Украина наш дом

Керченський міст вбиває екологію Криму: про злочини Росії говоримо з експертом "Крим SOS"

Крым. Фото: obzor.lt

Експерти громадської організації "Крим SOS" 27 травня презентували першу частину масштабного звіту "Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації". Правозахисники та екологи надали факти екологічних злочинів на окупованому Росією півострові за останні 7 років. Заради будівництва доріг і будинків вирубують сотні тисяч дерев — і поки ніхто за це не відповів.

Правозахисники кажуть — величезної шкоди, крім водної кризи та численних забудов, півострову завдає знищення рідкісних, або й зовсім — властивих лише Криму рослин, внесених до Червоної книги України. Навіть незважаючи на створення так званої "Червоної книги республіки Крим", російська влада ігноруює факти екологічних злочинів.

"Як мене запевняли мої ростовські колеги, у них була програма фінансування, щоб взяти ці рослини звідти (з окупованого Криму, — ред.) і переселити до якогось степу. Але я не чув кінця цього процесу — переселили чи ні, який відсоток приживлюваності? Я не кажу про тваринний світ — він там повністю знищений", — говорить заступник директора Ботанічного саду ім. О.В. Фоміна Віталій Коломийчук.

Віталій Коломийчук Скріншот відео: kanaldom.tv

На початку березня 2021 року в Фороському парку, який вважається одним з найкрасивіших місць на півострові, розгорівся серйозний скандал. На території парку компанія з Татарстану розпочала будівництво дитячого оздоровчого комплексу — і робочі заради нього знищили столітні рослини. Кримчани намагаються врятувати легендарний парк, але поки безуспішно. А на відшкодування втрат підуть десятки років.

"У Криму живе понад 2 тис. видів рослин. Якщо порівнювати з Сицилією, Корсикою, Сардинією — це унікальне, багате видове різноманіття, і його необхідно зберігати. Його не можна ось так знищувати — будувати дороги, комунікації", — продовжує Коломийчук.

Заради траси "Таврида" знищили близько 150 тис. дерев і чагарників, зокрема і ялівець. Все це вкупі з водною кризою негативно позначиться на ґрунті.

Будівництво траси "Таврида". Скріншот: kanaldom.tv

Кремль зацікавлений лише в одержанні прибутку, в картинці для телешоу — і в мілітаризації Криму. Україна зараз може тільки фіксувати екологічні злочини Росії в окупованому Криму. А згодом — використовувати зібрані дані та подавати позови до міжнародних судів.

Детальніше про екологічну катастрофу на окупованому півострові у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" говорить експерт-еколог "Крим SOS", співавтор звіту "Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації" Олексій Василюк.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— У минулій програмі ми говорили про забудову аеродрому "Заводське" в межах Сімферополя, яка створює проблеми для екології. Що думаєте про це, що знаєте?

— У нашому звіті забудови майже не згадуються. На початку підготовки дослідження ми дійсно аналізували велику кількість повідомлень в ЗМІ — близько 3,5 тис. повідомлень стосувалися саме забудов і вирубок у парках. Але це абсолютно незначні руйнування порівняно з тим, що сталося крім цього. Звіт присвячений зовсім іншим речам.

— А, наприклад, будівництво Керченського моста — чи достатньо це важка історія для екології?

— Будівництво Керченського моста — найстрашніше, що сталося в Криму за весь час окупації. Настільки руйнівні дії важко уявити. Навіть Держдума розуміла, що такий проєкт не пройде жодну екологічну експертизу, і вони ухвалили окремий закон РФ, який дозволив цьому проєкту не проходити експертизу. Проліт моста, де стоять опори до опори, — лише незначна частина моста. Основна частина — ручна насип. Велика частина Керченської протоки просто перекрита греблею.

Це дуже серйозно погіршило водообмін між Азовським і Чорним морями на шляху міграції риби, яка нереститься в Азовському морі та в окремих лиманах, наприклад — у Молочному лимані, й на шляху міграції дельфінів. І врешті-решт, у першу ж зиму після будівництва опор моста — вже колосальний крижаний затор.

Вчені-гідрологи, з якими ми спілкувалися, стверджують, що, якби зима була трохи морозніша, а лід — трохи товщий, можливо, він зруйнував би міст. Колись, імовірно, це відбудеться.

Але далі міст виходить на сушу. Траса побудована, в основному, з використанням місцевих матеріалів — щебеню, піску. Пісок — із шламонакопичувача біля Керчі — токсичний, забруднений. Близько мільйона кубометрів піску взяли звідти. Фактично, отруєний пісок використовували уздовж всього Криму.

— І зараз це активно розвивається в Керченській протоці...

— Імовірніше, так. Ця насип теж робилася з використанням цього піску. А щебінь брали в Кримських горах. Чому в Криму перестали бити закриті джерела, зокрема ті, що мають важливе оздоровче значення? Не тому, що в них висохла вода, а тому що від підриву порід у кар'єрах, які відкрили, відбувся зсув. Тепер джерел немає. Гори просто використані як щебінь. Для нинішньої влади Кримські гори — це просто щебінь.

— Чи не пов'язаний вододефіціт з величезною кількістю людей, які приїхали до Криму з Росії?

— Політично Росії вигідно сказати, що з водою проблеми, тому що води немає в Північно-Кримському каналі. Дійсно, зі зрозумілих причин вона не потрапляє більше до Криму каналом.

Але наше дослідження показало, що вода, яка потрапляла до Криму каналом, використовували переважно для сільського господарства та промисловості. Коли почалася окупація, місцевого ресурсу води Криму було досить для забезпечення населення. Населення дуже сильно зросло завдяки людям, що приїхали, а місцевий водний ресурс кинули на зрошення. Перекинули навіть русла деяких річок для наповнення водосховищ. Дуже швидко викачали всі запаси прісної води з ґрунтових горизонтів.

І в результаті виявилося, що тепер води — немає. Але її немає не тому, що вона не надходить з материкової України, а тому, що для обслуговування колосальної кількості військової техніки викачували водні підземні горизонти. Це було зроблено абсолютно нераціонально, й усі рішення, ухвалені на цю тему окупаційною владою, постановлювали без урахування того, що завтра води не буде.

— Як можуть вплинути на екологію окупованого Криму проєкти опріснення води, за умови їхьої успішної реалізації?

— У світі є прецеденти опріснення морської води. Це фізично можливо, але дуже дорого. У світі є багато вододефіцітних країн, але серед них лише один Ізраїль зміг собі дозволити опріснювати воду у великих кількостях.

Олексій Василюк на зв'язку зі студією телеканалу "Дом"

Керченський міст, насип, колосальна мілітаризація Криму — однозначно коштують Росії великих коштів. Думаю, навряд чи Росія знайде гроші на опріснення. Немає якогось очевидного рішення — де взяти воду, але я не думаю, що цим рішенням буде опріснення, оскільки це найдорожчий варіант з усіх. Хоча, загалом це можливо.

— Зараз у Києві майже кожного дня йдуть дощі, як і на півдні України, в Таврії. Як по-вашому, чи вплинула дощова зима та весна на забезпечення Криму водою?

— Зараз відбувається глобальна зміна клімату. Це не означає, що при глобальному потеплінні температура підніматиметься щорічно на чверть градуса. Трапляються раптові опади, тривалі посухи, різкі перепади температур. Клімат став непередбачуваним. Минулий рік був рекордним для України в плані засух за всю історію екологічних спостережень. А зараз, у той самий період, коли минулого року були пилові бурі, посуха та смерчі, — безперервно йдуть дощі, й з огляду на прогнози, йтимуть до кінця червня.

Внутрішні водосховища в Криму (їх всього 14) майже всі дозволяють наповнення, хоча б частково, з осаду, з води, яка сходить з гір. Так, звичайно, вони наповняться. Для Криму це хороша новина — принаймні для побутового постачання населення. Цього року окупаційній владі дуже сильно пощастило з дощами.

— Зараз у Верховній Раді України на розгляді перебувають два законопроєкти: про деолігархізацію та про припинення діяльності вільної економічної зони "Крим". Як впливає на екологію Криму робота хімічних підприємств?

— Якщо підприємство працює з урахуванням усіх нормативів, — імовірно, його робота не спричинить наслідків для населення та природи. Але за останні роки відомі випадки декількох масових викидів. Часто люди уявляють, що викиди — це коли щось загорілося, щось із труб викидається. Але, наприклад, суть викидів "Кримського титану" (найбільший виробник діоксиду титану на території Східної Європи, розташований у м. Армянськ, — ред.) у тому, що відходи виробництва утоплюються в резервуарі.

Зверху кислоти — величезне озеро, й завод повинен постійно підтримувати певну кількість води в ньому, щоб у повітря не потрапляли відходи, щоб це все не висихало й не перетворювалося на кристалічну фракцію, яка може просто розноситися вітром.

Читайте також: Відбирання землі та переслідування: порушення прав у Криму обговорюємо з правозахисницею Ольгою Куришко

Прямий ефір