Як стати донором крові в Україні: "Утро Дома" із засновницями проєкту Zdai Blood

Анастасия Магеррамова и Дарина Власенко. Фото: kanaldom.tv

Сьогодні, 14 червня, відзначається Всесвітній день донора. В Україні існує Zdai Blood — соціальний проєкт із здачі крові та популяризації культури донорства.

Чому здавати кров — важливо, і як стати донором — розповіли засновниці проєкту Zdai Blood Анастасія Магеррамова і Дарина Власенко в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Юлія Крапівіна і Костянтин Войтенко.

— Розкажіть про ваш проєкт — як він створювався?

Дарина Власенко: Спочатку це було домашнє завдання — створити соціальний проєкт, і він залишився з нами на 5 років.

Анастасія Магеррамова: Так, ми зробили першу акцію для студентів КПІ. Після першої акції ми вирішили спробувати ще раз, ще раз, і воно з нами залишилося.

Дарина Власенко: Це був як конкурс, ми його виграли. І наша викладачка якраз була донором, вона нам сказала: "В кардіоцентрі не вистачає донорів, давайте ви допоможете кардіоцентру". На той момент ми провели першу акцію, а тепер ми проводимо їх по всім центрам Києва.

— Скільком людям ви допомогли стати донорами?

Анастасія Магеррамова: Близько 5 тис. осіб стали з нами донорами. Підсіли на голку, так би мовити. Але це класна голка, ми радимо на неї підсаджуватися. Можна пройти обстеження всього організму, це безкоштовно. Якби людина пішла в приватну клініку, вона б за це заплатила.

Дарина Власенко: А потім її допускають або не допускають до здачі крові.

— Як виглядає це обстеження?

Анастасія Магеррамова: Ви здаєте кров із пальця, дізнаєтеся свою групу крові, резус-фактор, печінкові проби, гемоглобін. За цими даними відразу зрозуміло, чи все гаразд із організмом.

Якщо не гаразд — людину відправляють до терапевта, він міряє тиск, оглядає, ставить кілька питань. Далі потенційний донор проходить додаткові обстеження на цукор, ВІЛ, СНІД, гепатит, сифіліс і так далі. Тобто після здачі крові людина ще отримує довідку, що вона нічим не хворіє.

Дарина Власенко: Тобто це і для донорів корисно, і для пацієнтів.

Анастасія Магеррамова: Одна година — і можна допомогти трьом людям. Кров ділять на три компоненти, і використовують для трьох різних людей.

— В який крові найбільша потреба?

Дарина Власенко: Важливо, щоб в центрах крові були запаси всіх груп. Тому важливо, щоб донори ходили регулярно, щоб не доводилося шукати донорів екстрено.

— Чи вплинув карантин на кількість донорів?

Анастасія Магеррамова: Карантин погано вплинув, але і до карантину в Україні тільки третина людей вчасно отримувала кров. Коли тільки карантин почався, кількість донорів скоротилася вдвічі.

— Чи не шкідливо здавати кров?

Дарина Власенко: Якщо людина здорова і у неї немає ніяких протипоказань, то це для неї корисно.

Анастасія Магеррамова: Кров звикає постійно оновлюватися в організмі. Якщо, не дай бог, щось трапляється з людиною, яка є донором, якщо у неї буде крововтрата, у неї дуже швидко вона відновиться в організмі. Також у донорів немає сильних кровотеч. Тобто організм абсолютно спокійно себе почуває в таких ситуаціях.

— Скільки крові беруть за один раз?

Анастасія Магеррамова: Від 320 мл — це маленькі дози, до 460 мл, але це якщо у людини 5,5-6 л крові, це залежить від ваги. Ці 400 мл відновлюються за два-чотири тижні.

— Як потрібно готуватися до здачі крові?

Дарина Власенко: Потрібно добре підготуватися. Як мінімум два дні до здачі крові не можна пити алкоголь, їсти жирне, смажене, копчене. Тобто потрібно дотримуватися дієти, щоб не нашкодити пацієнту, до якого ваша кров потрапить.

Анастасія Магеррамова: Є деякі продукти, які не потрібно їсти. Наприклад, зранку молочні продукти, банани. Але більшості людей, які правильно харчуються, у яких немає проблем зі здоров’ям, це необов’язково. Потрібно жирне, смажене виключити, алкоголь, і все.

— Чому виникає дефіцит донорської крові?

Анастасія Магеррамова: Немає культури донорства. Люди не знають, що можна здавати кров. Ми так само не знали, що можна це робити і що це просто, і що це корисно для організму. По-друге, тут не вистачає якоїсь єдиної бази від держави — якоїсь системи, яка б працювала. Тому що при кожному центрі, при кожній лікарні є своє відділення крові, де вони її забирають. Дуже часто вони між собою можуть не співпрацювати. Тобто може бути дві лікарні поруч: в одній повно донорської крові, в другій взагалі немає. І обмінятися цією кров’ю вони не можуть.

Ми про донорство не знаємо, поки не трапиться нічого з нашими близькими або друзями. 70% донорів України приходять здавати кров один раз, якщо щось у когось трапляється.

Можна подивитися на Ізраїль, у них були ситуації з бомбардуваннями. Там люди відразу пішли здавати кров. Тобто у них тільки почалася ця вся військова ситуація, і люди відразу пішли в центри крові. Вони ще не знають, чи буде в ній необхідність, але краще, щоб кров була та її відразу використовували.

Дарина Власенко: У нас люди теж такі. Коли щось екстрене трапляється, всі групуються. А щоб такого не було, потрібно, щоб завжди люди здавали кров.

— З якою періодичністю можна здавати кров?

Анастасія Магеррамова: Цільну кров можна здавати раз на 60 днів. Тобто 4-5 разів на рік можна здавати кров.

Дарина Власенко: Але можна здавати не тільки цільну кров, але і її компоненти. Це плазма або тромбоцити. Наприклад, онкопацієнтам часто потрібні тромбоцити.

— Що б ви хотіли сказати людям, щоб вони ставали донорами?

Анастасія Магеррамова: Завжди є люди, які потребують крові. Просто можна піти в будь-який центр, здати кров, і ви 100% допоможете комусь. Якщо ви здали і у вас був позитивний досвід, приходьте наступного разу з друзями, з колегами.

Прямий ефір