Це тільки початок: перший саміт Кримської платформи обговорюємо з політологом Ігорем Петренком

Сьогодні, 23 серпня, в Києві пройшов установчий саміт Кримської платформи. У ньому крім України взяли участь делегації з 46 країн світу. Підсумком роботи високого зібрання стало підписання спільної декларації.

Склад Кримської платформи в цифрах

Всього — 46 учасників. З них:

• глави держав, урядів і Європейського Союзу — 14 (Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова, Грузія, Словенія, Хорватія, Швеція, Фінляндія, президент Європейської Ради);
• керівники парламентів — 2 (Швейцарія, Чехія);
• міністри та заступників міністрів — 17 (Австрія, Албанія, Болгарія, Велика Британія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Португалія, США, Туреччина, Франція, Чорногорія);
• міжнародні організації — 4. ЄС — виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, НАТО — заступник генсека Мірча Джоане, Рада Європи — генеральна секретарка Марія Пейчинович-Бурич, ГУАМ — генеральний секретар Алтай Ефендієв;
• посли — 10 (Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада, Бельгія, Греція, Ісландія і Данія).

Географія:

• всі країни ЄС (27) і НАТО (30);
• весь демократичний світ від США, Канади, Західної та Центральної Європи до Австралії та Нової Зеландії;
• країни "Великої сімки" (G7) в повному складі;
• "Люблінський трикутник" (Україна, Литва, Польща);
• "Асоційоване тріо" (Україна, Грузія, Молдова);
• країни Нормандського формату (за винятку РФ);
• з усіх країн, які географічно належать до Європейського континенту, на Кримській платформі представлені 75% (37 країн).

Держави беруть на себе зобов'язання щодо Криму

Про політичні нюанси установчого саміту та як Кримська платформа буде працювати далі — під час марафону "Україна 30" телеканалу "Дом" розповів доктор політичних наук Ігор Петренко.

Ведучі марафону — Альона Чорновол і Денис Похила.

— Є Кримська платформа, є її декларація. Які ще "червоні лінії" потрібні світові, щоб вони позначили Російську Федерацію як окупанта, щоб вони продовжили активний тиск на Російську Федерацію?

— Кримська платформа — це така діалогова платформа, на якій ми саме чітко формуємо консолідацію різних країн у контексті того, що робить Російська Федерація.

Тобто, безумовно, окупація Криму Російською Федерацією — це незаконне явище, це порушення світових правил, Гельсінського принципу "непорушності кордонів". Під це все ми повинні формувати вплив, щоб продовжувати тиск на РФ.

Так, на сьогодні у нас є санкції, зокрема щодо окупації Криму. Але до цих санкцій Російська Федерація вже пристосувалася, а злочини вона продовжує й далі чинити. Це ставлення до корінного кримськотатарського народу, це порушення прав людей, це мілітаризація Криму.

Ми повинні порушувати всі ці питання, і під ці кейси вже говорити: так, зараз у нас є блок санкцій, який дає певний результат, але Російська Федерація й далі продовжує, не змінює свою поведінку, тому ми повинні дедалі більше й більше тиснути на РФ і з кожним днем, місяцем піднімати ціну окупації та порушення міжнародних правил з її боку.

— Що далі? Які кроки мають бути зроблені, щоб ми зрозуміли, що Кримська платформа працює? Бо "тиснути", "сприяти деокупації" — це дуже розмиті формулювання, а ми повинні розуміти конкретні кроки.

— Це повинна бути наша ініціатива, вона повинна виходити від нас.

Що ми повинні робити? Це знову ж таки на Кримській платформі розв’язувати конкретні кейси: порушення прав людини, загроза зброєю, екологічні проблеми... І ми формуємо загальне ставлення з різними країнами. Потім представники цих країн-учасниць Платформи їдуть до себе додому і там доносять цю інформацію. І ми вже їх просимо, наприклад, ухвалювати резолюції, звернення до міжнародних організацій, поставити якісь питання в ООН. Тобто ми через цих представників формуємо також і громадську думку, і ставлення влади в конкретній країні з питання Криму.

І ми вже будемо мати коаліцію певних країн, які розуміють, що там реально відбувається, а не тільки, що показує роспропаганда своїми телеканалами.

Для Росії дуже важливо не порушувати питання Криму. Вони хочуть легалізувати його. А якщо про це говорити та постійно нагадувати всьому світові про те, що це незаконна окупація, то у неї не буде нічого виходити.

— Також на Кримській платформі очікували побачити лідерів "нормандської четвірки" — Франції та Німеччини. Пані Меркель не приїхала, замість неї був міністр енергетики та економіки. Пана Макрона також не було, замість нього приїхав представник Кабінету міністрів Франції. Якби була Меркель, якби був Макрон, вже не говоримо про президента США Джозефа Байдена, погодьтеся, Кримська платформа була б потужнішою.

— У Німеччині та Франції є кілька моментів. Перший момент — як буде реагувати Російська Федерація. Другий — внутрішній, це вибори. І Франція готується до виборів, і Німеччина. Є внутрішній порядок денний, який вони теж повинні брати до уваги.

Тому треба дивитися за делегаціями. У нас на Кримській платформі було 46 делегацій різних країн. У нас представники всіх країн НАТО, у нас всі представники Європейського Союзу, і це досить серйозна заява.

Так, це тільки початок. Ми на сьогодні говоримо про старт роботи Платформи, про Офіс Кримської платформи, який буде працювати на постійній основі та буде порушувати все ті проблемні речі, які відбуваються і в Криму, і показувати, як на них не реагує Російська Федерація, і формувати, розробляти спільні дії щодо всієї цієї ситуації.

— А з іншого боку, ми розуміємо, що у нас в підсумку є декларація, яку підписали делегації від держав. Чи треба звертати увагу на рівень посади підписанта?

— Безумовно, якщо це глави держави — це більш високий рівень.

Але ми повинні розуміти, що всі делегати представляють тут державу. Вони беруть на себе певні зобов'язання щодо проблеми Криму. Це вже питання не конкретної людини, міністра або прем'єрміністра, а саме питання ставлення держави. Тобто вони тут делеговані від держави, вони мають певні повноваження і вони дійсно підписали цю декларацію.

Її потрібно буде наповнювати потім конкретними кроками, конкретними діями, і це дуже важливий для нас момент в подальшій роботі. Але загалом представництво на Кримській платформі було досить серйозне, попри те, що там не було Меркель, Макрона. Оскільки тут потрібно дивитися за країнами, які взяли в ній участь.

А подальша робота Платформи покаже, наскільки ефективно ми зможемо протидіяти тому, що робить Російська Федерація в Криму.

І у нас головне завдання — це, звичайно ж, деокупація. Але, безумовно, сама собою Кримська платформа не приведе до цього. Але те, що ми повертаємо питання Криму в міжнародний порядок денний — це дуже важливо, оскільки багато років ми взагалі це не порушували, не говорили.

Говорили тільки зрідка, коли розглядали питання порушення прав людини. Це неправильно, бо це питання нашої території, і ми тут повинні бути й голоснішими за всіх, і найактивнішими, а не чекати якогось інформаційного приводу або якоїсь новини для того, щоб згадати про те, що Крим — це Україна.

— Крім того, відкриють же офіси Кримської платформи. Крім нашого українського, подібні офіси будуть відкривати і в тих державах, делегації з яких сьогодні приїхали та підтримали нас.

— Абсолютно правильно. І це постійна робота. Я ж кажу, що ми будемо робити акцент на конкретних кейсах. Ось будуть арешти кримських татар, будуть будь-які протизаконні дії, переслідування — ми будемо це порушувати, обговорювати, формувати спільну відповідь у міжнародних інституціях, в тому ж ООН чи інших самітах. Це будуть конкретні резолюції конкретних держав. Тут дуже великий може бути інструментарій.

Питання екології, припустимо. Адже дійсно Крим — на межі катастрофи. Питання мілітаризації, розміщення ядерної зброї. Це стосується всіх, не тільки України.

Зараз ми говоримо про те, що окупація Криму — це поганий прецедент з боку Російської Федерації. І ми повинні його припинити, і ми повинні завжди тримати це в фокусі уваги. І, коли наступного разу буде розмова про якісь спільні проєкти з Росією, ми будемо говорити: "Погляньте, ось є ця проблема. Російська Федерація не змінила свою поведінку, вона не йде на контакт".

Зеленський же сьогодні запросив Російську Федерацію — приєднуйтесь до Кримської платформи, будемо разом шукати мирний шлях розв'язання питання…

— Сьогодні на Кримській платформі в своєму виступі президент Угорщини Янош Адер критикував наш мовний закон. Що титульну націю не прикрашає те, що представників нацменшин — серед яких і угорці — нібито можуть штрафувати за використання рідної мови. Але водночас він приїхав, Угорщина стала учасницею Платформи, засудивши окупацію. Як трактувати слова пана Адера?

— На жаль, у нас мовне питання стає предметом різних політичних спекуляцій. Бо це питання в контексті виступу президента Угорщини саме й лежить у площині двох політичних сил. З одного боку — Петра Порошенка, з іншого — ОПЗЖ, які зараз починають порушувати цю тему, говорити, що ось Адер там робив акцент.

Найголовніше, що він був присутній. Він говорив про те, що Угорщина дуже добре розуміє Україну, бо вони теж втратили свою територію. Тріанонський договір, через який вони пройшли. Ця ситуація полягає в тому, що більше угорців мешкає поза Угорщиною, ніж у самій Угорщині. Тому він говорив більше про ці речі.

Зеленський дуже багато зробив для того, щоб налагодити відносини з західними сусідами — з Польщею, з Угорщиною. А зараз наші окремі політичні сили намагаються внести сумніви в цей виступ.

Угорщина підписала декларацію. Вони зафіксували, що окупація Криму є незаконною. Вони засудили дії Російської Федерації. Для нас це найважливіше і на цьому потрібно робити акцент.

— А чому ж у нас так виходить, що особисті політичні амбіції виходять на рівень вище державних інтересів?

— Це питання політичної культури. Це питання державності. Державності в поведінці політиків. Незалежно від того, чи ти в опозиції, чи при владі — ти все одно передусім повинен думати про державний інтерес.

Так, потрібно критикувати, потрібно якісь контраргументи наводити, вносити контрпропозиції. Але якщо це питання стосується національних інтересів, тут повинна бути згуртованість сил.

Ось погляньте, як демократи та республіканці в США. У них дуже багато сперечань і з кожним роком їх стає більше. Але для них є принципові речі — питання оборони, просування демократії, де у них завжди позиція буде спільною. І коли країна виступає на зовнішній арені, то вони завжди консолідовано виступають.

— Крім Платформи ми сьогодні ще й мали позачергове засідання Верховної Ради, на якому парламентарії підтримали проєкт постанови щодо звернення Кримської платформи до міжнародних організацій, парламентів та урядів інших держав. 283 голоси "за". Хоча були прогнози, що буде понад 300 голосів. Ви як це голосування оцінюєте?

— На засіданні були не всі парламентарії. Тому найголовніше — це результат. Результат є. Він позитивний. Позачергові засідання особливо в період відпусток — ну, бувають і такі у нас результати.

— Але в залі не було Юлії Тимошенко. Людина, яка довго в українській політиці та яка повинна розуміти, що таке голосування означає для всіх. У залі парламенту не було фракції ОПЗЖ у повному складі. Чому? Невже депутати з деяких фракцій не хочуть деокупації, повернення Криму до української юрисдикції?

— Це знову ж таки питання певної культури та державної форми мислення. Думаю, що у Юлії Володимирівни є якесь пояснення її відсутності.

Ну, а в ОПЗЖ свої моменти. Там зараз два різних крила, вони між собою нібито воюють, у них там є своє позиціювання. Це теж позначається на присутності в залі Ради. До того ж Кримська платформа — це те, що вони не сильно підтримують. Особливо проросійська частина ОПЗЖ, яка "медведчуківська". Тому їх не було.

Але я думаю, що тут повинна була бути консолідована позиція всього парламенту. Бо питання деокупації важливе для всіх. І сьогодні ти в опозиції, завтра ти будеш при владі. А я думаю, що це питання не буде змінюватися залежно від того, яка політична сила прийде до влади. Тому що це питання того, чого хоче суспільство. Це те, чого вимагають українці. І це те, до чого ми повинні прийти з погляду нашої цілісності, нашого суверенітету.

Читайте також: Спільна декларація учасників Міжнародної Кримської платформи (ТЕКСТ)