Корінні народи і нацспільноти — пріоритети влади: "Официальный разговор" зі Снавером Сейтхалілєвим

Питання корінних народів і національних спільнот важливий для розвитку українського суспільства, тому влада України активно працює в цьому напрямку. Створюються нові закони, які допоможуть вирішити проблеми цих представників українського суспільства.

Які пріоритети ставить держава в питанні корінних народів і як буде реалізовуватися законопроєкт про національні спільнотах — розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Снавер Сейтхалілєв у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Які пріоритети ставить держава в питанні корінних народів?

— Найголовніше — що ми чітко зафіксували позицію. Закріпили поняття про корінні народи. В цьому плані держава проявила історичну справедливість. Автоматично вирішуються ті питання, які були в суспільстві вже досить довгий час.

Зрозуміло, що законом, по суті, починається системна комунікація. У цьому контексті держава проявляє лідерську позицію. Бере на себе відповідальність за збереження і розвиток самобутності, унікальної культури корінних народів. Вибудовується абсолютно новий рівень взаємодії. Це і підтримка представницьких органів, підтримка ЗМІ, абсолютно всіх питань, пов’язаних з розвитком мови тощо. Тобто це дуже хороший і сильний позитивний сигнал.

— Що стосується законопроєкту про національні спільноти, наскільки складною буде його розробка і подальше втілення?

— Я думаю, тут потрібно чітко зафіксувати, що жоден закон жодним чином не підносить певний народ або співтовариство. Тут більше потрібно сфокусуватися саме на розвитку і відновленні прав. Ми розуміємо, що в разі корінних народів — це ті народи, які не мають своєї державності. Державного утворення за межами України. Відповідно, розвитком мови, культури і так далі ніхто, крім них і цієї держави, не займається. В цьому плані є дуже чітка дефініція.

Якщо говорити саме про національні спільноти, до цього це було більше, як дефініція меншин. Так чи інакше, це народи, які мають свої держави за межами України. Про них є кому подбати, подбати про збереження мови, про розвиток культури і так далі. Але завдяки новому законопроєкту з’явиться можливість самим регулювати внутрішні питання розвитку на рівні діаспор, громадських організацій.

— Наскільки актуальним є гуманітарне питання для жителів тимчасово окупованих територій?

— Я думаю, що це одне з ключових питань, пов’язаних з реінтеграцією і подальшою деокупацією тимчасово окупованих територій. Це питання молоді. Держава вже проявила певну ініціативу в тому, щоб для абітурієнтів саме цієї категорії були створені квоти, за якими діти вступають взагалі без іспитів. Але потрібно скласти іспити з української мови та історії, а також профільні іспити у виші.

Так чи інакше, ми створюємо спеціалізовані умови саме для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. Тут важливо ще те, що цього року ми почали підготовчі курси, тому що ми бачимо статистику того, що діти не завжди правильно роблять вибір. Приїжджаючи сюди, вони вибирають той чи інший вуз, і потім виникає питання з переведенням на інші спеціальності. Тому ми запустили такі курси. Там, де протягом 2-3 місяців діти зможуть більше зануритися в українську атмосферу і визначити для себе, які спеціальності їм важливі.

— Що ще потрібно зробити для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, щоб зробити їхнє навчання в українських вузах більш доступним? Адже, наприклад, КПВВ на Донбасі зараз практично закриті з боку окупаційної влади.

— Так, ми бачимо, що блокується виїзд абітурієнтів, і вони змушені проїжджати через територію РФ. До недавнього моменту були питання штрафів. Це питання вже врегульовано на рівні закону. Він спрямований на підпис президентові.

Ми рухаємося до того, щоб оцифровувати сам процес вступу. Зараз, в принципі, дуже вільно відбувається сам процес. Тобто люди можуть писати на електронну пошту, дзвонити по телефону, писати в месенджери, комунікувати з центрами "Донбас-Україна" і "Крим-Україна".

Ми працюємо над тим, щоб систематизувати цей процес, створити більш зручні інтерфейси, щоб діти могли ці базові іспити з мови та з історії здати віддалено. Ми над цим працюємо.

— Як проходить процес вакцинації жителів тимчасово окупованих територій?

— Це можна зробити через додаток "Дія". Там можна записатися на вакцинацію, стати в чергу. Це стосується і жителів окупованих територій. У травні там запустили інструмент в рамках "Дії", через який можна авторизуватися, маючи біометричні документи. Якщо раніше потрібно було обов’язково, приїжджаючи на підконтрольну частину, отримувати електронний підпис, то зараз, маючи біометричний документ, віддалено можна пройти ідентифікацію в "Дії" і встати на чергу з вакцинації. Зрозуміло, що забезпечити вакцинацію на КПВВ неможливо, але ми працюємо з опорними лікарнями в найближчій доступності до пунктів пропуску. В рамках модернізації пунктів передбачено, що там створять регулярні маршрути до опорних лікарень.