Як зміниться система розмитнення та Трудовий кодекс: "Офіційна розмова" з Михайлом Саакашвілі

На засіданні Національної ради реформ України під головуванням президента Володимира Зеленського ініціювали зміни в трудовому законодавстві, яке не змінювалося ще з радянських часів — з 1971 року. Трудові відносини в Україні, як і інші сфери в державі, вимагають повного перегляду і послідовних реформ. Про реформи, трудове законодавство і процедури розмитнення машин — у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" з головою виконавчого комітету Національної ради реформ Михайлом Саакашвілі.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Чи бачите ви сьогодні в Україні політичну волю до проведення системних глобальних реформ?

— По-перше, в Україні політична воля буває різних рівнів. Тобто у нас є середня ланка бюрократії, яка категорично опирається будь-яким реформам. Але на цей час в Україні була зроблена низка важливих дій.

По-перше — земельна реформа. Був підтриманий важливий принцип — приватна власність на землю. Однак питання по землі ще не закінчено, немає реального втілення цих норм. Тому що є загальний принцип, але немає механізмів, як його здійснити.

По-друге — це те, що зараз ми намагаємося провести через Нацраду реформ, — реформа Трудового кодексу. Малий та середній бізнес повністю звільняється від старих радянських норм, які просто ускладнюють ведення бізнесу в Україні.

По-третє — це реформа системи розмитнення, взагалі систем української митниці. Практично повністю змінюється ця система, корупційне "корито" ліквідується.

І ще у нас дві реформи, які зараз наближаються: це реформа охорони здоров'я та реформа освіти. Суть реформи освіти — дуже радикальна і революційна: ваучер про вищу освіту йде разом зі студентом. Студент сам обирає виш і "голосує" за нього грошима, які йому дає держава на вищий навчальний заклад (приватний або державний).

Згодом студенти будуть самі вибирати: вчитися за кордоном або здобувати освіту в Україні. І гроші будуть витрачатися не на ректорат і так далі, а прямо на студентів, і через них — на якість освіти. Також буде створена система другої освіти.

Те ж саме і в охороні здоров'я. Гроші йдуть за пацієнтом — це зараз, це просто принцип. Вони йдуть до головного лікаря якогось закладу, він їх витрачає. Ні. Пацієнт сам буде вибирати чи приватну, чи державну охорону здоров'я, приватну медстраховку або державну. І пацієнт своєю страховкою "голосує" за найкращий медичний заклад, за кращих лікарів. І таким чином бюрократія видаляється з цієї сфери. Це наступний етап.

Думаю, що реформа охорони здоров'я почнеться в наступному році, освіту ми зробимо в цьому році, розмитнення ми вже підтримуємо і, сподіваюся, ухвалимо в парламенті вже через місяць-півтора.

— Які нововведення очікувати в процесі розмитнення?

— Почнемо з того, що людина найчастіше стикається з системою митниці у двох випадках, в основному це посилки та автомобілі. Як сьогодні розмитнюють, наприклад, автомобілі. Митниця з нею торгується: "ні, машина коштує стільки-то, стільки-то", хабарі за декларацію тощо.

Зараз ми говоримо: взагалі не треба йти на митницю. Є система "Дія", ти заходиш через свій смартфон, ти вводиш формулу — наприклад, у мене ось такий Nissan, минулого року випуску, з об'ємом двигуна 1,8 л. Система автоматично все рахує. Я оплачую своєю банківською картою знову ж онлайн, відразу прийшло підтвердження — забирай машину. І я можу йти в порт забирати машину, показуючи їм штрих-код зі свого смартфона. Ось і вся історія.

— Коли це може вже заробити? Чи є такі автоматичні системи?

— Будуть, зараз нам потрібно це все провести через парламент. Думаю, проведемо. І до літа, сподіваюсь, система повинна запрацювати. Я завжди обережний у прогнозах, тому що завжди щось з'являється, що потім заважає.

— Рішення Нацради реформ з приводу трудових відносин для малого і середнього бізнесу. Що тут очікується?

— Наприклад, питання зі звільненням несумлінного працівника. Таке звільнення — тривалий процес: попередження, багатомісячні виплати й так далі. Такі трудові відносини були створені для держслужбовців радянського типу, ще у 1971 році. Вони взагалі не розраховані на бізнес. Бізнес повинен швидко знаходити людей, швидко позбавлятися від несумлінних співробітників, швидко перекваліфікувати людей.

Я не кажу про соціальні гарантії. Соціальні гарантії, наприклад, що людина не повинна працювати понад 40 годин на тиждень, — це одна історія. Але коли закріплено, що людина повинна працювати кожен день, припустимо, з 9:00 до 17:00, стільки-то годин на день, це вже застаріло. Може, конкретному бізнесу потрібно, щоб людина працювала дві години на день сьогодні, а завтра — 16 годин. Різні ж бізнеси бувають. Тим більше в умовах кризи. А в чинному Трудовому кодексі так все прописано, що ти просто не можеш не порушувати ці вимоги. А ми бізнес позбавляємо від цих норм.

Зараз норми не дотримуються, тому трудові відносини знаходяться в тіні, а оскільки вони знаходяться в тіні — ще менше захищені працівники.

А зараз навпаки: все буде засновано на контрактній основі. Ось ми підписали договір, в ньому все прописано: мені варто за такі гроші на таких умовах працювати. І ніхто в це не може втручатися. Тим більше Державна служба України з питань праці — абсолютно зайвий, шкідливий орган, який просто через свої перевірки виманює гроші у підприємців.

— Служба Держпраці буде розформована?

— Сподіваюся, що з часом — так. Або, принаймні, залишить за собою символічні функції. Всі ці служби абсолютно зайві в Україні.

— Грузинський реформатор Каха Бендукідзе говорив, що Україні потрібно рити траншею. Але Україна натомість створює комісію по тому, як рити траншею, комісію по тому, як підібрати лопати для того, щоб рити траншею. Україна риє траншею зараз?

— Це барвисто було сказано. Але насправді, в Україні процес завжди вважають за краще результату. Ось в чому проблема. Тому що бюрократія завжди зображує бурхливу діяльність, але результату немає.

— Ймовірно, це проблема не тільки України.

— Так. Але в Україні це особливо. Не можна говорити, що це національний характер, це все залежить від політики. Це питання лідерства, це питання політичної волі та лідерства людей, які кудись ведуть країну. Тут 30 років ми на місці тупцюємо. Навіть взяти питання трудових відносин. Те, що ми тільки після 30 років незалежності вирішуємо питання скасування трудових відносин 1971 року. Хіба це не говорить про те, що просто штани протирали все ці 30 років? Або те, що питання землі стільки десятиліть не розв'язувалося. Воно розв'язувалося, але інакше — через тіньові схеми. У нас же не радянська колгоспна система, правильно? Але формально ми залишалися ще при колгоспному ладі.

— Але хочеться розуміння: Україна зараз все-таки риє цю траншею? Є зрушення по реформах?

— Так. І в Україні є чіткий рух в правильному напрямку, але він дуже повільний й недостатній. І через це ми не йдемо вперед — ми йдемо назад. Тому що, якщо не йти швидко, то зустрічний вітер настільки сильний, що він все одно знесе. Повільно ми не можемо собі дозволити йти. Або ми йдемо дуже швидко або....

Ось зараз президент ввійшов у клінч з олігархами, з п'ятою колоною тощо. Але він тільки тоді зможе перемогти в цій битві, коли будуть серйозні, всеосяжні, глибокі зміни в суспільстві. Інакше він не знайде підтримку народу.