Україна наш дім

Хто офіційно стане олігархом: закон про деолігархізацію обговорюємо з Федором Веніславським

Федір Веніславський. Фото: president.gov.ua

Сьогодні, 23 вересня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та загалом закон про олігархів. У документі прописано чотири критерії визначення олігархів. Якщо людина буде відповідати відразу трьом із них, вона потрапить до реєстру олігархів.

Яка мета цього закону та що загрожує олігархам тепер — розповів представник президента України в КСУ Федір Веніславський у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Навіщо потрібен цей закон і яка його основна мета?

— Закон потрібен, як сказано в преамбулі цього законопроєкту, щоб унеможливити паразитування олігархів на державних ресурсах для власного збагачення через вплив на політиків, на засоби масової інформації. Тобто метою цього закону є припинити ту негативну порочну практику, яка мала місце в Україні протягом останніх фактично 30 років. Коли дуже маленька група людей за допомогою тих ресурсів, які давали змогу їм впливати на інформаційний простір і на політику, стає ще багатшою.

— Тобто це боротьба з олігархами або обмеження їх можливостей? І як це буде контролюватися?

— По-перше, мета цього закону — це усунути загрози національній безпеці. Це головна мета. Тому що вплив олігархів на всі сфери життя — і на політику, і на інформаційний простір — настільки істотний, що це вже є безпосередніми прямими загрозами національній безпеці України. Тому головна мета — це усунути загрози національній безпеці.

У чому ці загрози виявляються? У тому, що олігархи за допомогою підконтрольних засобів масової інформації фактично зомбують населення, формують потрібний їм погляд. Потім цей погляд, через пов’язаних із ними політиків, реалізується в конкретних нормативно-правових актах, в законах, в постановах Кабінету міністрів. В результаті ця вся діяльність дає змогу їм стати ще багатшими, оскільки вони отримують можливість доходів від державних, від загальнонародних ресурсів.

— Олігархи і великі бізнесмени — як їх будуть розрізняти?

— У законі це один із найбільш дискусійних моментів, тому що дуже часто від наших опозиційних політиків лунають звинувачення в тому, що під цей закон підпадають просто великі бізнесмени, навіть іноді середній бізнес. Це є абсолютним фейком, страшилками, які нічого не мають спільного з цим законопроєктом.

У законопроєкті вказано чотири критерії, трьом з яких одночасно повинен відповідати той суб’єкт господарської діяльності, який може бути віднесений до категорії олігархів. Перше — це він повинен мати змогу брати участь у політичному житті. Що таке участь у політичному житті, чітко і вичерпно визначено в цьому законі. Другий складовий елемент — він повинен мати вплив на засоби масової інформації. Що таке вплив на ЗМІ — знову ж таки чітко і вичерпно визначає цей законопроєкт.

Третя складова — він є власником або бенефіціаром суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринках в Україні або є суб’єктом природних монополій. Тобто в цьому випадку це один із визначальних аспектів, який точно не дозволяє додати до категорії олігархів середніх і дрібних бізнесменів. Тому що вони апріорі не можуть займати ось це монопольне становище, домінантне становище на одному з ринків або бути суб’єктом природної монополії.

І четвертий критерій, який повинен бути також одночасно, — це сукупна вартість активів цього суб’єкта, який може бути внесений до категорії олігархів. Наразі становить 2 млрд 300 млн, тобто 1 млн прожиткових мінімумів доходів громадян України. Одночасно трьом із чотирьох критеріїв буде відповідати дуже обмежена кількість суб’єктів. І вони точно не будуть належати до середнього або до малого бізнесу.

— Чи існує можливість, що олігархи якось будуть обходити цей закон? Наприклад, Віктор Медведчук, до закриття каналів "112 Україна", ZIK і News One, фактично володів ними. Хоча офіційним власником був Тарас Козак.

— Дуже гарне питання. Саме йому були присвячені досить багато поправок між першим і другим читанням. І в редакції, яку ухвалив 17 вересня наш комітет, уточнено дані про вплив на засоби масової інформації. Вплив — це не тільки власник, засновник або бенефіціар засновника власника ЗМІ, але це будь-який вплив через фінансові ресурси, через надання робіт, послуг тощо.

Тобто на сьогодні, якщо, наприклад, якийсь великий бізнесмен надає каналу або іншому засобу масової інформації якісь послуги, надає їм приміщення, виконує якісь роботи для цього каналу, то це також буде підпадати під те, що він має вплив. Ми вилучили майже всі можливості, які дадуть змогу реальним власникам або реальним власникам, які мають можливість впливати на цей засіб масової інформації, уникнути підпадання під критерій цього законопроєкту.

— Останнім часом власники деяких телеканалів віддають його в управління трудовому колективу. Чи візьмуть до уваги це в законі про деолігархізацію?

— По-перше, потрібно сказати, що на сьогодні телеканали в Україні досить рідко є прибутковим бізнесом. Тобто вони вимагають дотацій зазвичай. Ці дотації, забезпечення діяльності, створення умов для діяльності все одно вимагатимуть фінансових ресурсів. І в тих формулюваннях, які ми ухвалили до другого читання, вони дають змогу відстежити будь-яку можливість впливу на засіб масової інформації. Тому будь-які хитрощі — юридичні та організаційні, — за допомогою яких особи хотіли б уникнути внесення до цього переліку олігархів, я думаю, вони точно мінімізовані. Сказати, що повністю усунені, — я думаю, що завжди можна знайти якісь механізми. Але ми постаралися зробити це майже нереалізованим сценарієм. Тому ті люди, які реально впливають на засіб масової інформації, будуть підпадати під дію цього закону.

Прямий ефір