і опади йдуть, а накопичення води немає. Чому? Тому що деградація в басейнах, в екосистемах, коли опади йдуть на поповнення тих запасів, які забрані у ґрунту, підземних горизонтів, — вони не йдуть в накопичення і не формують стоку.

Ризик значного негативного впливу екології Криму несуть непродумане очищення морських вод і подача кримчанам цієї води. Дуже багато зараз з'явилося інформації про ці системи, їх технічний стан, але чомусь ніхто з екологічної точки зору це питання не розкриває.

Медіа-партнери
Прямий ефір