Рік режиму тиші: чому РФ порушує домовленості, і хто може змусити її їх дотримуватися (ВІДЕО)

Боєць ЗСУ на Донбасі. Фото: Facebook штаба ООС

Рівно рік тому Тристороння контактна група (ТКГ) підписала документ, яким вводився режим повного і всеосяжного припинення вогню. Він почав діяти з 27 липня 2020 року, повідомляє телеканал "Дом".

Той режим припинення вогню повинен був назавжди зупинити обстріли на Донбасі. В його основі — рішення Нормандське четвірки, прийняте під час саміту в Парижі в грудні 2019 року. Але тільки через півроку українській стороні вдалося домогтися підписання угоди в межах ТКГ.

"Ми зацікавлені були в збереженні життів наших військових. Був і політичний фактор, тому що Зеленський обіцяв мир, для нього було важливо його дати. Ну і третій фактор — чисто особистісний фактор Зеленського. Він дуже емфатична людина по натурі, і дуже болісно сприймає кожну новину про смерть на фронті", — зазначає представник окремих районів Донецької області в ТКГ від України Сергій Гармаш.

Після укладення цієї угоди про режим тиші вперше за роки бойових дій значно зменшилася кількість обстрілів і жертв. Але ще під час підготовки угоди учасники української делегації в ТКГ розуміли: якщо Росія йде на такий крок, то вона захоче чогось натомість. Так і сталося — Кремль почав продавлювати свої ідеї на переговорному майданчику.

"Росія пішла на підписання перемир'я, бо сподівалася на суб'єктивізацію ОРДЛО шляхом тих же спільних інспекцій. І тому, що вона намагалася таким чином підвищити статус Тристоронньої контактної групи, де є ОРДЛО, і знизити статус інституту Нормандське четвірки", — говорить Гармаш.

Але через кілька місяців після встановлення режиму припинення вогню стало зрозуміло, що Україна не буде йти на поступки Кремлю. У грудні 2020 року почалася ескалація бойових дій на Донбасі. Незаконні збройні формування в рази збільшили кількість обстрілів.

"Росія змінила цю тактику, засилаючи туди своїх снайперів. Що дуже насправді негарно, це підло, цинічно. І це звичайно порушує ту угоду, яку фактично підтримувала Російська Федерація, про припинення вогню", — наголошує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

З тих пір незаконні збройні формування на Донбасі тільки нарощували кількість обстрілів. За рік в ОБСЄ зафіксували 2 тис. порушень режиму тиші з їхнього боку. При цьому на підписання нової угоди Кремль не йде. Для вирішення ситуації був запропонований інший документ, в якому, зокрема, прописали розширення повноважень ОБСЄ, але його прийняття Росія також блокує.

"Вони розуміють, що, якщо розширити можливості ОБСЄ, буде більше правдивої інформації з приводу того, як вони поводяться і в нічний час, і по всій території. Вони на це не йдуть, тому що це покаже їх справжнє обличчя. А це обличчя імперіаліста, загарбника", — зпзначає заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України (2006-2010) Ігор Романенко.

Читайте також: НЗФ почали частіше використовувати безпілотники на Донбасі, — штаб ООС

Експерти кажуть, що тільки тиск інших країн, а особливо США, зможе змусити Росію виконувати угоди про припинення вогню. Адже реагувати на шантаж і йти на політичні поступки Кремлю Україна не збирається.

Нагадаємо, сторони під час засідання в ТКГ обмінялися оновленими списками розшукуваних осіб.

Прямий ефір