Україна наш дім

Держбюджет-2022 і новий транш МВФ: інтерв'ю з Олегом Устенком

Олег Устенко. Скріншот відео: kanaldom.tv

Ухвалення державного бюджету України на наступний рік. Прогнози щодо динаміки курсу долара. Надання Україні нового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Про це у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говоримо з радником президента України з економічних питань Олегом Устенком.

Ведучий програми — Денис Похила.

Бюджет на майбутній рік: перспективи

20 жовтня парламент підтримав висновки профільного комітету щодо проєкту держбюджету України на 2022 рік. Документ уперше розробляли на основі бюджетної декларації. Ним передбачено, що наступного року доходи збільшаться майже на 160 млрд грн і становитимуть 1,277 трлн грн. Витрати зростуть майже на 97 млрд грн — до рівня 1,465 трлн грн. Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) — 3,8%.

"Бюджет має значне підвищення бюджетної частини завдяки детінізації та завдяки підвищенню збільшення ВВП. Це свідчить про те, що Україна, з одного боку, виходить із кризи, з іншого — ми поступово "відбілюємо" економіку. За два роки нам вдалося залучити до бюджету 42 млрд грн саме завдяки детінізації", — прокоментував народний депутат Данило Гетманцев.

Також він заявив, що у профільного комітету Верховної Ради є кілька зауважень до проєкту державного бюджету на 2022 рік. Так, нардепи наполягають на збільшенні дохідної частини та перегляді макропрогнозу.

Кабмін повинен підготувати проєкт закону до першого читання відповідно до бюджетних висновків. І подати на розгляд Ради у двотижневий термін.

— Деякі політики, деякі ЗМІ не соромилися в різних заявах щодо представленого проєкту бюджету. Аж до того, що називали його "бюджет бідності Шмигаля". Посилалися на зростання мінімальної зарплати на 3% за інфляції у 6,2%. Наскільки проєкт бюджету відповідає на реальні виклики, що стоять перед нашою країною?

— Я вважаю, що бюджет відповідає тим реальним викликам, які є перед нами. І ось чому.

З одного боку, економіка показує зростання. Зростання, на мій погляд, непогане. Нехай навіть це зростання ВВП на 5%, але це все одно зростання. Це означає, що наступного року ми маємо перевищити рівень поточного року. А зараз ми перебуваємо на довоєнному рівні — 180 млрд дол. буде наш ВВП за результатом цього року. А це рівень 2013 року. Але зауважте, що зараз ми не отримуємо ВВП з тимчасово окупованих територій — з території Криму, частини Луганської та Донецької областей. Тож з погляду обсягу наш ВВП не так вже й поганий.

Що стосується всіх макроекономічних параметрів, які закладені до бюджету. Наступний рік — це рік, коли йде зниження дефіциту держбюджету, він наступного року становитиме близько 3,5% ВВП. І ось це зниження дефіциту держбюджету могло б бути значно істотнішим, якби не той великий тягар боргу (тобто розрахунки за зовнішніми та внутрішніми боргами), які накопичувалися протягом останніх 10 років, які активно виплачували цього року та наступного року виплачуватимутьс

То от якби не було цих виплат за внутрішніми та за зовнішніми боргами, то наступного року дефіцит нашого бюджету був би не просто нульовий, а ми б перебували у зоні профіциту.

Ось так склалася ситуація: 10 років активно нарощували борг, але колись за нього треба платити. Оплата за боргами триває, починаючи з поточного року, і наступного року вона буде активна.

Що стосується структури бюджету, то там є кілька таких великих констант, які треба було зберігати в тому обсязі, в якому вони були подані. Найбільші з фінансування напрями:

  • сектор безпеки та оборони. Ми ж усе-таки країна, яка перебуває у стані військових дій. І мало не 6% нашого валового внутрішнього продукту (ВВП) йдуть саме на цей сектор;
  • сектор медицини. Тому що ми живемо у період COVID-пандемії, та фінансувати сектор охорони здоров'я потрібно суттєво;
  • сектор освіти, науки;
  • сектор розвитку інфраструктури;
  • пенсійні та соціальні виплати.

Тому коли говорять, що це соціально орієнтований, людиноорієнтований бюджет, я погоджуся з цим.

Так, середня заробітна плата в Україні наступного року перебуватиме на рівні 15 258 грн. Але соціальна орієнтованість — це і якість доріг, якими ми з вами їздимо, інфраструктура, якою ми користуємося. Це якість медичного обслуговування, яке ми можемо отримати, й що взагалі ми його можемо отримати. Якість освіти, наша пенсійна система.

Тому бюджет, зважаючи на ті реалії, які є, на мій погляд, досить прагматично створений.

Політичні дебати, які тривають усередині українського парламенту, цілком закономірні, очікувані, вони повинні тривати. Але інше питання, що треба зважати на ті реалії, які є. А реалії такі, що нам не хотілося б активно далі нарощувати додатково борги, тим паче пускати їх на поточне просідання.

Необхідно витрачати гроші таким чином, щоб закладати основу для довготривалого економічного зростання. І ось ця основа довготривалого економічного зростання саме, на мій погляд, закладається в цьому бюджеті.

— Курс долара закладений на позначці — 28,6-28,7 грн. Наскільки це реально? Чи буде дорожче, чи буде менше? Тому що до держбюджету-2021 закладали по 29 грн за долар. А реальний курс станом на кінець жовтня — нижче 27 грн. Водночас економісти кажуть, що це не дуже добре.

— Не дуже добре, тому що частина бюджету формується саме завдяки надходженням із митниці. А там саме розрахунок іде за валютою. І коли у тебе курс 27 і не дотягує до закладеної до бюджету позначки, то автоматично ти недоотримуєш дохідну частину державного бюджету.

Плюс це може бити досить активно по українських експортерах, а відповідно, й по зростанню експорту. Тому що інша сторона сильно міцної гривні, яку ми зараз з вами спостерігаємо, це все-таки деяке ослаблення у зростанні. Адже наша країна експортоорієнтована: 40% нашого ВВП формуємо саме завдяки експорту. Тому ми в цьому разі втрачаємо.

Тож я погоджуся з тим, що курс, заявлений у бюджеті-2022, — це зона ризику.

З іншого боку, я говорив і з представниками Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Цей курсовий прогноз робило Міністерство економіки, воно його робить на базі своєї метричної моделі. От вони впевнені у правильності своїх параметрів.

Але ризики є завжди, який би ти не заклав курс. Закладеш ти курс 27 грн за долар або 28, або 29, або 25 — у тебе завжди будуть ризики.

Я ж бачу ризики, які можуть впливати на нас уже більше ніж активно. Це ризики, які приходитимуть ззовні. Тому що є великі точки геоекономічної напруги, це й щодо Китаю — США. Є велика частка невизначеності зі станом енергоринків, є велика частка невизначеності зі світовою інфляцією, як поводитимуться міжнародні емісійні центри, та сама Федеральна система, Європейський банк, Центральний європейський банк. Тобто все це є сигналами ризику.

Але вважаю, що якщо ми ситуацію збережемо в нинішньому стані, то параметри держбюджету цілком здійсненні й бюджет цілком реалістичний.

Новий транш МВФ: умови та ресурси

У понеділок, 18 жовтня, представники Міжнародного валютного фонду оголосили про успішне завершення місії в Україні — після майже місяця переговорів. А напередодні Верховна Рада ухвалила необхідний для продовження співпраці з МВФ закон про посилення незалежності Національного банку.

Уже відомо, що новий транш від МВФ Україна може отримати вже у листопаді. За результатами першого перегляду програми Stand-by Україна отримає транш розміром 700 млн дол. Фінансування надійде за кілька днів після позитивного рішення ради директорів, засідання якої може відбутися найближчими днями.

Всього ж у 18-місячній програмі МВФ Stand-by для України зарезервовано 5 млрд. дол. З них у червні минулого року Україна отримала трохи понад 2 млрд дол.

Єдиний спосіб використання грошей МВФ — це фінансування дефіциту бюджету. Таку заяву зробив міністр фінансів України Сергій Марченко. Він також упевнений, що Україна зможе отримати ще один перегляд програми МВФ.

"Ми хочемо в межах програми повністю отримати суму грошей, яка була зарезервована. Це понад 5 млрд спеціальних трансзаймів", — сказав міністр.

— На що передусім повинні піти ці 700 млн дол.?

— На ці 700 млн дол. ми очікуємо найближчим часом, вже було підписано попередню угоду з Міжнародним валютним фондом. Ці кошти закладені вже на покриття державного бюджету. Тому тут особливого вибору немає. Вони зайдуть до державного бюджету.

А що стосується заяви міністра фінансів пана Марченка щодо 5 млрд дол. загалом. Питання у тому, що Україні потрібен додатковий час, аби обрати всю цю зарезервовану для неї суму. Тому одна з частин переговорного процесу з МВФ саме стосувалася того, що програму було б логічно додатково продовжити, й угода, як я розумію, попередньо вже отримана.

Ми чекаємо на засідання ради директорів, на якій буде винесене й українське питання, зокрема що стосується продовження програми. Ми раніше отримали 2,1 млрд. дол. — це 40% від загальної нашої програми. Ми зможемо просунутися автоматично після чергового траншу й отримати 60%, яких бракує. Тому, коли говорили щодо термінів програми, говорили зокрема й про те, щоб спробувати отримати повністю зарезервовану для України суму. Звичайна українська практика — це саме обірвати стосунки та відкрити нову програму. В цьому разі саме використовують, на мій погляд, більш логічний підхід, спробувати вибрати те, про що домовилися раніше.

— Міжнародні інституції, наприклад, як Світовий банк, дуже часто говорять про те, що у нас повільно тривають реформи. Саме через це ті 5 млрд дол. не повністю нами отримані. Водночас прем'єрміністр України Денис Шмигаль вважає, що в Європі не зовсім розуміють, наскільки швидко в Україні відбуваються реформи. Ось як на нас можуть вплинути такі настрої міжнародних інституцій?

— Думка міжнародних інституцій дуже сильно впливає на інвестиційну активність усередині будь-якої країни, зокрема вітчизняних інвесторів і закордонних інвесторів. Вона також впливає і на курсову валютну політику, вона впливає на інфляцію.

І тому сказати, що на це не варто зважати... Ні — на це варто зважати.

Але чому Міжнародний валютний фонд важливий для нас? Мені здається, що він важливий із двох поглядів.

Перше — це, якщо ми з вами говоримо щодо ефективної боргової політики. Ефективна боргова політика означає, що, незважаючи на те, що ти маєш борги, як у нашому разі, ти намагаєшся здешевити вартість обслуговування цього боргу та, наскільки це можливо, продовжити терміни обслуговування цього боргу. У нашому разі МВФ саме дає можливість знизити ті ставки, за якими ми обслуговуємо наші зовнішні та внутрішні борги.

Наприклад, у поточному році 4% нашого ВВП ми витрачаємо лише як виплату за відсотками за внутрішніми та зовнішніми боргами. 4% нашого ВВП ідуть лише на погашення відсотків.

Міжнародний валютний фонд дає можливість зменшити цю величину. А це значить, що ми виграємо для державного бюджету, для платників податків України ось цю дельту рівно настільки, наскільки ми зменшуємо вартість обслуговування боргу.

Уявіть, що якщо ми говоримо навіть про 1% нашого ВВП, то ми говоримо про суму майже у 35 млрд грн. Це достатньо для стимулювання економіки за окремими програмами, це додаткові ліжко-місця, це заробітні плати, це пенсії, це просто все що завгодно, на що вони можуть бути використані. Тому з цього погляду МВФ більш ніж важливий.

І МВФ важливий ще і з іншого погляду. Адже Міжнародний валютний фонд — це не лише про гроші. Це ще й про знаки, сигнали. І в цьому разі це важливий знак для інвесторів, які ухвалюють рішення — заходити в економіку України чи ні. Зрозуміло, що є ще інші параметри, на які дивляться інвестори, але фактор МВФ також дуже важливий.

Прямий ефір