Коли закінчаться потопи в Криму: "5 вопросов" із Євгеном Хлобистовим

В окупованому Криму тривають сильні зливи, через що деякі міста півострова знову затоплені. Потопи, зокрема, спостерігаються в Керчі та інших районах східного узбережжя.

З чим пов’язані такі погодні явища і коли закінчаться потопи в Криму — розповів експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Чи можна говорити про те, що причина потопів у Криму — людський фактор?

— Звичайно, ні. Ми поки не настільки потужні, щоб впливати на погоду і викликати рясні зливи. Особливо такі, які були в Криму. Це кліматичні зміни, які стосуються й України, і всіх територій земної кулі. Тому так, тепер ми будемо жити в кліматі, в якому будуть дедалі частіше й частіше ось такі інтенсивні опади, зливи. Вони будуть перемежовуватися засухами, тривалими періодами без опадів.

Те, що ми бачимо за останні два роки, вимальовується в тенденцію кліматичних змін. Тому, звичайно ж, якщо ми говоримо про інтенсивність опадів — ні, тут не людина у цьому винна, а це природні процеси. А ось результат цих інтенсивних опадів для жителів Керчі, для жителів Криму — це вже багато в чому результат людської діяльності.

Наскільки місцева "влада" готова, наскільки зливові стоки в хорошому стані, наскільки взагалі ідея зливових стоків як таких адекватно може впоратися з опадами — це вже інше питання. Це питання до місцевої "влади".

— Чи можна говорити про те, що після таких рясних опадів ситуація з водою на півострові покращиться? Чи такі опади навпаки забруднюють воду?

— Так, звичайно, вони можуть забруднити воду і вони забруднюють воду. Справа в тому, що такі рясні зливи несуть в кримські водосховища дуже багато зважених речовин. Іншими словами — мул. Це все позначається на якості води у всіх кримських водосховищах.

Хоча завдяки цим інтенсивним опадам сьогодні всі кримські водосховища перебувають у межах нормативних показників. Тобто з них тепер можна брати воду в достатньому обсязі за формальними показниками для кримчан. Однак ця вода вимагає додаткової обробки, механічного очищення, щоб нею було безпечно користуватися в будинках для побутових потреб.

Якщо ми говоримо про те, наскільки ця ситуація розв'яже проблему водозабезпечення Криму, на жаль, навряд чи вона її кардинально розв'яже, тому що зараз ми спостерігаємо інтенсивні опади. Надалі, ймовірніше, з тих трендів, які сьогодні ми спостерігаємо, ми будемо мати тривалі періоди без опадів. І ситуація повернеться до того рівня, який ми спостерігали кілька місяців тому. Для того, щоб розв'язати проблему води в Криму, необхідно не сподіватися на природні явища, зливи, наприклад, а шукати інші джерела розв'язання цієї проблеми.

Передусім це зміна режиму водокористування. Особливо це стосується водокористування з боку монетарних утворень, підприємств військово-промислового комплексу, і, власне, хаотичне збільшення населення Криму, ніким не контрольоване — це теж певний виклик для ефективного, раціонального використання водних ресурсів.

— У Криму для нового етапу будівництва траси "Таврида" хочуть вирубати 7 тис. червонокнижних дерев. Це теж може спричинити за собою наслідки?

— Частково може. Хаотична, неконтрольована вирубка дерев, звичайно ж, впливає на те, що дерева не затримують воду, і вода спускається вниз на житлові території, що стає причиною зливових потоків, які й приносять такі страшні наслідки.

Однак вирубка дерев в Криму — це не тільки причина злив, водозабезпечення і водозахисту. Це причина того повітря, того середовища, яка виходить внаслідок таких хаотичних вирубок. Крім того, ці дерева не можна відновити. Вирубають саме червонокнижні дерева. Згодом ми не зможемо їх замінити іншими червонокнижними деревами. Перш ніж ці дерева в інших місцях виростуть — це вже буде інша ситуація, інша екосистема. Це частково буде інший Крим.

— Якби окупантів не було в Криму, як слід було б зберігати природу, щоб наслідки природних катаклізмів максимально мінімізувати?

— Насамперед потрібно було б максимально дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, зокрема українського, щодо того, що ми повинні зберігати флору і фауну в нинішньому вигляді, особливо для заповідних територій.

Що ж стосується використання води для питних потреб, то тут ситуація має такий виглд. Вода повинна бути використана раціонально, зважаючи на наявні джерела водопостачання. Для Криму загалом вистачає природних джерел водопостачання для того, щоб населення Криму, яке становило близько 2 млн осіб на момент окупації, не відчувало особливих проблем із забезпеченням водою. За винятком окремих населених пунктів центрального Криму. Там, на жаль, проблема не була повністю розв'язана.

Що ж стосується загалом ситуації в Криму, то, звичайно, всі хаотичні вирубки такої величезної кількості дерев тільки погіршать ситуацію зі зливами. Нічим хорошим це не загрожує.

— Коли погода в Криму стабілізується?

— Питання, ймовірно, треба було б поставити кліматологам. Імовірно, стабілізація погодних умов настане у вересні, у другій половині вересня. Відбудеться зміна кліматичних умов на осінні кліматичні режими, тоді катастрофічних дощів чекати вже не доводиться. Хоча це не означає, що 100% таких дощів не буде. Ви ж розумієте, що все, що стосується погоди й клімату, має досить прогнозне значення.

Насправді, всі прогнози погоди коректні протягом максимум 7 днів, щонайбільше 10. Далі вже починається ворожіння на кавовій гущі. Тому давайте ми будемо реалістами й скажемо що, ймовірніше, у другій половині вересня погода стабілізується і навряд чи нам варто очікувати таких ось катастрофічних злив, які сьогодні є в Криму. Далі, найімовірніше, будуть тривалі періоди посухи, а можливо, й невеликі опади, які не будуть призводити до таких наслідків.