ID-паспорт для переселенців — нові правила: "5 вопросов" із юристом Михайлом Фоменком

Переселенці та жителі ТОТ можуть оформити ID-картку у будь-якому відділенні Державної міграційної служби України. Держава спростила процедуру для переселенців та мешканців окупованих територій.

Що змінилося і як держава ще може спростити життя переселенців — розповів юрист громадської організації "Донбас SOS" Михайло Фоменко у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Якими послугами можна скористатися після оформлення ID-картки?

— Наразі це документ, який засвідчує особу та дає доступ усім громадянам після 14 років до всіх послуг, які надає держава. Тобто до 14 років це свідоцтво про народження, після 14 років — це документ, який засвідчує вашу особу. Це ID-картка, паспорт, за допомогою якого ви звертаєтесь для отримання тих чи інших державних послуг. Донедавна це був єдиний спосіб отримувати послуги через портал "Дія", тобто потрібно було оформлення біометричного документа. Однак зараз навіть ті, хто користується паперовим паспортом, мають можливість користуватися тими послугами, які цей ресурс надає.

— Тобто тепер для мешканців непідконтрольних територій процедура оформлення ID-картки стала простішою?

— Так. Це безпосередньо процес оформлення документа. Тобто не його реалізація, коли ви його вже отримали, а оформлення. В чому проблема? Як для громадян, які отримують паспорт після 18 років, так і для громадян, які мають лише паперовий документ, який видавався на територіях, які зараз є окупованими, існує проблема підтвердження особистості. Для тих, чий паспорт видавався на окупованій території, це неможливість перевірити видачу цього документа в архівах, що зазвичай робиться, коли ви отримуєте новий документ. Для громадян після 18 років, які не отримували паспорт, це необхідність встановлення особи. Вона передбачена, тому що вони вже повнолітні.

Раніше це було досить ускладнено. Критерії було виписано досить неоднозначно. Тобто, грубо кажучи, у різних містах, що розташовані, наприклад, на Донеччині, могли бути різні вимоги — кількість свідків, необхідний перелік документів, що подавався. Через це виникала якась плутанина і складно було однозначно щось вичленувати, що буде достатньо кожному конкретному органу.

Наразі процедура досить спрощена. А саме — передбачено чіткий перелік свідків чи родичів, які можуть виступати як свідки, які можуть підтвердити вашу особу, якщо у вас немає необхідної кількості документів, наприклад, з фотокарткою чи даних у державних реєстрах. Родич — це одна людина, незалежно від ступеня спорідненості. Тобто це може бути батько, мати, діти, тітка, дядько і таке інше. Щоб вони могли виступати як родичі, їм необхідно підтвердити родинний зв’язок між вами. Тобто, наприклад, між батьком та дитиною це буде свідоцтво про народження дитини, де буде написано, хто батько. Для сусідів це можуть бути дві людини. Тобто передбачено, що має бути дві особи та дані про те, що вони є сусідами. Наприклад, довідка про зареєстроване місце проживання, або дані в паспортному документі, які вони мають.

Таким чином, у нас деталізується порядок, яким підтверджується особа, тобто зменшується кількість людей, які потрібні для того, щоби встановити особу. Для родичів це, до речі, можуть бути діти віком від 14 років і колишній чоловік, дружина.

— Жителів ОРДЛО та Криму змушують отримувати російські паспорти чи паспорти так званих "Л/ДНР". Чи можуть у зв’язку з цим у людей виникнути проблеми при оформленні ID-картки?

— Потрібно розуміти, що набуття громадянства іншої країни, навіть якщо воно відбулося, не є підставою для відмови від громадянства України чи відмови в оформленні документів, що засвідчують це право. Потрібно розуміти, що вихід із громадянства України передбачений певною процедурою, яка передбачає подання документів про відмову від громадянства, яке у результаті затверджує президент своїм указом. Це складна процедура, яка, на жаль, не дотримується.

Російська Федерація видає паспорти, оминаючи цю процедуру, тобто фактично без відмови від українського громадянства. Виникає ситуація, коли людина фактично має два паспорти або, наприклад, має паспорт лише однієї країни, якщо це неповнолітня людина, яка ще не може виїхати. Це проблема, але законодавством України не покладено відповідальності на громадян України за отримання таких паспортів. Навіть з огляду на ту ситуацію, в якій вони опинилися і через яку вони змушені отримувати такі документи.

У чинному законодавстві України немає відповідальності та не має бути жодних інших складнощів, особливо при оформленні документів, які є у них. І якщо вони виникають, найімовірніше, ви маєте справу або з порушенням ваших прав, або з якимось упередженим ставленням до вас.

— Що ще держава може зробити, аби полегшити життя мешканців тимчасово окупованих територій?

— Дуже широке коло того, що можна зробити. Це стосується громадян, які мешкають на окупованих територіях і, наприклад, хочуть виїхати та отримувати якісь послуги, хочуть проживати на підконтрольній території. Усі знаємо про проблеми отримання пенсії, проблеми невиплати заборгованості, яка зараз є.

Нещодавно у нас був ухвалений порядок виплати цих заборгованостей по пенсіям, і з ним теж не все так просто. Потрібен буде час, щоб зрозуміти, яким чином це все працюватиме, а поки що ця проблема залишається.

Залишається проблема паспортизації. Оскільки дуже часта ситуація, коли люди виїжджають із тимчасово окупованих територій, вони не мають можливості надати свідків. Тобто до нас зверталися люди, які є сиротами. Вони виїжджають на підконтрольну територію і стикаються з величезною проблемою, бо вони фізично не можуть надати родичів, сусідів, тому що ми всі розуміємо — карантинні обмеження та складнощі, пов’язані з перетином лінії зіткнення, виїздом на підконтрольну територію. Це несе у собі певний ризик безгромадянства, коли на території України є громадяни України, які не можуть підтвердити свою особу, не можуть підтвердити необхідний обсяг даних для отримання свого паспорта. У результаті вони випадають із правового поля України, і це погано для держави. З цією ситуацією треба боротися, але для цього потрібна значна політична воля, щоб це легалізувати.