Фантазії Кремля, Telegram-канали та "вибори" в ОРДЛО: про боротьбу з російською пропагандою говоримо зі Світланою Сліпченко

Які методи впливу російської пропаганди в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Яку дезінформацію рупори Кремля поширювали напередодні "виборів" до Держдуми РФ. Хто курує анонімні проросійські Telegram-канали в Україні. Які способи протидії російській пропаганді використовує Україна. Ці теми у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" коментує заступниця керівника VoxCheck, керівниця напряму перевірки фактів Світлана Сліпченко.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Якщо Російська Федерація веде війну на території України, то чому Київ не розриває дипломатичні відносини з Москвою? Ця теза дуже часто звучить із вуст російської пропаганди. Як ми маємо відбивати цю атаку, і чи відбиваємо ми її?

— Звісно, у нас відбивають подібні атаки. У нас є така собі позитивна контрпропаганда, і пояснення контексту того, що відбувається. Якщо говорити про взаємини з Росією, то ми ведемо певні переговори, і намагаємося знайти точки дотику за Мінськими домовленостями та врегулюванням питання Донбасу. Тому просто розірвати відносини, мені здається, це дійсно проблематично. Єдиного погляду немає.

Саме це зазвичай і намагається пояснювати громадянам наша сторона. Інший момент, що у нас так чи інакше тривають економічні відносини з Росією. І наші державні органи намагаються наголосити, що незважаючи на це, наприклад, та сама зовнішня торгівля з Росією поступово йде на зменшення, з 2014-2015 років вона поступово зменшується. Що можемо робити ми зі свого боку — це додати більше інформації для роздумів, щоб у російської пропаганди просто не залишалося можливостей.

— Дуже часто РФ, беручи за основу певний факт, перекручує його, додає своєї фантазії, і виставляє його в такому світлі, як це зазвичай трапляється. Про нашу роботу на цьому фронті: ми допрацьовуємо — не допрацьовуємо в цьому плані?

— Боротьба з російською пропагандою та дезінформацією в Україні стала більш систематизованою завдяки створенню держорганів, які цим займатимуться. Це Центр стратегічних комунікацій інформаційної безпеки (ЦСКІБ) при Міністерстві культури та інформполітики, та Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (РНБО).

Сам факт створення цих органів вже говорить про те, що тепер протидія дезінформації більш систематична. І вона вже відбувається не на рівні окремо взятих міністерств, громадських організацій, окремих політиків, які намагаються щось робити, а тут вже є певний єдиний рух.

Центр стратегічних комунікацій постійно моніторить, як часто виявляється російська дезінформація у проросійських медіа, в інформаційному полі України. Які тези та наративи звучать в російських медіа, які, на жаль, продовжують читати українці, — і дають для них спростування. Але, як показують вже багаторічні дослідження, на жаль, спростування прочитає в рази менше людей, ніж почують пропаганду. Тому зараз на порядку денному зокрема і для цих двох центрів, які я назвала, — щоб вони звучали голосніше, потрапляли до цільової аудиторії, до українців.

— Читають не лише новини на російських сайтах. Служба безпеки України неодноразово повідомляла, що багато Telegram-каналів (навіть нібито проукраїнських) адмініструються з території РФ. Можливо, Україні, за прикладом низки країн, потрібно частково блокувати подібні ресурси?

— Величезний недолік для регулювання Telegram-каналів — їхня анонімність. Уже давно журналісти простежили схему, як до якихось анонімних Telegram-каналів (я не називатиму їх, аби не створювати їм зайвої реклами) потрапляють російські вкиди, і якимись Telegram-каналами це поширюється далі, і як потім ці вкиди з них потрапляють і до медіа. Також була й заява СБУ про те, що саме російська агентура курує ці анонімні Telegram-канали.

За специфікою своєї роботи я змушена їх моніторити. І я бачу, що вони продовжують сіяти чутки, розхитувати настрої. Щодо протидії цим каналам — мені здається, в умовах, коли ми перебуваємо в стані війни з Росією, якщо є реальні докази, що ці Telegram-канали куруються з Росії, то цілком доречно, щоб їх блокували, наскільки це можливо технічно. Можливо, з боку провайдерів.

Але все-таки це жорстка міра, й багато хто може сказати, що вона суперечить поняттю свободи слова, свободи журналістики в Україні. Хоча ці Telegram-канали — не зовсім журналістика. Але в умовах війни, мені здається, це була б реально діюча міра. Нехай навіть деяким українцям це б не сподобалося, але так чи інакше, це далі вплинуло би на те, що саме вони читатимуть, яку споживатимуть інформацію, і відповідно, що думатимуть про взаємини між Україною та Росією.

— Про залучення громадян України, які проживають в ОРДЛО, до "голосування" на "виборах" до Держдуми РФ. За інформацією представника української делегації в Тристоронній контактній групі Сергія Гармаша, близько 6% від усіх жителів ОРДЛО "проголосували". Виходить, що Кремль даремно витратив свої гроші?

— Ні, це не даремно витрачені гроші, на жаль. Тому що й попередньо те, що відбувалося на Донбасі, агітація брати участь у "виборах", і потім, нехай навіть брехливі, що властиво для російської пропаганди, заяви про те, що ці території — нібито вже частина Росії, або ось-ось стануть повноправною частиною Росії.

Показувати подібні "перемоги", або всіма можливими засобами доводити громадянам [України], що вони вже "є громадянами Росії", — це елемент гібридної війни. Більше того, гібридна війна почалася не у 2014 році, а набагато раніше. Тільки вона, як тоді, так і зараз, була більше "таргетована" на східні та південні території України. І можливо, була не так яскраво виражена, або ж ми цьому не надавали такого великого значення. Та зараз методи дуже відкриті...

І те, що відбувалося на ось цих "виборах" на окупованих територіях, і є елементом цієї гібридної війни, гібридної загрози для України та українців, які там проживають, з боку Росії.

— Які факти має VoxCheck щодо цих "виборів", які намагалася проводити Росія в ОРДЛО?

— Перед "виборами" поширювалася хвиля дезінформації. Активізувалися старі наративи, які часто повторює російська пропаганда: що Україна — "не незалежна держава", про "зовнішнє управління іноземцями" в Україні. Нагадували й про нібито "ущемлення прав російськомовних громадян" через закон про мову. Адже доходить іноді до абсурду: кажуть буквально, що на вулицях, у парках не можна розмовляти російською мовою, до вас підійдуть "шпрехен-фюрери", і штрафуватимуть вас за це. Що зовсім не відповідає дійсності.

Нагадували навіть про те, яка Україна "погана", що відмовилася від "чудодійної" вакцини "Спутник V", а закупила "неякісну" AstraZeneca. Хоча "Спутник V" досі не пройшов прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Водночас посилили під інфопривід "виборів" і міфи про те, що Україна нібито кинула своїх громадян, які проживають на окупованих територіях, і "не надає жодної гуманітарної допомоги".

Також розповідали про те, що Росія дає людям, які там проживають, можливість реалізувати їхнє конституційне право та взяти участь у "виборах", посилаючись на те, що Україна, яка нібито не виконує Мінські домовленості, для громадян України на цих територіях таке право нібито блокувала. Але, якщо ми згадаємо Мінські домовленості, то вибори стоять аж наприкінці. Їх можна буде провести лише коли будуть щонайменше виведені війська з цих територій.

Доки на окупованих територіях присутні російські війська, й жителі цих територій перебувають під реальною загрозою, то говорити про те, що "вибори" були "демократичними"... Вибори — це волевиявлення громадян у демократичному суспільстві. Але те, що відбувалося на окупованих територіях Донбасу, так назвати не можна.

— Дивлячись на кількість тих жителів ОРДЛО, які "проголосували" на російських незаконних "виборах", чи можна це назвати провалом "русского мира" на Донбасі?

— Так, хочеться називати це все-таки провалом "русского мира". І вірити, що Україна знайде перемогу в цій війні, і більшість наших громадян повернуться в Україну, де зможе реально реалізувати свої права, а не під якоюсь примусовою мішурою, як це зараз робить Російська Федерація.