Кремль використовує політв'язнів як заручників, — Кримська правозахисна група

Кремль маніпулює темою політв'язнів, яких незаконно переслідують в окупованому Криму, щоб розширити власну політичну маневреність під час переговорів. Таку думку у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" висловила очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона акцентувала, що обговорення порушень прав людини на окупованому півострові посідає важливе місце в міжнародному порядку денному.

"Дискусія, яка будується навколо порушень прав людини, досі актуальна. Щорічно ухвалюють резолюцію Генеральної асамблеї ООН. Масштаби порушень прав людини лише збільшуються. Резолюція та інші документи — це міжнародно-правова база будь-яких переговорів. Права людини — один із принципових треків", — зауважила правозахисниця.

Скрипник акцентувала, що Кремль використовує політв'язнів окупованого Криму в ролі заручників.

"Політика Путіна — це політика заручництва. Путін може відпустити людей, як це було у 2019 році, коли звільнили Олега Сенцова, Володю Болотова, Сашу Кольченка. Але буквально через місяць щонайменше ще троє нових громадян України були позбавлені волі, і зараз ця цифра — вже понад 105 осіб", — сказала правозахисниця.

На її думку, Кремль таким чином намагається виграти ширший простір для політичних маніпуляцій під час переговорів.

"Путін, поки він контролює територію та окупує Крим, завжди використовуватиме людей для своїх політичних цілей. Щойно він зрозуміє, що є якісь політичні передумови для переговорів, він може використовувати тих заручників, які перебувають на території Росії або окупованого Криму, для цих переговорів", — деталізувала Скрипник.

Крім того, правозахисниця вважає, що Москва може збільшити кількість затриманих, щоб спробувати "ще більше тиснути на людей, що беруть участь в ухваленні рішень".

"Можуть з'явиться нові й нові жертви, щоб кількістю політв'язнів Кремль спробував домогтися якихось своїх результатів. Наприклад, зняття санкцій. Росія використовуватиме політику заручництва, як вона робила всі ці 7 років. Але це не скасовує того, що звільнення можливе в межах політичних переговорів", — говорить Скрипник.

Як приклад правозахисниця навела затримання у березні цього року позаштатного кореспондента "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка, який звинувачується в нібито зберіганні саморобної вибухівки та "роботі на спецслужби України". На думку Скрипник, російська влада Криму поспішить із винесенням вироку журналісту, щоб чинити тиск на українську сторону.

"Що стосується Владислава Єсипенка, сьогодні ми знаємо, що стадія попереднього розслідування завершена. Це означає, що скоро справа попрямує до суду. І мені здається, що вони поспішатимуть винести вирок, — можливо, навіть до початку Кримського саміту, щоб спекулювати на темі чергових нібито "українських шпигунів". Що стосується свободи слова, то саме справа Владислава Єсипенка лише підтверджує, що Росія масово порушує це право", — акцентувала Скрипник.

Повна версія інтерв’ю: Політика заручництва: про переслідування в Криму говоримо з правозахисницею Ольгою Скрипник