Коли обманюють близькі: як захистити своє майно, вирушаючи на заробітки за кордон

Шлях трудового мігранта можна порівняти з участю в лотереї. Чи не обдурить фірма з працевлаштування, чи виплатять обіцяні гроші, чи вийде зберегти шлюб на відстані, — ці та інші питання дуже важливі. Як, бажаючи поліпшити добробут, не втратити заощадження та майно, що залишилися вдома, — розбираються журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

"Брате, допоможи"

Масштаби трудової міграції українців за кордон вражають. До пандемії COVID-19 щодня паспортний контроль проходили приблизно 5 тис. осіб. Одним із них був Сергій Ситник. Коли дружина пішла до іншого, він вирішив кардинально змінити своє життя.

"Поїхав, з дружиною посварився влітку 2002 року. Як то кажуть, принца вона знайшла, і пішла від мене. Господарство продав, трактор продав. Мені кажуть, треба розвіятися. І просто так знайшов кінці, за 800 продав трактор і на ці гроші поїхав до Італії. Світ подивлюся, і копієчку якусь зароблю", — розповідає Сергій.

У Європі він планував заробити стартовий капітал, повернутися додому та відкрити своє фермерське господарство.

"У 2000 році я забрав з колгоспу земельний пай, там у мене 8 га. Щоб своє господарство мати, на ринку торгувати. Я м'ясом займався останнім часом. Думаю, щоб було за законом, буде своя земля — торгуватиму", — говорить чоловік.

Вдома на господарстві залишився старший брат Олександр. Від батьків у спадок брати отримали велику земельну ділянку. Планували поділити землю між собою й займатися сільським господарством. Коли Сергій працював в Італії, Олександр несподівано звернувся до нього по допомогу.

"Каже: "Брате, допоможи, я прогорів". Тоді не було врожаю. Я кажу: "Саня, я тут лише півроку, у мене тільки 500 дол. на руках". Він: "Брате, допоможи". Я кажу: "Ні, я додому збираюся". Десь у серпні знову телефонує, мало не плаче. Він же у людей понабирав паїв. А там, є у тебе урожай чи ні, є гроші чи ні, — прийшов сезон, і, значить, або гроші давай, або товар. А грошей немає, запасів у нього не було", — розповідає Сергій.

Чоловікові вдалося позичити потрібну суму грошей у колег і виручити брата. Але після цього прохання про допомогу набули вже системного характеру. Сергій працював за кордоном і давав Олександрові гроші в борг, а той на ці кошти купував сільгосптехніку. Брати домовилися так: трактора належать Сергієві, але поки він відсутній, ними у своєму фермерському господарстві користується Олександр.

Але, повернувшись за 5 років до України, Сергій ні грошей, ні техніки не побачив. Придбаний трактор брат перепродав, а з позичених 4 тис. євро повернув тільки 3 тис.

"Я кажу: "Саша, де трактор?". Він каже, що його забрали. А потім мені сказали, що він купив за 600, а продав за 2,5 тис. дол. І купив собі гусеничний трактор. Я, може, і не зможу довести, звичайно. Але деякі люди бачили, що цей трактор стояв", — говорить Сергій.

За словами Сергія, Олександр не повернув йому одразу всю суму. Чоловік каже, що розписки з рідного брата не брав, оскільки довіряв йому.

В'ячеслав працював разом із Сергієм в Італії. Він підтверджує: дійсно один брат висилав іншому гроші, але яку саме суму — не знає.

"Так, гроші він переводив братові, була така розмова. Раз чи два я бачив, як він пересилав через Western Union братові. Одним словом, я можу сказати, що якась сума грошей у нього була й він цими грошима допомагав братові в розвитку приватного сільського господарства", — говорить В'ячеслав.

Тим часом бізнес Олександра успішно розвивався. Сьогодні у нього своє фермерське господарство. Повернувшись з-за кордону, Сергій дізнався, що його брат без дозволу також користується і його земельною ділянкою площею 8 га. Місцевий фермер Володимир Коломоєць неодноразово бачив, як молодший син Олександра Олег орав чуже поле.

"Обробляв землю Ситник Олег. Це коли Сергій був в Італії", — говорить фермер.

Наталя, дружина Олександра, також це підтвердила, але нічого поганого в безоплатному користуванні чужою земельною ділянкою не побачила, оскільки її чоловік допомагав Сергію оформити право власності на землю.

"А хто повинен був? Сергія ж не було! Чому земля повинна простоювати?", — каже жінка.

Убезпечити майно

За словами юриста державного центру з надання безоплатної правової допомоги Сергія Бреуса, можна зібрати свідчення свідків і будь-які інші докази користування чужою землею, й домогтися відшкодування збитків у судовому порядку.

"Щоб вимагати від свого брата компенсації за те, що він користувався землею, потрібно встановити факт, що брат брав цю землю й нею користувався. Тому що говорити, що "я був за кордоном, і ось брат або ще хтось користувався", — це голослівні твердження. Потрібні якісь підтвердження, щоб потім у судовому порядку просити відшкодувати нанесені збитки", — пояснює юрист.

Крім того, він рекомендує трудовим мігрантам ґрунтовно підготуватися перед виїздом за кордон.

"Найбуденніша ситуація, коли у тебе є квартира, ти їдеш за кордон, а в квартирі виток води — й ти затоплює сусідів знизу. Сусіди, які хочуть відшкодувати збитки, звертаються до суду. Зрозуміло, що немає відповідача. Суд приймає заочне рішення. І потім виконавча служба накладає на майно арешт", — говорить Сергій Бреус.

Знавці права радять укладати довіреність на представництво своїх інтересів у державних установах. І в жодному разі не прописувати в довіреності право розпоряджатися нерухомим майном.

Також перед виїздом за кордон потрібно оформити електронний цифровий підпис. З ним ви зможете оперативно звертатися до будь-яких українських державних служб із будь-якої точки світу.

В Україні діє сервіс моніторингу реєстраційних дій об'єктів нерухомості "SMS-Маяк". Завдяки цій антирейдерській системі люди можуть отримувати оперативні повідомлення про будь-які зміни прав власності на майно.

"Лише за 30 грн на місяць ви можете отримувати SMS-повідомлення, якщо щось із вашим нерухомим майном юридично відбуватиметься на території України", — деталізує юрист Сергій Бреус.

У 2014 році Сергій Ситник вирішив відправитися на заробітки до Італії вдруге. Доглядати за будинком і городом попросив свого товариша Віталія. Але за рік відсутності Сергія в Україні Віталій повідомив, що будинок Сергія пограбували, й він звернувся до поліції.

"Ми навідувалися туди, до будинку. Одного разу прийшли, а там двері зірвані. Ми замки нові з сусідами повісили, і до поліції заявили", — розповідає Віталій.

Те, що відбулося, прокоментували у прокуратурі.

"Як з'ясувалося з матеріалів кримінального провадження, ще влітку 2014 року один із жителів Бердянського району поїхав до Італії на заробітки у зв'язку із сімейними обставинами. Доглядати за будинком і садом він попросив свого знайомого. Через якийсь час знайомий виявив, що в будинку скоєно злочин — крадіжку. У зв'язку з чим він звернувся до правоохоронних органів, і паралельно він повідомив про це потерпілому в Італію", — говорить перший заступник керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області Роман Парсенюк.

Як встановлено слідством, з дому зникла електротехніка. Знайти втрачене майно, на жаль, не вдалося. У викраденні власності Сергій підозрює квартирантів, яких Віталій заселив, коли доглядав за будинком.

"Я говорю: "Віталік, як там будинок, нормально?". Він каже: "Ми заселили квартирантів". Я запитав, навіщо, адже ми ж домовлялися... Уже би контракт якийсь взяв, але взяли під свою відповідальність", — розповідає Ситник.

Правоохоронці перевірили версію Сергія про пограбування будинку квартирантами. Вона не підтвердилася — крадіжка сталася вже після виселення орендарів.

Юрист Сергій Бреус підкреслює — в цьому випадку були встановлені усні домовленості, і їх порушення (наприклад, заселення інших людей без дозволу власника) може розцінюється як шахрайство.

"Якщо ти дав сусідові квартиру, який її здає незрозуміло кому — вибачте, це шахрайство. Це ч. 1 ст. 190 КК України. Так чи інакше, сьогодні багато охоронних фірм, які за невеликі гроші надають охоронні послуги", — говорить Бреус.

Кожен громадянин України незалежно від місцезнаходження має право звернутися до правоохоронців. Важливо повідомляти про правопорушення одразу, як про це стало відомо, а не після повернення з-за кордону.