США VS Китай VS Росія: хто правитиме світом?

Прапори Росії, США та Китаю. Фото: depositphotos.com

США — єдина держава, яку у світі визнано наддержавою. ВВП країни становить майже 20,5 трлн дол. Це в 150 більше, ніж у України, згідно з даними Міжнародного валютного фонду. США також є ядерною державою з 5800 загальною кількістю боєголовок.

Однак, згідно з глобальним дослідженням Міжнародної асоціації Gallup, майже 60% респондентів вважають, що до 2030 року ще однією наддержавою може стати Китай. Так вважають понад 3/4 жителів країн-членів ЄС і понад 2/3 населення Латинської Америки. Думка українців практично збігається із середнім по світу: 56% бачать Китай наддержавою до кінця десятиліття.

Зараз внутрішній валовий продукт Піднебесної становить понад 13 трлн дол., що майже на третину менше, ніж у Штатів. Китай також є ядерною державою, але загальна кількість ядерних боєголовок держава приховує. Відомо лише про 320 бойових.

І тільки 2/5 респондентів в усьому світі вважають, що Росія в найближчому майбутньому буде однією з наддержав. Більше третини опитаних у світі не згодні з таким прогнозом, в Україні негативний показник один з найвищих — 67%, за даними Gallup.

До рівня наддержави Росія істотно відстає за економічними показниками. ВВП становить всього лише 1 трлн 250 млрд дол. — це мізер у порівнянні зі Штатами та Китаєм. Але в ядерному озброєнні Росія перевершує — Кремль володіє 6400 ядерними боєголовками та знаходиться на першому місці у світі за їх кількістю.

Боротьба за лідерство у світі продовжиться. Китай — США, стратегічна автономія Євросоюзу, спроби Росії відновити вплив у Східній Європі, розширення впливу Туреччини з поширенням ідей паносманської ідентичності — все це ключові точки, на які варто звертати увагу у 2021 році.

Результати дослідження Міжнародної асоціації Gallup, а також ситуацію на світовій арені у програмі "На самом деле: Мир" телеканалу "Дом" прокоментував Олексій Гарань — науковий директор фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва", професор Києво-Могилянської академії.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Згідно з наведеним дослідженням, більшість учасників опитування вважають США та Китай наддержавами, які будуть керувати світом в найближчі десять років. А яке місце Європейського Союзу в цьому перерозподілі?

— З Європейським Союзом складніше. Тому що менше число респондентів вважають, що ЄС буде наддержавою, але водночас Євросоюз отримав позитивні оцінки щодо його стабілізуючої ролі у світі.

Якраз дуже цікаво, що серед українців 50% тих, хто позитивно оцінює роль Європейського Союзу в стабілізації міжнародних відносин. Це більше, ніж середній показник по світу. Це пов'язано і з економічної допомогою, яка надається Україні. І в тому числі з допомогою по вакцинації від COVID-19.

— З приводу вакцинації. Американський журнал Foreign Affairs пише, що вакцини займають нове місце в дипломатії з часів Холодної війни. Що країни-виробники бачать окупність своїх інвестицій у вигляді такої м'якої сили: престиж, доброзичливість, можливо, ступінь залежності. Сьогодні країною, яка найшвидше рухається до консолідації цих досягнень, може стати Китай. Але щось схоже ми бачимо і в Росії. Як ви думаєте, чи спрацює їх тактика в підвищенні того ж престижу, попри те те, що обидві країни представляють авторитарний режим?

— По-перше, країна, яка фактично перша завершила вакцинацію свого населення, — це Ізраїль.

У світі немає сумніву, що Китай зараз стає наддержавою, але майже 50% опитуваних вважають, що політика Китаю дестабілізує світ. Тобто Китаю бояться. І я думаю, бояться досить обґрунтовано.

Наприклад, зараз у нас конфлікт навколо об'єднання "Мотор Січ", і український уряд ухвалив принципове рішення — не передавати стратегічні технології Китаю. З чим це пов'язано? Це пов'язано з тим, що Китаю бояться.

Китаю боїться Японія, Китаю бояться Сполучені Штати. Вони бояться, що технології виявляться в руках режиму, який, загалом, займається експансією. Ми бачимо цю експансію щодо островів у Південно-Китайському і Східно-Китайському морях. Насправді там Китай проводить політику, яка багато в чому нагадує політику Росії.

І ось дивіться: Україна у 1998 році продала Китаю недобудований тоді авіаносець "Варяг". Він був у нас не добудований, ми його продали, і китайці пообіцяли, що цей недобудований авіаносець стане центром розваг. Для дітей, для дорослих, що там будуть атракціони тощо. І що сталося з цим недобудованим авіаносцем? Китайці порушили зобов'язання: вони добудували "Варяг" і зараз це один з двох китайських авіаносців. Це не означає, що ми не повинні розвивати відносини з Китаєм економічні — це важливо. Але ми повинні розуміти й ті обмеження, які є.

І знову ж таки ми повинні враховувати взаємини в рамках нашого збройного конфлікту. Ми повинні розуміти, хто нам надає основну допомогу. Основну допомогу нам надають США, Канада і країни Західної Європи.

А позиція Китаю в цьому плані — досить цікава. Так, Китай не визнав анексію Криму. Більш того всі китайські інвестиції та проєкти в Криму після російської анексії були заморожені. Чому? Тому що у Китаю теж є проблемні території: Тайвань, Тибет, Гонконг. І тому Китай принципово не визнає російську окупацію Криму. Але водночас  на міжнародній арені Китай не виступає безпосередньо з осудом російської політики. Це хитра китайська політика: вони використовують те, що позиції Росії зараз ослабли й китайці мають можливість отримувати з Росії досить дешеву сировину.

— З приводу інших країн. У 80-х роках багато політиків і економістів приписували найближчим часом статус наддержави Японії. Високі темпи економічного і технологічного зростання, великий ВВП, але ось так і не сталося.

— Японія, дійсно, економічно дуже сильна країна. Але ми повинні розуміти, що у військовому плані якраз Японія спирається на союз з США. Японці дуже побоюються військової експансії Китаю і Північної Кореї. Тому для Японії, яка сама не володіє необхідними силами стримування, необхідний союз зі Сполученими Штатами.

Прямий ефір