Україна наш дім

Ескалація на Донбасі, мирний план та США як учасники перемовин: "Взгляд с Банковой" з Леонідом Кравчуком

Україна зробила організаційні та політичні кроки для стабілізації ситуації на Донбасі. Досягти миру і повернути окуповані території можливо, якщо Росія ухвалить новий план врегулювання збройного конфлікту, який розробили Німеччина та Франція. Також Україна сподівається, що до перемовного процесу приєднаються США. Про це сьогодні, 27 березня, у програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" розповів глава української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Учора, 26 березня, внаслідок прицільного обстрілу загинули четверо українських військових, ще двоє були поранені. Як на те, що сталося, відреагувала Україна, і які рішення ухвалено?

— Так, вчора був відкритий вогонь із забороненої Мінськими домовленостями зброї. І біля села Шуми було вбито четверо наших солдатів і двоє поранено. Це, на мій погляд, — спроба зробити все, щоб "режим тиші", ухвалений у липні 2020 року, не працював. Це вже не перша спроба. Але ми кожен випадок аналізували та робили кроки щодо недопущення ескалації. Але вчора був перший сигнал до такої ескалації.

Читайте також: Четверо українських військових загинули через обстріл НЗФ на Донбасі

Тому наші дії. Перше — вчора президент України Володимир Зеленський зробив заяву, в якій визначив організаційні та політичні кроки, щоб відновити "режим тиші" на Донбасі. Для цього він особисто проводить консультації з лідерами країн-членів "нормандської четвірки", очільник Офісу президента пан Єрмак також веде консультації з політичними радниками лідерів Німеччини, Франції та Росії.

Ми, українська делегація в ТКГ, за дорученням президента визначили наші дії. А саме: підгрупа з питань безпеки вчора офіційно звернулася до пані Гайді Ґрау — модераторки перемовин та представниці ОБСЄ в ТКГ — екстрено скликати засідання підгрупи, на якому проаналізувати ситуацію і вжити відповідних заходів. Це засідання мало відбутися сьогодні. Вчора ми отримали попередню згоду. І попри те, що сьогодні субота, нам повідомили, що таке засідання може відбутися.

Україна зробила всі необхідні організаційні та політичні кроки.

— Головне питання: коли ж закінчиться війна на Донбасі? Ми бачимо рішучі дії в цьому напрямку Києва. На ваш погляд, що не так із пропозиціями та діями російської сторони?

— Я б сказав так: пропозиції російської сторони мають дуже суперечливий характер — це найбільш м'яке визначення їхніх пропозицій. Власне, їхні пропозиції зводяться до одного — блокувати ті зусилля, які докладає Україна щодо врегулювання ситуації на Донбасі. І для цього вони знаходять різні причини: внутрішнього, зовнішнього характеру.

Наприклад, звинувачують Україну в тому, що ми, мовляв, не дотримуємося ухвалених рішень. Хоча це думка тільки Росії. Тому що наші друзі на Заході, в США, ОБСЄ вважають, що Україна виконує рішення, які ухвалили в Нормандському форматі. Ми виконуємо й ухвалене в липні минулого року рішення про дотримання "режиму тиші". Тобто думка про те, що "Україна не виконує" — це думка тільки Росії та її окупаційних адміністрацій в ОРДЛО.

Говорити про те, що Україна не хоче або шукає якісь причини для того, щоб не виконувати домовленості, — майже немає ніяких підстав. Це означає, що наші зусилля мають односторонній характер. І ось це головна причина всіх наших проблем, які існують і в Тристоронній контактній групі, і не лише в ній.

— Яка доля запропонованого Францією та Німеччиною мирного плану щодо врегулювання ситуації на Донбасі?

— Доля поки невизначена. Дійсно, Німеччина та Франція запропонували план, мета якого — підвищити ефективність зусиль щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Ці пропозиції розглянула Україна, приєдналася до них, внесла деякі корективи. І ці пропозиції, саме як пропозиції, було подано Москві. Замість того, щоб дати відповідь на них — позитивну чи негативну, це їхня справа — Москва чомусь говорить, що вона їх не бачила.

Тому, я вважаю, в цьому випадку говорити про позитивну долю плану дуже складно. Якщо Росія не відповість на нього, то, звичайно, пропозиції не ухвалять.

Тому що, по-перше, йдеться про консенсус. А по-друге, мовиться про позицію країни, яка є агресором, яка окупувала і Крим, і частину Донецької та Луганської областей. Це теж реальний факт. Без неї, звичайно, ми не зможемо рухатися вперед.

Читайте також: Чому інформація про новий план щодо Донбасу з'явилася в російській пресі, пояснив Арестович

— Ви очолили українську делегацію в ТКГ влітку 2020 року, і тоді ваша риторика щодо Росії була дипломатично стриманою. Але останнім часом ви дозволяєте собі жорсткі висловлювання на адресу російської сторони. Що змінилося?

— Змінилися дії Росії. Адже ще в липні, у вересні минулого року Росія та її підлеглі ОРДЛО діяли в межах ухвалених рішень. Потім вони почали відразу шукати причини для невиконання цих домовленостей.

Перша їхня причина: Верховна Рада, мовляв, ухвалила постанову про місцеві вибори, яка не відповідає інтересам Росії. Ну, ми ж не керувалися інтересами Росії. Ми керуємося стратегічними інтересами України та пропонуємо обговорення цих питань.

Далі їм не сподобалося ухвалене в липні рішення на Мінському майданчику щодо загального "режиму тиші". І відразу була запропонована якась нова формула, а саме — нова їхня "дорожня карта". Навколо неї почалися розмови, і все це відтягало виконання тих рішень, які вже назріли і які абсолютно не пов'язані ні з якою "дорожньою картою".

Таким чином, я побачив, що Росія не хоче реального миру на Донбасі. Вона керується старою формулою: Україна була, є і буде в системі стратегічних інтересів Росії. Ця формула записана в основному керівному документі зовнішньої політики Росії. І поки діє ця формула, сподіватися, що з Росією можна домовитися, поки нереально.

Тому я заявив: "Так, ми й далі будемо виконувати рішення, які ухвалено на Мінському майданчику, в Нормандському форматі. Але ми будемо діяти жорстко, якщо не побачимо зустрічних дій і якщо буде посилюватися агресія проти України". А на добро ми готові відповісти добром: сісти за стіл перемовин і вести їх конструктивно і ефективно.

— Як вважаєте, наскільки можлива участь представників США в таких перемовах?

— Ми б хотіли, щоб американці брали участь. До речі, коли починалася війна на Донбасі, в Женеві зустрілися представники Німеччини, Франції, Росії, України та Сполучених Штатів Америки. Але чомусь Путіну і іншим вдалося переконати Європу, і з цим погодився президент України пан Порошенко, що ми можемо вирішити це питання не в Женеві, а перенести його до Мінська, і без участі США. Я в цей час був у відрядженні в Польщі, в Нью-Йорку, я отримував багато питань: навіщо ви це робите, це ж не приведе до успіху! Та не послухали тоді здорової поради. Таким чином, США вже були у перемовному форматі, але вийшли з нього за пропозицією Європи та України. Тому зараз говорити, що це питання вперше ставиться — ні. Ми просто хотіли б повернутися до того, з чого починали.

Але чи буде участь США в перемовному процесі, сьогодні мені сказати важко. Тому що, по-перше, це має бути спільне рішення, по-друге, ми не знаємо точно позиції США. Ось коли вона буде оголошена, і коли Україна офіційно звернеться з проханням, думаю, тоді можна буде відповідати й на це дуже важливе для нас питання.

Прямий ефір