Украина наш дом

"Легше сказати, що РФ не порушила в галузі міжнародного права": звіт Amnesty International і теракт в Оленівці обговорюємо з омбудсменом Лубінцем

Дмитро Лубінець. Фото: ombudsman.gov.ua

Звіт міжнародної правозахисної організації Amnesty International про те, що українські військові наражають на небезпеку цивільних, створюючи бази та розміщуючи озброєння в житлових районах, є маніпулятивним. Під загрозу мирне населення потрапило винятково через необґрунтовану збройну агресію Російської Федерації. Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону FREEДОМ на каналі UA.

Детально про ситуацію в Оленівській колонії та реакцію світу на трагедію, про визнання полку "Азов" "терористичною організацією" в Росії, а також про те, чому Amnesty International звинуватила Україну, — в інтерв'ю з омбудсменом.

— Міжнародна організація Amnesty International опублікувала доповідь, в якій, по суті, звинуватила Україну в тому, що вона наражає на небезпеку громадянське населення, створюючи військові бази нібито на території цивільних об'єктів. Якою має бути реакція України на таку заяву?

— Я як омбудсмен обурений такою публікацією. Ми зараз готуємо юридичні відповіді. Ми вважаємо, що це провокація проти України, і таким чином спроба дати можливість уникнути відповідальності Російській Федерації. Загалом усі адекватні люди розуміють, що для цивільного населення міст України загроза виникла лише через те, що Російська Федерація напала на нашу країну.

Є у міжнародному праві таке поняття, як urban warfare. Тобто це ведення бойових дій у межах міста. Тобто це юридично визнаний факт. Ми маємо повне право захищати наших громадян у кожному місті. Якщо ми добровільно підемо з наших населених пунктів, то я нагадаю, що сталося у Бучі, Ірпені, Ворзелі. А які масштаби трагедії у Маріуполі, у Волновасі, в інших містах.

— Тобто РФ якось вплинула на Amnesty International?

— Так. А ще є таке відчуття, що вони завмерли в Середньовіччі, що війна відбувається на конях у чистому полі. Тобто в розумінні правозахисників російській армії дозволено використовувати авіацію і бомбардувати Маріуполь 500-кілограмовими та авіаційними бомбами, які залишають по 15 метрів вирви вглиб, а в діаметр ця вирва сягає 30 метрів. І в такий спосіб вони нібито не несуть жодної загрози цивільному населенню України. А українській армії не можна захищати своїх громадян, перебуваючи в містах. Це якесь божевілля.

Хочеться просто запитати, в якому стані експерти писали цей звіт? Я б дуже їх попросив тоді проїхати зі мною цими містами та сказати, яким чином тоді нам треба було діяти.

— Коли представники міжнародних організацій матимуть змогу отримати доступ до місця трагедії в Оленівці Донецької області?

— Для нас важливо, щоб вся світова спільнота побачила й отримала докази того, що там насправді сталося. На наш погляд, ми маємо достатньо фактів, які свідчать про те, що там провели заздалегідь підготовлену спецоперацію з публічної кари українських військовослужбовців.

Мене дивує заява генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який сказав, що за розслідуванням звернулися дві країни. Я знаю, що у перший день після того, як були опубліковані дані та відео про теракт, українська сторона офіційно звернулися і до ООН, і до Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), щоб насамперед їх допустили до цього місця. Я також виступив з ініціативою, щоб мене допустили до місця теракту разом із омбудсменом Російської Федерації Тетяною Москальковою.

Я щодня підтримую комунікацію як з ООН, так і з МКЧХ. Регулярно дізнаюся, що вкотре російська сторона не дає доступу до Оленівки. Тому, як і коли Російська Федерація звернулася особисто з тим, що вона хоче, щоб ООН проводила відкриту перевірку того, що сталося, нам невідомо.

— Як пояснюють те, що до Оленівки не пускають правозахисників?

— Немає жодних пояснень. Сама ідея, що українська армія використала систему HIMARS, щоб обстріляти Оленівку, є абсурдною. По-перше, кожну ракету абсолютно легко видно супутникам, зокрема російським. Це дуже легко перевірити. По-друге, ракета прилетіла до одного конкретного ангара, а в сусідній будівлі навіть вікна цілі.

Постраждали та загинули лише військовослужбовці української армії. А російські військовослужбовці, які були навколо, залишилися живими.

— Тобто це була страта?

— Я оперую фактами. Наші експерти проаналізували відео та фото, які є у публічному доступі. У нашому розумінні це публічна страта, насамперед військовослужбовців, які служили у Національній гвардії.

— Американська розвідка повідомила, що росіяни спробують уламки якихось ракет підкласти, щоб сфальсифікувати результати розслідування і потім якимось експертам їх показати.

— Вони вже показали уламки HIMARS, які нібито знайшли на території Оленівки. І виявилося, що це та сама фотографія, яка вже була використана російською стороною місяць тому. Нічого нового вигадати вони не можуть.

На мою думку, вони допустять туди ООН та МКЧХ. Але зараз негайно знищують усі докази. Звичайно, вони не дають нам доступу до цієї території, не дають доступу до поранених. На жаль, ми не бачимо просування у процесі повернення тіл загиблих. Ми навіть не можемо у них юридично підтвердити список загиблих та поранених, опублікований у ЗМІ.

— На вашу думку, чи достатньо світ реагує на цю трагедію? Чи є однозначний висновок, що це зробила Росія?

— Ні. На мій погляд, ми вже вісім років зіштовхуємося з тим, що на очевидні речі міжнародна спільнота просто заплющує очі. Тобто російська сторона порушує все, що можна порушити. Якщо ми говоримо про Оленівку, то навіть розміщення наших військовополонених там — це вже порушення Женевської конвенції, бо лінія фронту розташована за 15 кілометрів. А використання військовополонених для так званого живого щита — це порушення, яке прямо прописане у Женевській конвенції.

Напевно, легше сказати, що Росія не порушила у галузі міжнародного права. Однак яку відповідальність ми бачимо з боку ООН стосовно Російської Федерації? Хтось позбавив РФ права голосу? Ні. У Раді безпеки вона використовувала свою монополію на право вето та продовжує її використовувати.

Тобто весь світ, як на мене, продовжує робити процес заради процесу, а за фактом нічого не відбувається. І як наслідок у нас відбувається дедалі більше спалахів агресії в усьому світі. На мою думку, це насамперед показник беззубості позиції Організації Об'єднаних Націй.

— Як на мене, постійне "занепокоєння" з боку ООН затягує процес.

— Вона не дає довести процес до логічного завершення. Вони розуміють, що неможливо весь час заплющувати очі. Це має чимось завершитися.

Я проводив онлайн-зустріч із колегами, які входять до комісії з розслідування фактів російських злочинів на території України. Вони готові приїхати на територію України. Вони вже були у нас у середині червня, знову готуються приїхати. Вони мають чітке розуміння, що треба робити, як робити. Водночас вони кажуть, що лише напрацьовують механізм, яким чином реагуватиме ООН. Але для нас це не відповідь. Для нас це показник того, що агресія продовжуватиметься з однієї простої причини — агресора не притягнули до відповідальності.

На території всієї планети з'являються нові осередки відкритих збройних протистоянь. Тобто це є показник того, що ООН не справляється зі своєю місією.

— Повертаючись до трагедії, чи можна сьогодні вже озвучити головні висновки, хто і для чого вчинив теракт? За допомогою якої зброї?

— Я можу тільки припускати на підставі висновків, які зробили наші військові експерти. Вони схиляються до того, що це був вибух усередині. Вибух, який спричинив велику температуру. Тіла дуже обгоріли. Таких результатів не дають ні HIMARS, ні "Урагани", ні "Смерчі".

Приміщення, де все це сталося, готували заздалегідь. За нашою інформацією, не було потреби переводити саме до цього приміщення наших хлопців. За супутниковими знімками бачимо, що могили готувалися заздалегідь.

— Те, що Росія оголосила "Азов" "терористичною організацією", вплине на доступ до Оленівки та на розслідування вбивства українських військовополонених?

— Для нас це аж ніяк не має впливати. Ми вимагаємо, щоб це так само ніяк в юридичному плані не вплинуло ні на позицію ООН, ні на позицію Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Навіщо це робить Російська Федерація? Щоб, на нашу думку, вивести військовослужбовців полку "Азов" Національної гвардії з-під дій Женевської конвенції. Таким чином, вони в юридичному плані створюють передумови, щоб не було розслідування нібито щодо терористів, щоб не обговорювалося питання щодо можливого обміну військовослужбовців.

Прямий ефір