Кримське золото скіфів і нашийна гривня з аукціону: як Україна захищає культурну спадщину

Золото скіфів залишиться в Україні. Партію ювелірних виробів, яким понад 2 тис. років, правоохоронці затримали на кордоні з Польщею. Предмети унікальні й становлять величезну культурну цінність. Вони повинні були поповнити приватну колекцію, але тепер по праву займуть місце в музеї.

Як протистояти "чорним" археологам, і які кроки робить Україна для збереження культурної спадщини в межах країни — з'ясовують журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

Російські розкопки в Криму

11 підвісок з білого та жовтого золота з характерним гравіюванням часів стародавнього Скіфського царства співробітники СБУ спільно з митниками вилучили у громадянина України на пункті пропуску "Ягодин". Кур'єр перевозив вироби у звичайній картонній коробці та через територію Польщі повинен був доставити їх нелегальним покупцям. Подробиці розповідають у прокуратурі Київської області, яка керує досудовим розслідуванням.

"Замовники були різними, з різних країн, тобто — не в одні руки планувалося передавати. Продавця також встановлюють, хто саме збирав і найняв посередника для передачі цих цінностей", — коментує прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Олег Яковенко.

За контрабанду культурних цінностей учасникам злочинного ланцюжка загрожує від 8 до 12 років в'язниці. Самі ювелірні вироби поки що поміщені до сховища СБУ. У разі відповідного рішення суду вони стануть експонатами одного з музеїв.

"За попередніми висновками фахівців, вони можуть складати культурну та історичну цінність для України. Попередньо встановлено, що можливим джерелом походження цих виробів з золота може бути окупований Крим", — уточнює Яковенко.

Якщо інформація підтвердиться, великим сюрпризом це не стане. З 2014 року в Криму проводяться незаконні розкопки, ініційовані російською науковою спільнотою та підтримувані російською владою окупованого півострова.

Так, у 2017 році масштабні роботи на площі в 3 га були розгорнуті в околицях Керчі. Там виявили 17 курганів і стародавнє поселення, а в культурному шарі глибиною до 2 м знайшли колекцію монет і прикрас. За запевненнями росіян — різних періодів, в основному — татарського.

"Дійсно, російські академіки наук чітко говорили у своїх коментарях про те, що основною спадщиною за останні роки є кримські розкопки. І вони показують нібито зв'язок історії Росії та історії Криму. РФ робить особливий акцент на здійсненні цих розкопок. Я думаю, для того, щоб стерти ту культурну ідентичність і різницю між Російською Федерацією та культурою, яка є на території Криму", — говорить перший заступник керівника української прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар.

Відомство розслідує низку кримінальних справ за 70 фактами незаконних дій з культурними цінностями. Причому до уваги беруться не тільки подібні розкопки, але й незаконна реставрація та вивезення артефактів за межі півострова.

"Безумовно, ці факти також є окремим предметом досліджень. Причому факти не тільки вивезення культурних цінностей, які знаходяться безпосередньо шляхом проведення пошукових робіт, а й тих, які перебували в наших музейних установах, а потім були переміщені до музейних установ Російської Федерації", — продовжує Віталій Секретар.

Інформацію про це, не соромлячись, поширюють самі окупанти. Наприклад, у публічному доступі на YouTube є докладний звіт про знахідку в Усть-Альминському городищі. Там виявили поховання жінки з цілим розсипом коштовних скіфських і грецьких виробів.

Але де опиняться ці прикраси за деякий час — у Сімферополі, Москві, Петербурзі чи Сиктивкарі, передбачити важко. У прокуратурі Криму та Міністерстві культури підкреслюють — подібні дії порушують не тільки українські закони, а й норми міжнародного гуманітарного права.

"У конвенції 1954 року ЮНЕСКО прописано, що на окупованій території заборонені археологічні розкопки, вивезення культурних цінностей, — все, що шкодить культурній спадщині. Ми даємо пропозиції у санкційні списки щодо людей, які займаються такими дослідженнями. Зараз у нас момент накопичення та документації цих фактів для наступних, вже судових справ, і реакції, в тому числі, міжнародних організацій на такі порушення", — акцентує заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко.

Інтернет-аукціони

Утім, проблема збереження культурної спадщини існує не лише в контексті того, що відбувається в Криму. Різні предмети стародавнього побуту, в тому числі, й скіфської епохи, з легкістю можна знайти в Україні на інтернет-аукціонах.

Прикраси, предмети побуту та навіть зброю можна придбати за пару "кліків". При цьому вам без проблем їх доставлять поштою. У Міністерстві культури впевнені: часто в таких продажах замішані "чорні" археологи.

"Це спеціалізовані колективи людей, які розуміють, що порушують закон. І вони ж копають там, де є археологічні шари, де є якісь наукові дослідження. І розуміють, що щось таки знайдуть. Звичайно, все це незаконно", — продовжує Світлана Фоменко.

У Союзі археологів України запевняють: через аукціонні будинки, "блошині ринки" й антикварні магазини проходить чимало культурних цінностей, походження яких викликає питання.

Наприклад, золота нашийна гривня — прикраса часів Київської Русі вагою 167 г — пішла на аукціоні в січні 2020 роки за 150 тис. грн. Проблема в тому, що незаконність таких угод не завжди можна довести, адже в основному продажі стосуються незареєстрованих цінностей, переважно з несанкціонованих розкопок.

Утім, вивезти такі речі за кордон набагато складніше. Лише минулого року СБУ перешкодила 22-м фактам вивозу предметів старовини за межі України. Цього року таких випадків вже 12.

"Ми можемо говорити про близько 2 млн збитків, які вдалося запобігти державі. Вартість деяких артефактів наразі не можуть встановити навіть профільні фахівці. Оскільки ці цінності настільки унікальні, що їх оцінка відсутня і на "чорному", і на, умовно, "білому" ринках", — коментує очільник пресслужби СБУ Артем Дехтяренко.

Глобальна політика боротьби проти "чорної" археології останніми роками посилюється. Так, на території Європейського Союзу вже три роки діє спеціальна директива, яка підсилює контроль державних органів за процедурами експорту та імпорту історичних і культурних цінностей. А Україні, підкреслюють у Мінкульті, дуже важливо йти в ногу з європейським законодавством, щоб не стати ринком незаконного обігу таких предметів.

"Ми працюємо над оновленням закону про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей, де хочемо врегулювати, в тому числі, й речі, пов'язані з "чорною" археологією. Культурна цінність відрізняється від грошової оцінки, і не завжди ми говоримо про ювелірні вироби, це можуть бути й скам'янілості, стародавні книги, — Біблія, наприклад, або інші рукописні книги, які можуть бути унікальними, які взагалі в одному екземплярі існують", — деталізує Світлана Фоменко.

Для запобігання незаконного вивезення цінних предметів старовини в Україні вже створений та активно наповнюється Державний реєстр національної культурної спадщини. Він повинен об'єднати всі унікальні предмети, що мають виняткове історичне, наукове та художнє значення.

До них, безумовно, належать й експонати виставки "Скіфське золото", які вже 8-й рік через окупацію Криму Росією знаходяться в Амстердамі. У 2016 році окружний суд столиці Нідерландів прийняв рішення про повернення предметів з колекції музеїв окупованого півострова до України, і цього року очікується рішення апеляційної інстанції.

Читайте також: Суд з кримськими музеями: рішення про повернення з Нідерландів "скіфського золота" Україна очікує в кінці серпня