Колапс економіки РФ наближається: міжнародний бізнес продовжує залишати російський ринок

Міжнародний бізнес продовжує залишати російський ринок: ідуть відомий у всьому світі виробник телекомунікаційного обладнання Ericsson та американська комп'ютерна компанія Dell, повідомляє "Дом".

Шведський постачальник обладнання для мереж мобільного зв'язку Ericsson ухвалив рішення про повний вихід з російського ринку. Працівників, зокрема тих, які здійснювали підтримку обладнання в мережах операторів зв'язку, після виплати компенсацій звільнять. Частка Ericsson на російському ринку телеком-устаткування становила 20%.

"Загалом це дійсно цифрова блокада. Ericsson ще починала там за царя працювати. Що далі робитимуть телеком-оператори, які використовують обладнання Ericsson? Найімовірніше, переходити з Ericsson на Huawei, тому що Huawei навряд чи піде з Росії. Китай вважає, що у нього золота ера, коли всі виходять, а вони залишаються. На жаль, для нас якогось Армагеддону там не буде", — вважає директор компанії з кібербезпеки Віталій Якушев.

Втративши Ericsson, Росія зіткнеться з тим, що китайське обладнання за якістю значно відрізняється від шведського.

"Я бачу велику різницю. По-перше, це надійність самого обладнання та надійність програмного забезпечення — воно було в Ericsson максимально надійним. У Ericsson підхід інший — спочатку протестувати й дати надійне, якісне своїм клієнтам, а Huawei — це якнайшвидше зайняти ринок, а потім уже все з'ясовувати", — зазначає Якушев.

Гарантія безпеки та захист особистих даних — це те, чим китайські аналоги не можуть забезпечити своїх користувачів.

"Навіть американські компанії перестали використовувати обладнання Huawei задовго до цього, тому що знайшли в ньому ці закладки, як їх називають бекдори, які зливають інформацію про користувачів цього обладнання та програмне забезпечення Huawei спецслужбам Китаю. Це шпигунські елементи всередині обладнання Huawei — проблема національної безпеки. Росіяни починають бути залежними від китайських технологій дедалі більше, а це означає, що вони стають об'єктами розвідки та шпигунства з боку Китаю", — сказав Якушев.

Американська компанія Dell також підтвердила свій вихід. Про це раніше повідомив портал CNews, уточнивши, що весь російський персонал компанії буде звільнено.

"Ще в лютому ми ухвалили рішення не продавати, не обслуговувати й не підтримувати товари в Росії, Білорусі, Донецькій та Луганській областях України на додаток до ембарго, що діє в Криму. У середині серпня ми закрили офіси й припинили всі операції в Росії", — заявив представник компанії Dell Майк Сімієнас.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 50 міжнародних компаній остаточно вийшли з російського ринку. Ще 1142 — у процесі виходу, і ще 500 компаній оголосили про зупинення своєї діяльності, а також скорочення інвестицій.

"На що взагалі впливає вихід західних компаній з російського ринку — це скорочення та виведення як інвестицій, так і технологій з Росії. Також це зниження податкових надходжень до їхнього бюджету, оскільки ці компанії платили кошти та платили податки на території Росії, а також це зниження доступності товарів для простих росіян та зростання їхньої вартості", — пояснила аналітикиня Київської школи економіки Юлія Павицька.

Оскільки вихід компаній — процес не швидкий, наслідки на російській економіці та на рівні безробіття можуть позначитися не відразу.

"Це так само, як діють санкції, нам би хотілося, щоб це було одномоментно, але, по-перше, кумулятивний ефект, який щомісяця посилюватиметься, плюс це займає певний час. Варто зазначити, що працівників більше відправляють на простій або скорочують їхній робочий тиждень, особливо це спостерігається в автомобілебудуванні — людей технічно не звільнили, але їхні доходи значно впали, тому найближчими місяцями безробіття дедалі більше проявлятиметься і посилюватиметься", — зазначила Павицька.

Загалом у Росії, за підрахунками журналу Forbes, до кінця року можуть втратити роботу понад 600 тисяч осіб.

Читайте також: "Неможливо замінити кросівки Nike постолами": чи може Росія обійти санкції Заходу, пояснив політолог