Підсумки участі Зеленського в кліматичному саміті у Глазго: "Взгляд с Банковой" із Сергієм Никифоровим

Участь президента України Володимира Зеленського у Конференції ООН зі зміни клімату у Глазго стала дуже продуктивною — очільник держави встиг не лише виступити на саміті, але й провів багато зустрічей із лідерами інших держав.

Про що домовився Зеленський і чому робота Нормандського формату під питанням — у програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо з прессекретарем президента України Сергієм Никифоровим.

Ведуча — Анна Нитченко.

— Президент Зеленський взяв участь у Конференції ООН зі зміни клімату в Глазго. Наскільки Україна зараз інтегрована у процес боротьби із глобальним потеплінням? Чим ми можемо пишатися у цьому напрямі?

— Україна повністю інтегрована у процес боротьби із глобальним потеплінням. Ми підтримали ключові ініціативи, які були озвучені, порушені на цьому саміті у Глазго. Україна зобов’язалася скоротити інвестиції у вугільну промисловість до 2030-2040 років та скоротити викиди метану на 30%. Метан — один із ключових факторів у створенні умов для глобального потепління. Тому Україна йде в ногу з усіма розвиненими країнами, декого навіть випереджає, що стосується ініціатив у боротьбі з глобальним потеплінням.

— Якщо говорити про внутрішньоукраїнські проблеми екології, наприклад, якість повітря у Кривому Розі чи Маріуполі, повені, вирубування лісу в Карпатах — що робить держава для вирішення таких питань?

— Саме минулого місяця були поїздки президента до таких індустріальних міст, як Маріуполь, Запоріжжя. Президент із перших вуст почув від людей, що існує практика, коли перед приїздом гостей високого рівня заводи — Запорізький, Маріупольський — скорочують викиди, проводять якісь маніпуляції, щоб якість повітря покращилась на короткий час, а потім, коли делегація, гості їдуть, кочегарять по-старому. Українська влада цим займатиметься.

Також є глобальна ініціатива, яка називається "Питна вода України". Вона спрямована на те, щоб із кранів у абсолютній більшості населених пунктів України текла якісна вода, придатна для пиття. Все це на контролі, за цим стежать.

В Офісі президента зараз відбувається зміна міністра екології, шукають на цю посаду людину, яка ще ефективніше боротиметься за чистоту повітря, за чистоту води, за природні ресурси України. Тому ця тема не чужа українській владі — екологія, якість повітря, води. Це один із пріоритетів влади.

— У своєму виступі у Глазго Володимир Зеленський закликав держави вимірювати не лише фінансове, але й екологічне зростання. Не лише рівень ВВП чи інфляції, а насамперед рівень чистоти повітря, води. Який приклад показує Україна у цьому напрямі?

— Так, за гроші не можна купити додаткові роки життя, за гроші часто не можна купити здоров’я. А екологія та чистота повітря дають можливість збільшувати тривалість життя, якість життя, тож президент абсолютно правий.

— Глава держави також сказав, що через російську агресію планета отримала дві екологічні бомби в центрі Європи — тимчасово окупований Крим та частину Донбасу. Чи готовий Володимир Зеленський винести питання щодо вирішення екологічних проблем, наприклад, Донбасу на рівень Нормандського формату?

— У мене зараз немає однозначної відповіді. Сам Нормандський формат, його продовження — під великим питанням. Ніяк не можуть домовитися щодо наступного саміту в Нормандському форматі на найвищому рівні, навіть міністри поки що не зустрічаються. Тобто тут і політична частина, політичний порядок Нормандського формату під великим питанням, що вже говорити про екологію. Наразі відповіді немає, хоча це дуже правильна тема для обговорення на високих рівнях у Нормандському форматі.

— На полях саміту Зеленський зустрівся із президентом США Джо Байденом та лідерами інших держав. Наскільки продуктивними стали такі зустрічі?

— Справді, це була зустріч вже на неформальній події, на прийомі у Бориса Джонсона після формальної частини конференції в Глазго. Вистачило часу обговорити питання безпеки та питання сходу України.

Навіть попри те, що часу було дуже мало, цю зустріч треба розглядати в загальному контексті, тому що була зустріч із Джо Байденом, наступного дня була триваліша і предметніша зустріч з Ентоні Блінкеном. Не треба розглядати як окремі короткі зустрічі, це тривалий діалог на різних рівнях.

У четвер (4 листопада, — ред.) до Офісу президента приходила помічниця Ентоні Блінкена Карен Донфрід, яка зустрічалася з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Це діалог, що триває на абсолютно різних рівнях, між дуже хорошими партнерами — Україною та США.

— Протягом останнього тижня американські ЗМІ писали про скупчення російських військ поблизу кордонів України. Наскільки нині реальна загроза ескалації з боку Російської Федерації?

— Наскільки я знаю, Міністерство оборони України називає такі повідомлення елементом тиску чи психологічного, чи пропагандистського. Воно не підтверджує зосередження військ більше нормального рівня біля кордонів України.

Президент провів селекторну нараду, яка переважно була присвячена ситуації з поширенням коронавірусу в Україні, але обговорювалися й інші моменти, зокрема питання безпеки. Мав слово головнокомандувач Збройних сил України. Він не розповів ні про що таке, що мало якось насторожити.

Залишається відкритим питання, навіщо американські ЗМІ поширюють таку інформацію, чи вона правдива. Але Офіс президента на даний момент не має жодної підтверджуючої інформації.

— Завершуючи тему конференції, хочу уточнити про зустріч президента Зеленського з еміром Катару. Лідери обговорили можливості та умови постачання в Україну катарського скрапленого газу. Наскільки Україна зацікавлена ​​в цьому і чи зможе отримувати його з технічного погляду?

— Справді, щоб катарський скраплений газ доходив до України, нам потрібен термінал. Наскільки я розумію, можливість таких постачань обговорюється за посередництва Туреччини, тому предметніше говорити про постачання зрідженого газу потрібно не на двосторонній, а тристоронній зустрічі за участі представників Туреччини. Тому що, наскільки я розумію, вони мають термінали. Це дуже технічні питання, я в них не сильний, це треба говорити із представниками "Нафтогазу".

Але, дійсно, була зустріч із еміром Катару, говорили про це і говорили про допомогу Катару при евакуації громадян України та інших країн з Афганістану, в чому, до речі, Україна досягла великого успіху не без допомоги представників Катару, це наші хороші партнери.

— Крім того, цього тижня відбулися кадрові зміни в уряді. За квотою президента міністром оборони Верховна Рада призначила Олексія Резнікова. Які завдання стоять перед ним на новому посту?

— Мені здається, він сам все чудово сказав при представленні у Верховній Раді та Міністерстві оборони. Він попросив паузу на місяць від спілкування з пресою для того, щоб увійти в курс справ, провести повний аудит поточного стану в Міністерстві оборони. Його завдання — найближчим часом зрозуміти, що і як функціонує. Він дуже досвідчений у суміжній області, не з нуля це все робитиме.

А потім — забезпечення армії. Мені здається, президент саме таке завдання ставив, щоб український військовослужбовець був взутий, одягнений, щоб він харчувався добре, щоб у нього було матеріальне забезпечення хороше, конкурентні зарплати — про це пан Резніков говорив у Верховній Раді при голосуванні за його кандидатуру.

— Загалом змінилося п’ять міністрів. Як в Офісі президента оцінюють таку рокіровку?

— Головне, що це означає, що зараз при владі немає кругової поруки. Немає такого, що ти потрапив до влади, і все — ти вже свій. І хоч би що ти робив, від тебе не відмовляться. Це хороший показник того, що якщо недостатньо добре справляється міністр із покладеними на нього функціями, його замінять. Це, на мою думку, найголовніший мотив. Потрібно показувати результати, щоб залишатися у цьому кріслі. Це і є оцінка від Офісу президента.