Украина наш дом

Культурну спадщину знищує Росія в Криму — яка мета та як протидіяти (ВІДЕО)

Херсонес Таврійський в окупованому Криму. Фото: jalita.com

Українські політики, правозахисники та науковці у четвер, 20 січня, обговорили можливість порятунку культурної спадщини на окупованому півострові під час дискусійної панелі "Культурний вимір російсько-українського збройного конфлікту: державна політика та інструменти захисту", інформує "Дом".

Росія вже 8 років намагається стерти культурні зв'язки Криму та материкової частини України. Руйнує пам'ятки архітектури, знищує науку, історію та культуру, щоб стерти кримськотатарську та українську ідентичність на окупованому півострові. Залишилося зовсім небагато часу, щоб Крим виявився колонізованим Росією у всіх сферах.

Бахчисарайський палац, Херсонес Таврійський, Неаполь Скіфський — одні з багатьох об'єктів, які формують національну ідентичність України та є всесвітнім надбанням людства. Проте Росія, прикриваючись реставрацією, знищує культурну спадщину, проводить незаконні розкопки, вивозить із півострова артефакти до своїх музеїв.

"Для того, щоб довести, що не існує такого народу як кримські татари, не існувало українства в Криму, для цього знищується культурна спадщина, тому вона змінюється. Саме тому з терміну "кримські татари" прибирається слово "кримські" в окремих наукових дослідженнях" , — пояснює дії окупантів культуролог, екс-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова-Чейгоз.

Захистити історичні об'єкти Криму та протидіяти Росії на території півострова доволі важко, адже Москва нехтує міжнародним законодавством. Україна у цьому питанні регулярно інформує міжнародне співтовариство про злочини Кремля на півострові. Один зі шляхів досягти мети — Кримська платформа.

"Кримська платформа є інструментом координації діалогу і фактично є парасолькою для різних тем, які стали нагальними через окупацію. Серед них і захист культурної спадщини, — коментує перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джаппарова.

Деякі експерти вважають: головна проблема полягає в тому, що результат роботи громадських організацій не йде далі за моніторинг, вони потребують державної підтримки, а українське законодавство — змін.

"У всіх законах, якими керується Міністерство культури, прописано, що за культурну спадщину на території Автономної Республіки Крим відповідає відповідний орган виконавчої влади АР Крим. Таких на сьогоднішній день не існує. Тобто за майже 8 років окупації Міністерство культури так і не внесло зміни до головних законів", — каже кандидат історичних наук, член експертної групи Кримської платформи Денис Яшний.

Саме тому перед Україною стоїть важлива мета — розробити єдину стратегію дій щодо захисту культурної спадщини Криму та налагодити міжгалузеву співпрацю державних органів, експертів та громадських організацій.

Читайте також: Підсумки 20 січня: зустріч Зеленського та Дуди, підтримка США та річниця завершення боїв за Донецький аеропорт (ВІДЕО)

Прямий ефір