"Конфлікт на сході України – 2021": Андрій Єрмак розповів політикуму Німеччини про реформи та новий план щодо Донбасу

Німеччина, Франція та Україна підготували новий план мирного врегулювання ситуації на Донбасі. За даним документом очікують на рішення лише однієї сторони — Росії. Попри російську агресію, Україна розвивається, триває реформування ключових напрямів — судової, банківської, фінансової та інших сфер. Особливий акцент — боротьба з корупцією та впливом олігархату. Про це розповів керівник Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайндискусії на тему "Конфлікт на сході України: перспективи на 2021 рік", яка відбулася 9 березня.

Організатором заходу виступило Німецьке товариство зовнішньої політики (DGAP). Тому Єрмак також торкнувся теми українсько-німецьких взаємин, зокрема в протистоянні агресії Росії на Донбасі.

У дискусії також взяли участь:

• депутат Бундестагу Рената Альт;
• дипломат, посол ФРН в Польщі (2014-2010) Рольф Нікель;
• експерт з питань Росії з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Сара Пагунг.

"Вдячний за можливість розповісти, як змінилася Україна за останні два роки. Як працює сьогодні команда президента Зеленського, яким вона бачить майбутнє нашої країни та майбутнє мирного процесу на Донбасі. Ви знаєте, що припинення війни та повернення наших територій і тих людей є для президента Зеленського, для всієї нашої команди одним із пріоритетів", — анонсував базові теми свого виступу керівник Офісу президента.

Пропонуємо фрагменти виступу Андрія Єрмака на даному заході.

"Реформи не заради реформи"

— Почну з того, як же змінилася Україна і чим вона відрізняється сьогодні від тієї України, яка була два роки тому. Що ми сьогодні зробили конкретно?

Почну з дуже важливої реформи, яку вдалося здійснити протягом цих двох років. Це земельна реформа. Вона блокувалася різними політиками й зацікавленими особами ще з часів незалежності України. У попередньої влади теж не було політичної волі просувати реформу ринку землі протягом п'ятирічного терміну. Ми запустили цей процес.

Закон про банківське регулювання. Це була дуже важлива й амбітна банківська реформа. Вона складно далася, але ми теж її зробили.

Ми проводимо та продовжуємо розвивати фінансовий ринок. Ми зробили й виконуємо одне з найважливіших завдань — створення фінансової підтримки економічного розвитку України через здешевлення та збільшення масштабів кредитування нашого бізнесу, різного — і малого, і середнього.

Приватизація. Ми продовжили приватизацію різних державних активів у 2019-2020 роках. Було приватизовано майже 5 тис. дрібних і середніх державних підприємств.

Цього року парламент вже розблокував "велику приватизацію". І сьогодні Фонд державного майна України запланував до продажу дуже потужні великі підприємства, які стануть так званим магнітом для залучення інвесторів.

Ми зробили дуже важливі кроки щодо зменшення можливостей для корупції. Президент каже, що у нас дві війни. Одну війну ми ведемо на Донбасі, де Російська Федерація з так званими республіками сьогодні окупували частину української території. Інша війна — це війна з корупцією.

Ми вже зробили кроки, які зменшують можливості для корупції, серед них такі:

• провели реформу ринку газу, завершили відділення "Нафтогазу України". Важливим є протидія олігархічним проявам на газовому ринку;
• провели закон про концесії. І сьогодні вже є приклади, коли Україна передала кілька портів в концесію;
• продовжуємо проводити дерегуляцію та диджиталізацію нашої економіки.

Сьогодні Україна дійсно перебуває серед найпередовіших країн. Ми спрощуємо процедуру і скасовуємо застарілі вимоги та процедури, які залишилися ще з радянських часів.

Як результат — у 2020 році Україна вже займає 64 місце у рейтингу Світового банку з ведення бізнесу, перемістившись з 76-го, яке займала у 2018 році.

Саме у каденцію президента Зеленського були запущені головні антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) й Антикорупційний суд. Про них багато говорили раніше, але почали діяти вони саме торік.

Ми продовжуємо масштабний розвиток транспортної інфраструктури. Зокрема, через концесії, про які я вже говорив, через залучення міжнародних компаній.

Вважаю, що президент поставив амбітну мету — змінити, відбудувати й побудувати європейські якісні дороги. Сьогодні практично кожен українець, який подорожує територіями нашої прекрасної країни, вже може спостерігати особисто, як змінюються дороги.

Без доріг немає бізнесу. Без доріг немає розвитку економіки.

Минулого тижня була анонсована і вже є чітка програма — це судова реформа, без якої неможливо сьогодні побудувати правову державу.

Але реформа не може здійснюватися тільки заради реформи. І це дуже важливо. Було нібито дуже багато реформ, приїжджали політики з України, розповідали, як вони їх проводять, використовуючи європейську допомогу. Але, на жаль, в реальності ці реформи не здійснювалися. Сьогодні ви маєте можливість приїхати або отримати інформацію від посла про те, що виконується, що відбувається в реальному житті, які реформи здійснюються в Україні.

"У нас їх багато"

— Протягом останніх 30 років, а саме всієї новітньої історії незалежної України, в нашій країні був дуже сильним вплив фінансових груп — так званих олігархічних груп, так званих олігархів. Імена деяких із них відомі сьогодні всьому світу. Але у нас їх багато.

Процес деолігархізації, який сьогодні триває в Україні, стосується не особистостей, він не стосується одного або двох імен. Це системний підхід, якого дотримується Володимир Зеленський з самого початку свого президентства. Саме президент Зеленський був, залишається і, я впевнений, буде головним драйвером і адвокатом реформ і такої системної трансформації України.

"Небезпечніше, ніж війна з танками та зброєю"

— Сьогодні дуже важливо протидіяти не тільки військовим проявам на Донбасі з боку країни-агресора. Але дуже важлива боротьба з контрінформацією. Гібридна війна, яка сьогодні, у XXI столітті, стає навіть місцями небезпечнішою, ніж війна з танками та зброєю.

Безпрецедентний крок був зроблений Радою національної безпеки та оборони України (РНБО), яку очолює президент Зеленський. Були накладені спочатку санкції й закриті три проросійських телеканали, які протягом останніх років буквально 24 години на добу поширювали проросійську, антиукраїнську інформацію, яка дуже сильно впливала на все те, що відбувалося в Україні.

І сьогодні саме політична воля президента, політична воля представників команди, членів РНБО дали можливість зробити цей крок, який підтримує переважна частина населення України.

І цей шлях буде пройдений до кінця. Ми сьогодні взяли принципову позицію. Показали всьому світу, що президент Зеленський дійсно зацікавлений в тому, щоб принести мир, щоб зупинити війну на Донбасі. І він не має ніяких сумнівних контактів з представниками п'ятої колони в Росії.

Також вже презентовано Міжнародний центр протидії дезінформації, до співпраці з яким ми запрошуємо всіх наших партнерів.

Читайте також: Як працюватиме Центр протидії дезінформації, розповів Данілов (ВІДЕО)

Сьогодні Україна є, на жаль, плацдармом, де дезінформація (насамперед з боку Російської Федерації) використовується постійно. І тому ми маємо великий досвід протидії й дуже сподіваємося, що зможемо скоординувати наші зусилля.

"Ми проти, щоб вони ставали стороною переговорів"

— Минулого тижня відбувся візит президента Європейської Ради пана Шарля Мішеля до України. Він побував на КПВВ "Щастя", який Україна відбудувала за допомогою наших західних партнерів, і який повністю відповідає європейським стандартам. Контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) готовий прийняти людей з окупованої території, які побачать, як їх чекають на батьківщині, в Україні. Але цей КПВВ не відкрито — виключно через те, що пункт пропуску не відкривають з боку окупованої території.

Під час відвідування КПВВ "Щастя" Шарль Мішель сказав фразу, яка, впевнений, увійде в історію: "Я звертаюся до вас від європейців. Росія є стороною конфлікту. Росія не є сьогодні посередником або модератором".

Це дуже важливий сигнал, тому що останнім часом саме з цієї причини заблоковані окремі моменти в роботі Тристоронньої контактної групи (ТКГ).

ТКГ кожні два тижні проводить відеоконференції, в яких завжди беруть участь всі представники української делегації. Але кожен раз нам намагаються почати діалог чомусь з включення представників ОРДЛО, які є запрошеними, але не є стороною ТКГ. Ми не збираємося вести ніяких переговорів із ними. Але ми розуміємо, що всі ці роки ці люди не визначені ніким, навіть Росією. Але вони присутні з боку Російської Федерації на переговорах. Ми проти того, щоб вони ставали стороною переговорів, стороною переговорів повинна бути Росія. І всі наші партнери мають їм нагадувати про це.

Тобто складається ситуація, про яку я постійно говорю під час засідань Нормандської групи. А чому ми забули, що у нас в Тристоронній контактній групі — Росія, Україна, ОБСЄ, а в Нормандському форматі — Франція, Німеччина, Україна і Росія? І тому такий меседж з Брюсселя (від Шарля Мішеля, — ред.) був дуже своєчасним і дуже важливим для нас.

"План — мирний, він — на столі"

— Хотів би трохи зупинитися на тій ситуації, яка відбувається в Мінському та Нормандському процесах.

На сьогодні найбільш значущим досягненням є багатомісячний режим припинення вогню, який, на жаль, триває з елементами й фактами провокацій. А в останні місяці ці провокації критично збільшилися. Ми втратили за кілька останніх місяців вже 11 наших героїв, кілька десятків отримали поранення. Про це ми постійно говоримо з нашими колегами — французами, німцями, представниками ОБСЄ.

Вважаємо, що міжнародний сигнал до Російської Федерації про необхідність збереження режиму припинення вогню є важливою умовою для продовження всіх інших переговорів.

З боку Німеччини та Франції в межах Нормандського формату був запропонований потужний крок, який через тиждень-два, сподіваюся, буде предметом обговорення під час відеоконференції в Нормандському форматі. Це так звані кластери. Це логічні кроки, які повністю відповідають духу та принципам Мінських домовленостей, які відповідають міжнародному праву, і які можуть стати основою для дорожньої карти, яка б завершилась дійсно встановленням миру на Донбасі, поверненням, реінтеграцією окупованих територій в Україну й проведенням місцевих виборів.

Сьогодні на столі лежить конкретний план, план мирного врегулювання, який запропонований Німеччиною і Францією, доопрацьований Україною. Ми вважаємо, що він абсолютно відповідає нормам міжнародного права. І якщо Росія декларує сьогодні свою готовність до припинення війни, до реінтеграції українських територій в Україні, повернення наших громадян — це відповідає всім критеріям, викладеним у плані.

Ще раз, наголошую: план — мирний, він — на столі. Ми чекаємо на відповідь.

А меседж повинен бути чіткий: якщо ви, Російська Федерація, не погоджуєтеся з ним, це означає, що ви не хочете припинення війни й відновлення миру на території Донбасу.

Найбажаніший подарунок для всіх українців — щоб на нашу землю прийшов мир, і ми припинили війну.

"Війну потрібно закінчити цього року"

— Німеччина почала вважати Україну стратегічним партнером. Це дає можливість сприймати Україну не тільки як країну, якій потрібна допомога та підтримка. Стратегічне партнерство дає нам не тільки можливість розвитку наших відносин в різноманітних сферах, а й підтримку України на шляху до вступу до Європейського Союзу та до НАТО.

Друге. Німеччина дуже багато зробила на Донбасі, без цієї допомоги в нас була б зовсім інша сьогодні ситуація.

Але ми хотіли б, щоб Німеччина зайняла жорстку, чітку позицію стосовно того, що війну треба закінчити в цьому році.

Третє. Що стосується економічного блоку. Німеччина сьогодні бере дуже активну участь, допомагає й бачить своїми очима, як змінюється Україна, як створюється інвестиційний клімат.

Вважаю, що нам сьогодні потрібен своєрідний бум німецьких інвестицій.

Маю велику надію, що якесь знакове виробництво (або автомобільне, або якесь інше) прийде в Україну. І таким чином буде продемонстровано приклад іншим країнам, що Україна є дійсно майданчиком, платформою для нового інвестиційного буму.

Маю на увазі також і вільну економічну зону, яку ми хочемо створити на Донбасі. Яка буде охоплювати не тільки нині контрольовану територію, але й тимчасово окуповану.

Четверте. Вважаю, наші країни є друзями. Як дружать люди: коли в одного знакові події, дати, то друзі завжди поруч. Тому ми сподіваємося, що Німеччина візьме участь у знакових заходах, які цього року відбуватимуться в Україні — маю на увазі "Кримську платформу", святкування 30-річчя нашої Незалежності й трагічну, але також знаменну дату — 80-річчя трагедії у Бабиному Яру. Сподіваємося, що наші німецькі колеги візьмуть активну участь і на рівні федерального уряду, і на рівні Бундестагу, і на рівні інших впливових членів уряду.