Украина наш дом

Компенсація від ЄСПЛ для українців, які постраждали від російської агресії — як отримати: інтерв'ю з Ольгою Рябухою та Анною Козьменко

ЕСПЧ. Фото: detector.media

Кожен громадянин України, який постраждав внаслідок російської агресії, може отримати компенсацію. Для цього потрібно подати заяву до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Які види виплат передбачено та як сформувати й подати заявку до ЄСПЛ — розповіли проєктна менеджерка платформи "Фонд Східна Європа" Ольга Рябуха та юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Анна Козьменко в інтерв'ю у програмі "Ранок Вдома".

Ведучі — Юрій Критенко та Анна Кузіна.

Для початку давайте визначимося з поняттями. За що взагалі можна отримати компенсацію в умовах війни?

Рябуха: Це, власне, можуть бути порушення прав людини, які сталися внаслідок збройної агресії. Це може бути, і найчастіше це так і є, пошкодження майна, вбивство, катування, полон людини. 

А що треба зробити для того, щоб отримати компенсацію?

Рябуха: Це не є автоматична компенсація, як, наприклад, надає ООН, чи фонд ЮНІСЕФ. Тобто це звернення до судової інстанції, до Європейського суду з прав людини. І, відповідно, питання, чи отримаєте ви компенсацію, чи ні, вирішується судом за результатом розгляду вашої справи.

Ми допомогли людям зробити це простіше, створивши спеціальний сервіс. Його розробляла україно-швейцарська програма "Повноцінна Європа" спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. І вона дозволяє дуже просто з різними підказками сформувати заяву, яку вже людина роздрукує, підпише і відправить до суду. 

І вже за результатом суду може бути призначена компенсація людині. 

Як називається цей сервіс?

Рябуха: Це електронна система із формування заяв до Європейського суду з прав людини. Її дуже просто знайти. Треба ввести espl.com.ua і одразу знайдете. 

Дозвольте запитати, про яку суму йдеться, і яким чином вона призначається?

Козьменко: Немає встановлених розмірів, компенсацій, тим паче якщо мова йде про майнову шкоду. Однак, судячи з практики ЄСПЛ, це можуть бути абсолютно різні суми. Це може бути і 2 тисячі, і 3, і 5, і 10, і 15, і 30 тис. євро. Це залежить від обставин справи, від порушень, які мали місце у справі заявника, наскільки вони були серйозними, наскільки було доведено факт моральної шкоди, психологічної і таке інше. Тобто якщо порушення суд не знайде у справі, то про компенсацію не йтиметься.

— Чи існують обмеження щодо термінів подачі такої заяви?

Козьменко: Скарга до ЄСПЛ повинна бути подана в тримісячний термін з дня вчинення порушення прав людини. Однак насправді ця система дуже багаторівнева, складна, є винятки. І звернення до espl.com.ua передбачає вичерпання національних засобів правового захисту на національному рівні, інколи цей термін може нараховуватися не з дня порушення, а з дати, наприклад, остаточного судового рішення у справі заявника.

Однак, щоб це було стовідсотково, то краще подати скаргу протягом цих чотирьох місяців з дня вчинення порушення, або коли заявнику стало відомо про це.

— Скажіть, чи може подати заяву не сам постраждалий, а його родичі, чи уповноважена особа?

Козьменко: Так, є декілька варіантів. Перший варіант, коли заява підписується за заявника, тобто особа, яка підписує, родич, вона не є постраждалою, вона не є заявником, а просто може підписати довіреність у певних випадках, коли, наприклад, заявник, жертва, він у полоні, зник безвісти, його доля невідома, або він, наприклад, утримується під вартою на тимчасово окупованій території, до нього немає  доступу.

Тобто він фактично сам не може цього зробити. В такому випадку сестра, брат, мати, батько, тобто найближчі родичі можуть підписати довіреність.

Надалі необхідно буде дослати до суду екземпляри заяви довіреності, підписані безпосередньо заявником. І другий випадок — це коли ми говоримо про вбивство, то в такому випадку заявником може виступати родич, відповідно.

Як довго може розглядатися заява у ЄСПЛ?

Козьменко: Загалом, це може бути і декілька років. Однак, посилаючись на практику, аналізуючи практику суду, справи в контексті збройних конфліктів є найбільш складними, найбільш тривалими. І зазвичай суд спочатку ухвалює рішення в міждержавній скарзі, наприклад, Україна проти Росії, де вирішуються питання загальної юрисдикції, і потім вже розглядає індивідуальні скарги. Тобто цей процес може зайняти і 10 років.

— Якщо можна, тоді ваші основні поради з питання саме компенсації.

Рябуха: По-перше, підготуватися до цього, зібрати докази. Тобто якщо у вас, наприклад, зруйноване житло, вам треба і фото, і відео, і акт про пошкодження майна. Треба звернутися до поліції, прикласти скановану копію заяви до поліції, витяг з ЄРДР. Тобто по максимуму зібрати всі ті докази, які ви можете зібрати.

Після цього ви вже заходите на сайт, заповнюєте форму заяви, і обов'язково додаєте ці докази як додаток. І вже після цього, коли роздрукуєте, підпишете, направте цю заяву до Європейського суду з прав людини до Страсбурга поштою. Після цього маєте розуміти, що процес ще не закінчено.

Далі буде розгляд цієї заяви, визнання її прийнятною чи неприйнятною. Тобто чи дійсно було порушення, чи не було порушення. І далі тільки буде розгляд. Власне, є система трекінгу, ви можете відстежувати цю всю ситуацію. І плюс вас будуть повідомляти, власне, якщо необхідно буде, наприклад, якісь додаткові докази подати. Тому найголовніше — відповідально до цього ставитись.

Є різні ситуації. Не завжди людину визнають як таку, яка постраждала внаслідок воєнної агресії. Припустімо, людина звернулася до нас з таким питанням: вона втратила частину заробітної плати через те, що почались воєнні дії. І вона питає, чи має вона право на отримання компенсації.

На жаль, в такому випадку навряд чи суд визнає, що дійсно людина постраждала. Тому що вона жива, не поранена, у неї не зруйноване майно. Зрозуміло, що в цьому випадку треба підходити раціонально, і оцінити, чи треба вам звертатися до суду, чи не треба. Це найголовніше.

Розкажіть, будь ласка, чи є якась статистика? Скільки людей вже звернулось за цією компенсацією?

Рябуха: За цей короткий період часу вже понад 400 тис. людей ознайомились з інформацією, яка є на сайті. Тобто це дійсно доволі велика цифра. І понад 3 тис. людей вже спробували сформувати заяву до Європейського суду з прав людини.

Прямий ефір