Вилучення в українців землі в Криму: "5 вопросов" із Євгеном Ярошенком

Окупаційна влада Криму має намір виставити на продаж ділянки землі, які належать "іноземцям". До них окупанти відносять і українців. Усього планують виставити на торги близько 6,5 тис. таких ділянок.

Що робити тим, у кого можуть відібрати землю, — розповів аналітик "КримSOS" Євген Ярошенко у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— З якою метою окупанти виставляють на продаж ці землі?

— Ця тема стала актуальною у зв’язку з тим, що нещодавно набув чинності "земельний указ" Путіна. Він був підписаний у березні 2020 року та поширив заборону на володіння земельними ділянками для всіх, хто не є громадянами Росії, майже на всю територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Давали рік на те, щоб ті, хто не отримав російського громадянства, отримав його або передав свою землю добровільно громадянам Росії. Якщо цього не зробили, відповідно, починається ця процедура примусового викупу.

Окупанти починають примусову процедуру продажу земельних ділянок, які перебувають у володінні всіх тих, хто або відмовився приймати російське громадянство, або відмовився добровільно продавати землю.

Побутовим лексиконом цілком можна говорити "віджимання" землі, оскільки це не тільки порушує міжнародне кримінальне право, це порушує права людини. З погляду міжнародного гуманітарного права, захоплення чи руйнування майна на окупованій території, не виправдане військовою необхідністю, є грубим порушенням та військовим злочином. Такі випадки розглядають у Міжнародному кримінальному суді.

Крім того, це також порушує перший протокол Європейської конвенції з прав людини, де є окремо норма, що дозволяє, дає право кожній фізичній та юридичній особі мирно володіти майном. Тут не сказано, що можна когось дискримінувати на підставі громадянства або ще якоїсь ознаки.

— Які люди підпадають під визначення "нерезидентів РФ", яким заборонено володіти такими землями?

— Є кілька категорій людей. Є кримчани, які постійно проживають у Криму та проживають на тих територіях, які не є внутрішніми, тобто не мають виходу до морського узбережжя. А є ті, хто проживає постійно на материковій частині України, однак має земельну ділянку. І ті, й інші категорії наражаються на ризик, що у них будуть примусово незаконно забирати землі.

Однак, якщо це стосується кримчан, які постійно проживають у Криму, вони мають принаймні якусь можливість до окупаційної влади апелювати. Якщо ж це стосується мешканців материкової України, які мають земельні ділянки на півострові, то тут є два виклики.

Перший виклик — це питання безпеки. Будь-яка людина, яка брала участь у Євромайдані, підтримувала територіальну цілісність України, під час перетину КПВВ з боку окупантів може бути затримана з усіма далекосяжними негативними наслідками. Ми знаємо багато таких прикладів. А, по-друге, Росія ввела, і досі діють ці обмеження на виїзд, спричинені коронавірусом. Наявність земельної ділянки не є гуманітарною підставою для в’їзду до Криму, на жаль. Таким чином, під приводом боротьби з коронавірусом багато громадян України, які законно володіють земельною ділянкою, але живуть не в Криму, не можуть туди заїхати, щоб якимось чином переоформити землю або якось апелювати до місцевої окупаційної влади.

— Що ж можуть зробити громадяни, чиї земельні ділянки можуть примусово відібрати?

— Я б порадив звернутися до прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Вони реєструють факти незаконного захоплення та руйнування майна, зокрема земельних ділянок. Вони реєструють цей кейс. Надалі цей кейс буде відправлено до Гааги, до Міжнародного кримінального суду. Якщо Офіс прокурора відкриє офіційне розслідування щодо України, то ті особи, які можуть причетні до віджиму землі, надалі на них буде виданий ордер на арешт. Проте процедура ускладнюється тим, що важко апелювати до російської та кримської влади, перебуваючи на території материкової України.

Якщо людина перебуває у Криму, то тут легше. Чому це важливо? Тому що, пройшовши всі процедури — національні, внутрішні методи правового захисту, можна буде вже апелювати до Європейського суду з прав людини.

— Чи була подібна практика на інших тимчасово окупованих територіях? Чи повертали потім землі власникам?

— Як мені відомо, були випадки, коли громадяни Кіпру подавали позови проти Туреччини. Я маю на увазі територію Північного Кіпру, яка окупована Туреччиною з 1975 року. Там також були питання, пов’язані із захопленням майна. І вдавалося за багато років виграти справу, і рішення були на користь громадян Кіпру, які постраждали.