"Летять пелюстками": особливості мінометних обстрілів і як поводитися — рекомендації Асоціації саперів України

Найбільш масова технологія мінування у період війни Росії проти України — розкидання касетних мін. Про це в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів експерт з безпеки Асоціації саперів України Ігор Молодан.

"Це випускається снаряд, який розкривається в повітрі. Це касетні міни, які розкидаються на велику територію. Є пелюсткові міни, які дуже важко помітити на місцевості — вони пофарбовані в захисний колір і розкидаються на великій території. Вони зроблені із пластику. І при контакті відбувається вибух, у людини відриває кінцівки, якщо взяти їх до рук. Багато людей не знають, як вони виглядають, і можуть їх переплутати з якимись запчастинами", — розповів Молодан.

Асоціація саперів України проводить інформування серед населення всією територією України, щоб люди не торкалися таких військових предметів і при зіткненні з ними одразу викликали рятувальників за телефоном 101.

На цьому етапі війни неможливо підрахувати збитки від мінування територій, це можна буде зробити лише після закінчення воєнних дій.

В умовах військових дій йде точкове розмінування об'єктів інфраструктури — будинків, лікарень, навчальних закладів та ін.

"Якщо є сигнали щодо мінування таких об'єктів, то, звичайно ж, Держслужба з надзвичайних ситуацій на це реагує — приїжджають сапери, які одразу їх розмінують. Адже таке мінування, насправді, робиться не для військових. Це небезпека для цивільного населення, щоб посіяти паніку, залякати населення. Відповідно і реагувати на це потрібно оперативно, і наші рятувальники на це оперативно і реагують", — продовжив експерт.

Крім мін розмінуванню підлягають снаряди, що не розірвалися, ракети.

"30% взагалі бомб, ракет — ще радянського виробництва, які застосовуються зараз на нашій території, вони не спрацьовують. Тобто третина. І ми бачимо багато ракет, що валяються, які увійшли в землю і залишилися невибуховими. Вони перебувають у нестабільному стані, і, звичайно ж, теж дуже небезпечні. Вони у бойовому стані, але не в стабільному. І можуть спрацювати у будь-який момент. Це ще одна з загроз, яка зараз є для цивільного населення, бо ці бомби лежать у населених пунктах", – пояснив Молодан.

Він акцентував на базових правилах, якщо цивільна особа зустрілася з вибухонебезпечними предметами війни: не підходити, не чіпати, дзвонити до "101". А далі діяти вже за обставини.

"Наприклад, якщо ми побачили, що перед нами лежить міна, не треба панікувати. Зупиніться, огляньтеся навколо. Бо якщо це касетний снаряд, то касет навколо могло багато розлетітися. Вони не зариваються в землю, ось чому їх називають пелюстковими мінами. вони як пелюстки летять, і коли падають і вдаряються об землю, наводяться в бойовий стан. Поки вони летять, вони ще безпечні, а щойно вдарилися, вони стають уже в бойовий стан і готові до застосування. Тому треба озирнутися навколо, щоб не було ніде під ногами або поруч таких мін. Так, такий тип мін не заривається в землю, він лежить на поверхні, тому його, якщо придивитись, можна побачити. Але треба врахувати, що він може при вітрі бути вкритий листям, снігом — тому потрібно бути уважним у місцевості, де багато опалого листя", — деталізував експерт.

Якщо хтось іде поруч із вами — попередьте, що тут небезпечно, щоб вони зупинилися і теж не панікували, озирнулися довкола.

"І повертатися в безпечне місце потрібно тим самим шляхом, яким ви сюди зайшли. Безпечне місце це, як правило, асфальтова дорога, або забетоновані ділянки. Тобто головне — вийти із замінованої зони", — додав Молодан.

З 2014 року військових дій на Донбасі відомо, коли на територію проживання цивільного населення окупантами підкидаються заміновані дитячі іграшки. Такі самі прийоми можуть використовувати і зараз.

"Це робиться для паніки, для страху населення. Для дітей та для дорослих потрібно розуміти, що в зоні бойових дій чужі іграшки чіпати не можна. Не можна підіймати нічого з землі того, що не належить вам. Навіть не можна гаманці підіймати, документи. Ось зараз з'явилася вже інформація, що мінуються просто документи. Начебто лежать звичайні книжечки, але вони всередині заміновані пластидом. Там йде заряд і стоїть невеликий детонатор. І при відкритті предмета — це все спрацьовує. Це не уб'є, але, звичайно ж, покалічити може. Тобто відірвати фаланги пальців може. І ми ж розуміємо, що пластид можна вкласти фактично в будь-яку іграшку, будь-який портмоне, будь-який гаманець і зробити будь-яку диверсію", — попередив експерт з безпеки Асоціації саперів України.

Читайте також: Вже потрібно 64 роки для розмінування сходу України, а ще додалися південь і північ, — Асоціація саперів України