Із заводами під землею: модернізувати Україну можна і під час війни — пояснення економіста

Практично всі сфери в Україні вже давно потребують модернізації. І цей процес можна запускати під час війни. Про це в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів доктор економічних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Андрій Длігач.

"Модернізація — це перехід у сучасність. Це відмова від старих радянських шаблонів, старої радянської інфраструктури, навіть прислів'їв зрештою", — сказав Длігач.

Експерт упевнений, що процес модернізації країни можна проводити й під час війни, і західні партнери готові сприяти в цьому вже зараз.

"Чи можна це робити під час війни? Потрібно це робити під час війни. Модернізація дозволяє вивільняти значні людські ресурси, які неефективно використовуються у старих моделях управління. Модернізація дозволяє більш ефективно налагоджувати логістичні потоки. Дозволяє залучати інвестиції навіть під час війни. Тому що вона дає можливість використати український потенціал, кадри, географію суттєво більш ефективно", — пояснив він.

Крім того, війна довела, що Україна є стійкою і що українська економіка витримує такі катастрофічні удари — витримує банківська система, фінансова система.

"Довіра у світі є. Просто сама Україна, соромлячись самої себе, боїться світу пропонувати великі проривні проєкти. Я більш ніж впевнений, що саме зараз Україна має заявити про себе, як про Україну-стартап, як країну, яка готова робити принципово нову міську інфраструктуру, енергетичну інфраструктуру, вибудовувати зовсім іншу агропромисловість... У нас є проблеми з логістикою? Так давайте вивозити не сировину, а зараз займемося глибинною переробкою і зараз візьмемо гроші у ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку), в інших інститутів на цю глибинну переробку української агропродукції. Все це реально та реалістично. Мало того — я впевнений, що і президент готовий до таких рішень”, — прокоментував економіст.

Длігач додав, що, звісно, треба враховувати й фактор війни.

"Чи можемо ми відновлювати український оборонно-промисловий комплекс? Звичайно, так. Пролетіти ракета може будь-якої миті. Це не повинно стопорити нас від того, щоб активно займатися не лише сервісним обслуговуванням західної чи старої радянської техніки, а й займатися створенням, виробництвом нової військової техніки. Так, можливо, це повинні бути розподілені заводи. Так, можливо, вони повинні бути під землею. Так, це коштує великих грошей. Але ми повинні шукати можливості це робити", — наголосив він.

Під час війни Україна втратила приблизно половину металургійних виробництв.

"Але це означає, що ми вже зараз повинні розробляти проєкти разом із нашими західними партнерами про те, як виглядатиме нова металургія: порошкова, матеріали для 3D-принтінгу в металургії... Ми повинні шукати такі ніші, а не відновлювати те, що було дотепер", — навів приклад професор.

З енергетикою аналогічно: на його думку, Україна може займатися збагаченням урану, збагаченням літію.

Длігач підтримав заяву прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, що зараз потрібно давати можливість перезапускатися бізнесу, але запропоновані ідеї грантового фінансування для бізнесу — цього поки що мало.

"Ми готуємо пропозицію більш масштабну… Україна зараз має скористатися моментом вже катастрофічного дефіциту бюджету, який допомагають компенсувати наші міжнародні партнери. Скористатися цією ситуацією, щоб зробити ліберальну податкову реформу, дати можливість бізнесу більше зберегти гроші для відновлення та перезапуску економіки. І тоді нам бізнес поверне робочі місця, підвищення зарплат, рівня життя. Все це повернеться, треба лише дати бізнесу свободу", — акцентував експерт.