Як зміниться сфера освіти після запуску Президентського університету: "Официальный разговор" із Ігорем Гарбаруком

Игорь Гарбарук. Фото: mon.gov.ua

Реформа освіти триває в Україні. Одне з головних завдань на найближчі роки — відкриття Президентського університету. Також в країні планують змінити підхід до професійно-технічної освіти.

Що ще зміниться в освітній сфері, і чому іноді вищу освіту отримувати не потрібно — розповів заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Чорновол.

— Якщо повернутися в шкільні роки, то як би ви оцінили нинішню сферу освіти України — за шкалою від 1 до 12 балів?

— Безумовно, що прекрасному немає меж і все одно чогось потрібно прагнути, тому оцінювати роботу наших викладачів я не буду. Я вважаю, що вони і так максимально вкладають свою душу, свої таланти, всі свої вміння в свою роботу в тих важких умовах, в яких ми живемо на сьогоднішній день — в умовах, в які нас втягнув коронавірус. Тому глибока повага усім викладачам, професорсько-викладацькому складу.

Ми говорили про те, що потрібно починати з себе, зі свого прикладу. Мені імпонували викладачі, які давали знання, вимагали відповіді та були принципово чесними щодо своїх учнів. Тому концепція, яка закладена в Президентському університеті, вона і передбачає, насамперед, розвиток особистості. У другу чергу — професіонала. І третє — це людина, яка здатна до стратегічного мислення, до стратегічного сприйняття інформації в навколишньому світі та формування стратегічного майбутнього нашої країни.

— Можна говорити про те, що Президентський університет стане зразково-показовим в плані підходу до освіти?

— Сфера освіти досить консервативна. Саме тому президент ініціює створення такого університету — для того, щоб він дійсно показав приклад, яким може бути університет, яким він має бути і який результат він має давати на виході зі своїми випускниками. Тому і студенти, і викладачі, і адміністративний персонал цього університету — це все буде найвищий рівень в сфері освіти.

Але це не просто університет, який буде збирати все найкраще, а університет, який, зібравши все найкраще, потім це буде віддавати назад. У сферу освіти, у сферу економіки, у сферу соціального розвитку нашої країни. Тобто це верхівка того величезного айсбергу, з якого складатиметься сфера освіти. У будь-якому процесі повинні бути лідери змін. Ми хочемо, щоб цей університет став лідером змін і прикладом, на який потрібно рівнятися.

— Ви спеціалізуєтесь на професійно-технічній освіті. Наскільки популярні та затребувані зараз ці професії?

— У більшості навчальних закладів, які дають професійно-технічну освіту, там 100% працевлаштування. Тому що робочих рук не вистачає. Ми розуміємо, що через важку ситуацію велика кількість фахівців поїхали в інші країни шукати кращого життя. Хтось піднімає економіку Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів.

Нам потрібно робити все для того, щоб українська економіка будувалася українськими руками. Тому і президент України, і Кабмін величезну увагу звертають на сферу професійної освіти.

Ми разом із профільним комітетом Верховної Ради України працюємо над створенням закону про професійну освіту. У ньому навіть немає слова "технічна", тому що формулювання "професійно-технічна освіта" відживає своє. Саме професійну освіту. Чому я на це звертаю увагу? Тому що наразі ситуація така, що практично 80% випускників шкіл хочуть йти в університет. Дуже часто вони не розуміють, навіщо їм потрібен університет. 4-5-6 років в університеті, і потім ти виходиш фахівцем. Але ти досить довгий час навчаєшся. Держава або батьки в тебе вкладають гроші, і досить часто, будемо говорити відверто, перспективи працевлаштування неясні.

У Львові наші колеги провели експеримент. Зайшли в гіпермаркет однієї відомої мережі: з 20 касирів тільки двоє мали професійно-технічну або професійну освіту. Решта — з вищою. А це ті професії, яким навчають недовго. Тому для нас важливо — змінити цю пропорцію. Щоб було, наприклад, як в європейських країнах, коли 40-50-60% випускників школи йдуть в професійну освіту. Робітничі професії затребувані.

— Але вища освіта іноді буває важливою. Як в державному масштабі пояснити людям, коли потрібно йти до вишу, а коли — буде достатньо професійної освіти?

— Я думаю, що в кожній сім’ї є такі приклади, коли батьки дають першу освіту, людина приходить, віддає батькам диплом, його красиво кріплять до стіни в красивій рамочці, і людина йде і працює в зовсім іншому напрямі. У мене точно така ж історія. Я закінчив музичну школу, музичне училище, консерваторію з класу скрипки, сім років відпрацював, сказав батькам і всім: "Спасибі!", і пішов отримувати економічну освіту. І за своєю другою освітою я проєктний менеджер.

Відтак, так, першу освіту дають батьки, другу ти обираєш сам. Але чим раніше ти дійдеш осмислення, яка це освіта має бути, тим для тебе краще. Ти втратиш менше часу, зекономиш батьківські та державні гроші, і просто більше заробиш.

Медіа-партнери
Прямий ефір