Доступно про податкову амністію: інтерв'ю з очільником податкової служби України Євгеном Олейніковим

Евгений Олейников. Фото: kanaldom.tv

З 1 вересня в Україні стартує так звана податкова амністія. Сенс одноразового декларування в тому, щоб дати українцям можливість легалізувати невраховані доходи та власність. Декларувати можна цінні папери, облігації, валюти, рухоме й нерухоме майно (зокрема об'єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, що розташовані в Україні й за кордоном.

Для легалізації потрібно буде заповнити збір розміром 5% від того, що "амністується". Оплату цього збору можна буде розтягнути на три роки та купити на виплат, але тоді ставка становитиме 6%. Скористатися процедурою можна буде протягом року.

Не зможуть програмою скористатися держслужбовці, які подавали декларацію з 2010 року.

"Мета — не додатково зібрати гроші до держбюджету. А, по-перше, почати життя з чистого аркуша. По-друге, дати можливість для додаткового економічного зростання в країні. Саме коштом активізації інвестиційної діяльності. В іншому разі гроші, які лежать "під матрацом" або у банківських скриньках, інфлюють", — пояснив радник президента України Олег Устенко.

"Можна не декларувати майно. Наприклад, якщо у вас одна або кілька квартир і сумарно вони не перевищують 120 кв. м, якщо ви маєте невеликий будинок до 240 кв. м — ви можете не декларувати. Якщо ви маєте транспортний засіб, який коштує дешевше 400 тис. грн, — це теж можна не декларувати. Держава не запитає, звідки ви взяли гроші на це", — додала адвокатка, членкиня Ради адвокатів Київської області Регіна Гусейнова.

Про нюанси податкової амністії у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорить т. в. о. очільника Державної податкової служби України Євген Олейніков.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Багато ваших колег оцінили ініціативу як досить перспективну. Але не всі країни проходили подібний етап дуже успішно. Наприклад, та сама Грузія. Є інформація про те, що оприлюднили свої капітали усього 8 осіб. Загалом було задекларовано, якщо не помиляюся, 35 тис. дол. Яка ймовірність, що сума в Україні буде більшою?

— Імовірність досить висока. Легалізації (хоча у нас не легалізація, а саме податкова амністія) були успішні там, де суспільство потребувало використання цього інструмента. Грузія періоду 2005 року, попри всю повагу до виконаної роботи, абсолютно не вимагала цього інструмента. Я маю на увазі, він не був затребуваний громадянами. У нашій ситуації цей інструмент більш ніж затребуваний.

— Але є критика ініціативи. Наприклад, виходить, що всі, хто платив податки, був добропорядним громадянином, опинилися, вибачте, в дурнях. Тобто можна було не платити, а потім один раз заплатити 5% — і все прекрасно!

— В такому разі один із цих "дурнів" стоїть зараз перед вами. Тому що у мене не лише немає можливості використовувати цю процедуру подання декларації, але ще й потреби у цій процедурі. Мої доходи, які враховані податковою службою з 1995 року (єдиний автоматизований реєстр доходів ведеться податковою службою з 1995 року), цілком достатні, щоб на питання того ж банку "Звідки ви взяли ті чи інші суми?" я міг надати офіційний документ з податкової служби й підтвердити, що я маю достатньо доходів для використання того чи іншого активу.

Крім того, у 2015 році я йшов із державної служби, однак перед цим я принципово вирішив пройти процедуру люстрації. Просто для того, щоб потім мені ніхто не міг дорікнути в тому, що я від неї втік. Процедура люстрації — це не тільки й не стільки перевірка, яку посаду ти обіймав, але ще й перевірка способу твого життя. Зокрема вона передбачала, що я повинен задекларувати все наявне у мене майно, й воно буде звірене з усіма мною офіційно отриманими доходами.

Таким чином, я — той самий "ідіот" у термінології тих, хто намагається з цієї позиції критикувати податкову амністію.

Є гарний старий вислів: порядним треба бути не для когось, а для себе. Розумієте, для мене несплата податків — це не обман абстрактної держави. Це обман вас, мого сусіда... Чим є податки? Податки — це плата за ті суспільні послуги, про які ми домовилися, що їх буде надавати для нас держапарат. Ми всі користуємося цими послугами. Навіть той, кому здається, що йому від держави нічого не треба, насправді споживає й багато.

Найкращий доказ цього, на жаль, і дуже гіркий доказ, який ми отримали. Згадайте, яка величезна кількість наших громадян виїхала з неконтрольованих територій на контрольовані. Зокрема й ті, які ідеологічно спочатку не дуже підтримували. Чому? А тому що, залишившись без держави, вони дуже швидко відчули цю різницю.

Умовно кажучи, навіть той факт, що ви просто йдете вулицею та не боїтеся, що за два кроки вас зупинить якийсь замаскований суб'єкт із автоматом і відбере все, що ви маєте, включно з вашим життям, — цей захист також є державною послугою. Тому що десь перебувають ті, кого боїться цей суб'єкт із автоматом і вільно зі зброєю не розгулює.

А тепер увага, питання: ми всі споживаємо ту послугу, але я плачу податки, а хтось — ні. Хто кого обдурив? Тому це питання порядності, а не ідіотизму.

— Думаю, ви розумієте логіку людей, які не хочуть платити податки. Мовляв, мене це мало стосується або зовсім не стосується.

— Насправді сенс цієї процедури дуже важливий. Уже сьогодні дуже багато громадян зіткнулися з процедурою фінансового моніторингу. Коли людина приходить до тих самих банків, їй кажуть: "Секундочку, а тепер ми б хотіли зрозуміти, що за кошти ви нам принесли".

І що далі, то більше ця процедура розширюватиметься, поглиблюватиметься. Це не специфіка України, це вимога всього розвиненого світу. Ці процедури обміну інформацією, процедури взаємної допомоги постійно вдосконалюються, постійно розширюються. Світ стає набагато прозорішим. Подобається це комусь чи ні, але це так.

Держава, яка не підтримуватиме цієї прозорості, дуже швидко стане вигнанцем.

І внаслідок цього у нас виникає наступна ситуація: дійсно не у всіх державах були вдалі податкові амністії або легалізація. Крім того, далеко не всі держави взагалі вимагали цієї процедури. Чому?

Візьмемо держави тієї самої Західної Європи. Там у таких процедурах не було потреби, в деяких їх застосовували, але вкрай обмежено. Тому що там податкова система розвивалася еволюційним шляхом. Вони не переживали революційних подій, які повністю міняли політичну систему.

Ми такі події пережили двічі. Вперше у 1917 році, а потім у 1991-му. Тобто ми моментально із системи державної власності перейшли до системи приватної власності. І ця трансформація не могла пройти дуже рівно, що б ми тоді не робили, навіть якщо б нами керували надмудрі люди. Скільки через це виникло проблем, зокрема зі сплатою податків. Як людина, яка дуже давно працює у податковій службі, можу сказати — маса. Не тому що люди хотіли порушити. Багато хто не розумів, багато хто боявся, деякі не усвідомлювали доцільність.

Як, до речі, дуже вдало сказав президент Володимир Зеленський, ми — молода країна з тисячолітньою історією. Суспільство у нас зараз дуже молоде. І психологія сплати податків також повинна була сформуватися.

І зараз постало питання: що ми робитимемо? Є два варіанти. Варіант перший: тим із нас, хто чесно сплачував податки, зайняти позицію: "Ми ідеал — усі інші повинні були до нас прагнути". Це чудова позиція, але, напевно, все-таки треба бути більш великодушними до співгромадян, що не виконали це зобов'язання тоді, але готові виконати його зараз. І дати їм можливість скористатися цією процедурою одноразового добровільного декларування, якщо вони її потребують. Якщо ж ні, ну, за деякий час вони все одно зіштовхнуться з тим самим збільшенням прозорості системи, про яке я говорив.

— Нагадаймо, що має бути зазначено у цій декларації.

— Відповідно до закону, перше та головне: це абсолютно добровільна процедура, до неї ніхто нікого не змушує. Якщо ви маєте потребу — можете нею скористатися. Якщо ви не маєте такої потреби — заради бога, це ваше право.

Якщо ж ви вирішили нею скористатися, ви повинні запам'ятати кілька правил. Перше — ви не повинні бути державним службовцем зараз або у минулому. Тобто не бути особою, яка подавала декларацію держслужбовця.

Тому що ця процедура в жодному разі не передбачає можливості легалізації потенційних корупційних доходів.

Друге — ви не повинні бути громадянином держави-агресора. Або ви повинні відмовитися від цього громадянства перш ніж пройти цю процедуру.

Третє — під час проведенні одноразового декларування ви не зобов'язані підтверджувати джерело доходів. По суті, ми віримо вам на слово. Але, якщо ви збрехали, і це буде встановлено обвинувальним вироком суду, декларація буде анульована.

Головне, щоб дохід не був отриманий злочинним шляхом. Так, ухилення від сплати податків є порушенням у частині несплати податків із доходу. Але сам дохід отриманий законно. Тобто ви отримували його за якусь свою роботу. Так, можливо, у конверті. Так, можливо, ви вели підприємницьку діяльність, не зареєструвавшись підприємцем і не показуючи дохід.

Але ви не крали, не вбивали, не брали хабарів, не торгували наркотиками тощо — ваш дохід абсолютно законний і легальний.

І ось якщо ви декларуєте ці активи, значить, ви стверджуєте, що вони легальні. Але якщо у нас немає доказів зворотного, ми приймаємо ваше твердження. Все просто. Після цього враховують ставку податку і враховують суму податку, яку ви повинні заплатити.

Декларації подають до Державної податкової служби. Ми перевіряємо, що ви правильно вирахували цю саму суму податку. По суті, єдине, що ми перевіряємо, — правильність заповнення декларації та правильність розрахованої суми податку. Якщо все правильно, ми підтверджуємо, що ми прийняли заявку. Якщо неправильно, ми вкажемо вам, що потрібно виправити.

— Але тоді можна, умовно кажучи, мати 100 грн. З них 50 грн легалізувати, а інші 50 грн продовжувати тримати "під матрацом".

— А доцільність цих дій? Навіщо вам їх тримати під матрацом?

— Щоб не платити 5%, щонайменше.

— А як ви надалі плануєте їх використовувати?

— Піду до умовного супермаркету або до магазину техніки, куплю найпопулярніший смартфон в усьому світі. Хіба дізнається податкова?

— Поки ні. Але зверніть увагу, ще кілька років тому й торгівля з використанням карток фізособи теж здавалася абсолютно безпечною. А сьогодні я, як виконувач обов'язків голови податкової служби, можу повідомити, що нами встановлено вже кілька десятків випадків, коли громадяни здійснювали таку торгівлю й отримували без перебільшення десятки мільйонів гривень на свої картки.

Зараз їм доводиться платити з них податки. І не 5%, а 18 штрафних санкцій.

Тому, повірте, це дуже сумнівна надія, що ніхто й ніколи не дізнається. Ніколи — це дуже суперечливе поняття.

— Як держава перевіряє походження цих активів, якщо декларант сам вносить суми?

— Держава не перевіряє походження. Ось це дуже важливий момент. По-перше, декларант не зобов'язаний нічого доводити. Він заявляє суму, і якщо ми не маємо факту, який спростовував би його слова, ми приймаємо його твердження. Поясню на прикладі.

Ви прийшли до банку, поклали в межах процедури мільйон гривень і подали декларацію. Якщо я не маю на руках вироку суду, який встановив, що ви отримали ці гроші злочинним шляхом, я приймаю ваше твердження, що ви отримали їх законно.

— Інший нюанс. Відомо, що Російська Федерація іноді дає певні активи певним лідерам громадської думки. І ці гроші не є офіційними.

— Для цього існує система державного фінансового моніторингу. У цьому разі рано чи пізно ви зіткнетеся з тим, що походження цих грошей буде встановлено, й у судовому порядку буде доведено, що ви збрехали. У цьому разі декларація анулюється, ви нічого не виграєте.

— Що буде, якщо людина взагалі не захоче декларувати свої активи?

— Нічого. Просто рано чи пізно вона зіткнеться з ситуацією, коли вона захоче використовувати ці активи й не зможе пояснити їхнє походження. Тобто банк так само вимагатиме дані у податкової служби та виявить, що, згідно з нашими реєстрами, її дохід становив нулі упродовж усього цього періоду. І ось тоді у неї виникнуть великі проблеми з використанням коштів.

Ви знаєте, що навіть сьогодні великі купівлі готівкою вже пов'язані з проблемами? Повірте, це лише початок.

— Скористатися податковою амністією можна впродовж року. А що робити, якщо людина не встигла, не знала й у результаті не подала декларацію у період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022-го?

— Все-таки одноразове декларування тому й має назву "одноразове", що не передбачено проводити його 25 разів. Не передбачено нескінченно пролонгувати терміни. Рік — достатній термін, щоб здійснити цю процедуру. Щоб подивитися на приклади інших, якщо є побоювання бути першим.

Хотілося б наголосити на кількох моментах. Державна податкова служба дуже активно готується до проведення вказаного заходу. Ми розмістили детальну презентацію всієї цієї процедури на нашому сайті, на нашій сторінці у Facebook. Крім того, підготовили наших співробітників, які працюють у Центрах обслуговування платників податків, і вони готові індивідуально надати роз'яснення щодо всієї процедури.

— Ваші колеги говорять, що ця акція здійснюється, щоби зменшити відсоток економіки, яка перебуває в тіні. Міністерство економічного розвитку і торгівлі говорить, що у нас 42% економіки в тіні, оцінка європейських структур — 53%. Експерти кажуть, що детінізація може відбутися дуже швидко, щойно будуть знижені податкові ставки. І що "тінь" — це такий собі резерв для зростання ВВП.

— Дуже оригінальна ідея. Але треба розуміти одну просту річ: лише зниження ставок без забезпечення процедури належного контролю нічого не дасть. Хочете найпростіший приклад? Просто податки та економіка — це завжди трохи складно. Тут я віддаю перевагу простим аналогіям.

Ми ж, власне, всі адекватні нормальні люди. Тоді навіщо ми встановлюємо камери, виводимо на вулиці патрульних поліцейських, до того ж іще й зі зброєю, зі спеціальними засобами. Навіщо? Всі ж адекватні, так? Проте, я думаю, ми всі пам'ятаємо приклад одного президента, який пішов на популістський крок і ліквідував ДАІ. Який хаос тоді почався на дорогах і як швидко він повернув назад цю службу.

Податкова служба, до речі, повністю підтримує зниження ставок податків. Але завдяки чому? Відповідь на це є у програмі президента. Податки повинні платити всі. Тих, хто готовий робити це добровільно, — переважна більшість. Ось навіть візьмемо найбільшу оцінку, яку називали, — 42% економіки в тіні. Іноді дають 30%, але нехай буде 42%.

— А як же 53% — думка європейців про Україну?

— Чесно кажучи, жоден офіційний європейський інститут цих оцінок точно не дає. Тому зупинимося на максимумі у 42%. Виходить, що 58% економічно активних суб'єктів є чесними. Тобто вже більшість.

Таким чином, ми вже маємо достатню кількість тих, хто порядний і чесний з огляду на потреби, а не через податкові ставки або якісь пільги, або якісь іще привілеї, бонуси, які вони від цього отримують.

Прямий ефір