Контрнаступ ЗСУ на Херсонщині — репортаж з лінії фронту (ВІДЕО)

На передовій. Фото: ГШ ЗСУ/Facebook

Збройні сили України продовжують звільняти населені пункти Херсонщини від російських окупантів. Зараз готуються йти у великий контрнаступ на півдні. Як триває підготовка і що відбувається в регіоні, дізналася кореспондентка телеканалу "Дом" Анастасія Жук, яка поспілкувалася з українськими захисниками.

"На Херсонському напрямку ми звільняємо села одне за одним, даємо бій противнику. Він, звичайно, намагається відповідати. Кількість сил нерівна, приблизно, я думаю, що 1 до 10. Стріляють усім, починаючи від міномета 60, 80, 120-ки, працюють САУшки, виїжджали танки, коптери навчилися окупанти підвішувати. Тобто звичайна граната, яка підвішується на коптер, долітає до позиції, коптер моніторить у нашому випадку "зеленку" — бачать якесь просування — скидання гранати", — розповів український військовослужбовець Ярослав.

Ярослав — піхотинець. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну працював відеооператором. Але події 24 лютого змусили Ярослава поміняти камеру на автомат.

"Мене війна застала під час відрядження в Туреччині. Я працюю відеографом у футбольному клубі "Кривбас". Шукав усі можливості, моменти, щоб приїхати в рідну країну та захищати свій дім. Слава Богу, вийшло. Я жодного разу не пошкодував. Перебуваю поряд зі своїми друзями, на своїй землі, захищаю свою сім'ю і вважаю це своїм обов'язком. Не лише віддати життя, але й боротися за свободу України з окупантом", — поділився він.

За словами військовослужбовця, нинішня війна — це битва артилерії та сучасних технологій.

"Сучасна війна — коптери, артилерія, авіація. Стрілецьку зброю на цій війні можна відкласти далеко на поличку. Взяти собі міномет і бігати з мінометом стріляти. Артилерія працює по піхоті, артилерія працює по бронетехніці, артилерія працює по селах, цивільних", — говорить Ярослав.

Це — вирва від російського "Іскандера" у селі неподалік лінії фронту, всього за 2,5 км. Так російська армія мститься за просування ЗСУ в Херсонській області. Тільки стріляє не по позиціях українських військових, а по цивільних будинках.

"Ми спали, чоловікові на роботу потрібно було. Це було о 5-й годині ранку, гримнуло так, що ми були в льоху, то навіть у льоху тряслися стіни", — розповіла місцева жителька Наталія.

Того ранку їм із чоловіком пощастило: ворожа російська ракета влучила в сільський Будинок культури, знищивши лише місцеву бібліотеку — з людей ніхто не постраждав.

"І на поля, і на городи людям летить, і горить пшениця — горить усе. Боїмося, не знаємо, як далі буде. Боїмося косити, бо всі бояться", — ділиться жінка.

Російська армія обстрілює поля забороненими касетними бомбами, що розлітаються всюди. Через це горить урожай. Крім того, б'ють і по підприємствах аграріїв.

Українські військові впевнені у перемозі України. Але, кажуть, недооцінювати супротивника не можна: росіяни добре підготовлені, мають перевагу в артилерії та бронетехніці.

"У нашу посадку вони зайшли, пройшли ніби "сіру зону" і зайшли безпосередньо в посадку, в якій перебувала наша рота. Зав'язався швидкий короткий бій-перестрілка. Вони відступили, і потім їх прикривала артилерія добре, міномет 120 калібр, "Гради", танки. За рахунок цього вони змогли піти", — розповів військовослужбовець ЗСУ з позивним "Регбіст".

Він зазначив, що загарбники підготовлені та знають, що робити.

"Це добре підготовлена ​​армія, нехай і мародерів, ґвалтівників, але реально підготовлена, яка знає, що потрібно робити: чітко працюють дрони, тільки потім починає працювати міномет. Маленькими кроками, але ми рухаємося вперед. Це добре, але хотілося б, звичайно, йти швидше. Але з мінімальними втратами, бо, насамперед, потрібно зберегти особовий склад", — розповів військовий.

На відміну від російської армії, де людей часто використовують як гарматне м'ясо, українські військові намагаються зберегти життя кожного солдата. Багато хто пішов добровільно захищати свою землю разом із рідними та друзями. Євген із позивним "Регбіст" несе службу з товаришами по команді, з якими близько 15 років грає в регбі.

"У будь-яку важку хвилину є хороша підтримка. Друзі, яких я знаю 10, 15, 20, 30 років. Тут мій батько — велика підтримка. Коли дуже важко, це є, справді, скажімо так, надійним тилом і опорою", — поділився Євген.

Усупереч масивним артобстрілам російської армії, дронам, танкам, мінам та авіації — українська піхота тримається, адже точно знає, за що воює.

"Навіть якщо не говорити про великий глобальний патріотизм, все просто: вони наші сусіди, вони зайшли до нас. Кожен нормальний чоловік мав взяти до рук зброю 24 числа та захистити свою сім'ю, дружину, матір, дитину і як мінімум тих, хто навколо таких самих жінок, тих, хто з якоїсь причини не може захистити тих же дітей, які ось зараз у Херсонській області окуповані", — наголосив "Регбіст".

Читайте також: РФ обстріляла схід та південь України, а ЗСУ продовжують знищувати російські склади боєприпасів — головне на 140-й день війни

Прямий ефір