Україна наш дім

Дороги, трансплантологія та КПВВ: "Неофициальный разговор" із очільником Херсонської області Сергієм Козирем

Сергій Козир. Фото: kanaldom.tv

Як завоювати довіру людей, що живуть на межі з Кримом: "Сказав — зробив. По-іншому ніяк". Як добудувати довгобуд: "Може жінка народити за 4 місяці? Так само і в будівництві. Якщо бетон повинен висохнути, він повинен висихати". Про кількості квартир: "Хто заважає піти попрацювати 15 років в шахті, та купити собі 6 квартир?". Про шанс для Херсонщини та про воду для Криму: "У нас же є Північно-Кримський канал. Скільки там води використано? Стільки-то. А тече більше. За неї ж ніхто не платить".

Герой програми "Неофициальный разговор" — голова Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир.

Сергій Козир — керує Херсонською ОДА з березня цього року. Раніше обіймав посаду заступника голови облдержадміністрації з питань регіонального розвитку, інфраструктури та екології. Курував будівництво КПВВ на адмінкордоні з тимчасово окупованим Кримом і об'єкти "Великого будівництва" в області. В ОДА потрапив через пілотний проєкт LIFT.

Козир родом з Донецька, працював у вугільній промисловості — пройшов шлях від гірника до директора шахти. Після 2014 року, з початком збройного конфлікту на Донбасу, виїхав на роботу до Дніпропетровської області. До призначення в Херсоні бував лише проїздом — по дорозі до Криму, ще до його окупації. Одружений. З дружиною виховує сина Микиту і дочку Олександру. У своєму кабінеті слухає Скрябіна, а в Херсонській ОДА в коридорах розвісив картини місцевих художників.

Ведуча програми — Карина Самохвалова.

Дорога до моря

— Ви керуєте такою унікальною областю — 100 кілометрів до моря, транзитна, можна сказати. Які виклики для себе ви бачите?

— До окупації Криму область була транзитною, через неї йшла дорога на Крим чи Одесу. Зараз, через тимчасову окупацію Криму, є можливість і шанс її зрушити з місця. Це, в першу чергу, розвиток інфраструктурних об'єктів, зокрема, в туристичній сфері. Але й аграрний комплекс, бо у нас єдина область в Україні, де збереглася максимальна кількість зрошуваних земель. Ми розуміємо, що чим більше буде уваги до Криму, тим більше буде уваги до тієї області, яка знаходиться поруч.

Я сам, як і більшість українців, в Херсоні був тільки проїздом, коли їхав до Криму чи Одесу, а в саме місто я не заїжджав. Зараз я бачу той потенціал, ті об'єкти, які є на Херсонщині. І найбільша в Європі штучна пустеля, і найбільший в Європі штучно висаджений ліс, і Рожеве озеро, і два моря, і озеро Сиваш. І Скадовськ як дитяча здравиця, і дуже велика берегова лінія.

Одеса багатьом вже трошки набридла, люди хочуть бачити нове. Тим більше зараз у зв'язку з карантином розвивається внутрішній туризм, ми усі по-новому відкриваємо для себе Україну. І нам потрібно скористатися цим шансом, і використовувати його по максимуму.

— Що ви плануєте зробити, що буде нового у вас?

— Зараз по всій країні йде президентська програма "Велике будівництво", вона йде і в нашій області. І щоб турист міг дістатися до якоїсь прекрасної нашої локації — в першу чергу треба зробити дороги. У цьому напрямку ми працюємо. І протягом двох років ми повністю всі дороги державного значення у себе в області відремонтуємо.

— Скільки кілометрів доріг планується побудувати в цьому році?

— Близько 200 км доріг, з них близько 125 км — це дороги державного значення, і близько 70 — дороги місцевого значення.

Пріоритетний напрям — дорога до моря, наприклад, до нашого Генічеського району. У цьому напрямку торік ми зробили близько 39 км дороги. Думаю, в цьому або в наступному році ми повністю закінчимо ремонт, і з Херсона до Миколаївської області буде повністю нова дорога, яка приведе на саму крайню точку області, що межує з Кримом, — на Арабатську Стрілку.

— Я їжджу на Кінбурнську косу, їжджу машиною. Сама коса — це Миколаївська область, але дорога до цієї косі — це жах, як після бомбардування...

— Ремонт цієї дороги вже в планах є, ми зараз розробляємо проєктно-кошторисну документацію на цю дорогу. Якщо все вийде, ми частину її почнемо робити в цьому році, думаю, за 2-3 роки ми її зробимо.

— Крім автомобільного сполучення на море в Херсонську область їдуть і поїздом. До залізниці в українців теж багато претензій. Ви, як очільник області, маєте вплив на "Укрзалізницю", на її ділянку в цьому регіоні?

— У нас з усіма є пряма зв'язка. Нашу область обслуговують дві регіональних філії "Укрзалізниці". Зона відповідальності "Придніпровської залізниці" — дорога на Чонгар, а "Одеської залізниці" — на Каланчак.

Ми з ними повністю в конструктиві працюємо. Зараз, в туристичний сезон, у нас курсують близько 80 поїздів. Так, є претензії й до комфорту вагонів, і до якості колії. Але, думаю, з часом все вирівняється.

Сергій Козир та Карина Самохвалова. Фото: kanaldom.tv

Довгобуд — ровесник Незалежності

— Херсон відомий також мостом-довгобудом, який ровесник незалежності України. Президент сказав — добудувати. Це як раз такий тест для вас.

— Упевнений, що ми добудуємо його. І підтримка є від президента, від уряду. Це один з п'яти ключових об'єктів по країні. Історія цього моста почалася ще у 1992 році. Тут капсул про те, що "ми починаємо", напевно, закопано більше, ніж бетону. Всі починали, але ніхто толком його не доробив.

— Розкрадали?

— Не можу сказати, для цього є правоохоронні органи.

Зараз нам виділили 300 млн грн з минулого року. І ось ми за ці гроші будуємо. А до цього було використано 225 млн. При цьому ми ще не використали до кінця свої 300 млн, але ми вже зробили візуально більше, ніж було зроблено за всі роки до цього...

У серпні на День Незалежності однозначно машини по мосту поїдуть. І цей міст з'єднає мікрорайон Таврійський з центром Херсона.

— Скільком людям ви полегшите життя?

— Там населення понад 18 тисяч. Це свого роду новий Херсон. І люди, коли зупиняються на переїзді, вони просто втрачають час, утворюються великі затори. Херсон — це не Київ, а по заторах десь можна порівняти, виходить.

— Справа ж не тільки в мості-переході. Це ж цілий комплекс. Тут і школа, яка була відсутня в цьому мікрорайоні. Ви все будуєте в комплексі.

— До кінця цього місяця ми оголосимо тендер на будівництво школи. Я планую її там побудувати протягом 2-3 років. І люди точно будуть нам вдячні, президенту вдячні, його програмі "Велике будівництво" будуть вдячні.

Буде міст-перехід, буде школа. А зараз 15-18 тисяч людей змушені щоранку возити дітей до школи плюс ще і в заторах стояти.

— За соціологією, більш ніж половина жителів не вірить, що встигнете запустити міст до Дня Незалежності.

— 57% не вірять досі, що встигнемо. А 43% кажуть — повинні встигнути. Але, подивимося. Розвіємо їх міфи.

— Тут же важливо не тільки встигнути, але і зробити якісно.

— Це 100%. Тут у нас багато технагляду, технагляд ми залучали найсерйозніший. Тут є представники гільдії технагляду... Коли заливали бетон, напевно, було представників 6 з технагляду, які перевіряли й бетон, і арматуру. Це дуже серйозний і важливий об'єкт, клас складності СС3. Міст — це завжди небезпечно, це завжди важкі роботи, тому контроль тут дуже жорсткий.

— І за розподілом коштів? А то кажуть: "Козир так довго будує, асфальт краде".

— Ну, по-перше, асфальту тут ще немає. По-друге, змоделюймо ситуацію. Може жінка народити за 4 місяці? Навіть якщо ми зберемося всім світом, з президентом, вона не народить. Є час, період. Так само і в будівництві. Якщо бетон повинен висохнути, він повинен висихати. Довго — не довго. Зробіть швидше! Чому з 1992 року не зроблено?

— Будують українські фахівці або запрошуєте турків?

— Українські. Більшість — місцеві жителі. Зрозуміло, що важливі фахівці з Києва, Вінниці, з інших регіонів нашої країни. Бо вся країна будується, і країна ще не готова до такого обсягу будівництва. Дуже важко знайти вільних фахівців.

Плюс будівництво — це ж і робочі місця. І замість того, щоб їхати на заробітки за кордон, цей міст дозволяє людям залишатися тут, і заробляти ті ж самі гроші, але вже вдома.

Сергій Козир та Карина Самохвалова. Фото: kanaldom.tv

Замість вагончиків — хаб

— На Херсонщині знаходяться три контрольних пункти в'їзду-виїзду (КПВВ) на адмінкордоні з Кримом. Які зміни тут будуть найближчим часом?

— Я сам з Донецька, в Донецькій області вже було чотири КПВВ. Але коли я сюди переїжджав і побачив місцеві КПВВ, вони набагато відрізнялися від наших. Бо на Донеччині КПВВ вже три чи чотири рази пройшли модернізацію, а тут просто стояли вагончики, і люди, вибачте, ходили "під кущик".

Зараз же це модернові нормальні об'єкти, де для людей передбачені всі умови європейського рівня. КПВВ — це тимчасові споруди, в яких надалі є плани зробити музей окупації, щоб люди пам'ятали та цінували те, що у них є.

Зараз КПВВ функціонують, усе нормально. Єдиний нюанс — зараз якраз йде передача КПВВ "Чонгар" від "Укрзалізниці" на баланс держпідприємства "Реінтеграція і відновлення", створеного при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Крім того, проводиться реконструкція КПВВ "Чонгар" і президентом Володимиром Зеленським анонсовано створення тут транспортного хабу. Ну і найголовніше питання — запустити автостанції, щоб люди могли комфортно переміщатися.

— З Херсона до Чонгара?

— Ми розглядаємо варіанти, опрацювали це питання з перевізниками. Хочемо тут зробити рейси не тільки на Херсон, але міжобласні маршрути, наприклад, на Київ, на Львів. Ми ж розуміємо, що з Криму люди їдуть не тільки до Херсона, хтось їде на заробітки, хтось їде в столицю, хтось їде відпочивати на Західну Україну. Згідно з опитуваннями, люди хотіли б, щоб були прямі рейси від КПВВ на Київ, Львів чи Харків.

— Раз ми говоримо про адмінкордон. Існує проблема, що прикордонна зона дивиться російське ТБ, а сигналу українських ТБ там або не має, або глушиться.

— Зараз це питання дуже актуальне. У нас 8 населених пунктів не мають доступу до українських каналів, бо з того боку стоять більш потужні передавачі й через географічний рельєф там вищі та більш потужні вежі, які глушать український сигнал.

Ми цю проблему озвучили. У квітні до нас приїжджав президент України, проводив наради, зокрема, з силовими структурами. Був у нас і глава РНБО Олексій Данилов, і міністри. Ми проговорили цю проблему, і зараз її рішення вийшло на фінальну стадію. Президент поставив завдання — до кінця року ми повинні зробити все для того, щоб дати альтернативу, і люди могли отримати доступ до українських каналів. Там планують зараз встановити більш потужні передавачі, й вони планують закрити 95% всіх білих плям по нашій області, зокрема, закрити мовлення окупантів.

Плюс, ми зараз з Мінреінтеграції розробляємо і другий варіант — просто завести оптоволокно в кожну оселю в цих населених пунктах (там 16 тисяч домогосподарств). А "оптику" нічим не заглушити, також завдяки цьому люди відмовляться від супутникового телебачення, бо буде безкоштовна альтернатива. На цій проєкт за попередніми прорахунками потрібно трохи понад 20 млн грн. Зараз ми опрацьовуємо технічні можливості — як це оптоволокно прокласти по факту.

Збільшити врожайність вчетверо

— Хотіла торкнутися питання проблем екології. В цьому році ми всі в Україні були вражені кількістю загиблих птахів біля заповідника "Асканія Нова". Почали проводити розслідування. Виявилося, що це труять поля від мишей, а гине все живе навколо.

— Так, ця проблема набула великого резонансу, і не тільки в нашій країні, але й у світі. Бо це перелітні птахи, їх в нашій області загинуло понад 2350 особин. У цьому напрямку ми працювали з Міністерством екології та з Мінагрополітики. Ми звернулися до них і отримали відповідь, що на полях застосовувався препарат, як виявилося після експертизи, на основі бродіфакуму.

Ми отримали вже від Мінекології та Мінагрополітики заборону на використання цього препарату в 40-кілометровій зоні навколо "Асканія Нова". Зараз ми отримуємо підтвердження від Міністерства юстиції. Це буде нормативний акт, який буде забороняти його використання.

При цьому є інші препарати, зокрема, органічні для боротьби з гризунами. Застосовуймо органічні речовини. Ми збирали аграріїв, з ними проговорювали, це питання на контролі. Зараз це все пройшло. Але все одно ми чекаємо осені — коли знову почнеться обробка полів і щоб не допустити повторення з загибеллю птахів.

Карина Самохвалова і Сергій Козир. Фото: kanaldom.tv

— А аграрії в цілому на що вам скаржаться?

— Основне питання — це розвиток зрошення. Зараз у нас 320 тис. гектарів зрошуваних земель. У планах зробити 600 тис. га. Це дуже важливе питання. Збільшення до 600 тисяч дасть можливість збільшити врожайність у 2-4 рази. Це, по-перше, здешевить вартість продукції, а по-друге, це продовольча безпека країни в цілому. А для нас це ще дуже сильне економічне зростання. Уявіть, в 4 рази збільшити врожайність. На експорт можна працювати.

— Це як в Туреччині? Ви двічі будете урожай збирати?

— Ми й так двічі збираємо зараз. Просто обсяг буде ще більше. Магістралі зрошення були раніше, але десь вони прогнили, десь були демонтовані, десь вкрадені. Але частину їх вдалося зберегти. І від цієї частині й будемо відштовхуватися. Аграрії готові вкладати кошти та бути інвесторами своєї області.

У нас же в області починається Північно-Кримський канал. Ми його можемо використовувати для зрошення. Вода там є, але потрібно сам канал частково відновити. Це дасть можливість канал використовувати на 100%, а інакше будуть втрати води. Це те ж саме, наприклад, як вода з крана. Ми вмилися, скільки на це води використано? Стільки-то. А тече більше. Так і з каналом. А ці втрати, зокрема, лягають на аграріїв.

— А якщо українці з Криму попросять у вас воду? Що скаже Херсонська область?

— Херсонська область скаже: "Коли над Кримом майорітиме наш прапор — вода буде в Криму".

Центр трансплантації

— На форумі "Південна стратегія розвитку", який 10-11 червня проходив у вас на Арабатській Стрілці, було озвучено багато ідей про перетворення Херсонської області. До вас вже вийшли з якимись конкретними пропозиціями?

— Нам не можна втрачати цей період. Бо це як у спортсмена: секунда зупинки на старті — потім вже наздогнати не вийде ніколи. Основні напрямки, які озвучувалися на форумі, — розвиток аеропорту і будівництво масштабного медичного комплексу — ідея кардіолога Бориса Тодурова.

— Тут буде філія його клініки?

— Це буде такий центр трансплантології з кампусом. Ми хочемо зробити тут свого роду інститут медицини. Це буде і філія університету.

Сергій Козир та Карина Самохвалова. Фото: kanaldom.tv

— Тобто херсонцям не потрібно буде їхати до Києва, у вас буде свій Центр серця?

— Так. Ми теж хочемо його зробити. І плюс, найбільше питання — це трансплантація. Цього літа ми плануємо провести першу операцію з пересадки серця. Зокрема, залучимо Бориса Михайловича Тодурова. У нас вже є два фахівці. Зараз ми набуваємо обладнання, препарати, щоб ці операції робити. Це будуть безпрецедентні операції. Бо якщо 2-3 роки тому держава на них не виділяла ні копійки, то зараз дуже великі кошти на це виділяються. А так наші люди від безвихідності змушені їздити до Білорусі, тобто гроші йдуть до бюджету іншої країни.

Тепер і у нас будуть такі можливості. Уявіть, людина живе в Криму, їй потрібна ця операція. Вона приїжджає до нас, їй не треба далі нікуди їхати. І це теж один з кроків до реінтеграції, повернення Криму — створити такі умови, коли люди самі будуть бачити, що у нас краще.

Хочеш 6 квартир — йди працювати

— Наскільки ментально відрізняється Донецька область, де ви народилися, від Херсонської?

— Дуже відрізняється. Мені й раніше через роботу доводилося їздити країною і бачити, як схід нашої країни відрізняється. А потім ця трагедія 2014 року, і мені довелося спочатку з Донецька поїхати до Дніпра, з Дніпра — до Києва, а потім я потрапив в Херсон. Дніпро, Київ — там люди не так сильно розчаровані. Тут же, в Херсонській області, люди, напевно, розчаровані дуже сильно. І тому вони не вірять нічому і нікому, жодним обіцянкам.

— І як можна завоювати їх довіру?

— Сказав — зробив. По іншому ніяк. А як інакше завоювати, якщо вони звикли, що їх весь час обманюють? Тому, ось приїхав президент, сказав — треба побудувати міст. Ось його треба побудувати, і люди тоді побачать і почнуть довіряти.

Сергій Козир. Фото: kanaldom.tv

— З якими основними труднощами ви зіткнулися, приїхавши сюди?

— Основні труднощі — потрібно було максимально швидко пізнати ази держслужби, бо до цього я 15 років працював на виробництві. На виробництві все було зрозуміло: є завдання, його потрібно зробити, не можеш зробити — знайди варіант, як його зробити. А у держслужбовців по-іншому: ну, не зробив, ну, завтра зроблю, післязавтра. І це переламати дуже важко, зараз з цим борюся. Ну, як може прийти дівчина на хлібопекарню, у неї завдання зробити 20 буханок, а вона каже: я завтра зроблю або пізніше. У підсумку, у неї б була зарплата нуль. А тут у нас держслужбовець може собі це дозволити. І ось цей підхід треба міняти.

Мій батько все життя пропрацював в шахті, він отримав травму там. І роботу чиновника я знаю не з чуток. У мене є два портфелі цих відписок і відмовок, що це не виходить, то не виходить. Ну, хоч хустку діставай сльозу витирати, такі вони всі заморені. А все тому, що ніхто не хоче нічого робити, або якусь важливість свою показують, про інші фактори я вже промовчу. Це неправильно, є можливість — зроби. Зарахується хоча б плюс до в карму.

— Вас в ЗМІ весь час лають за кількість квартир. Кажуть, що у губернатора їх 6.

— Нехай лають. Дивіться, я працював 15 років в шахті. Хто заважає їм піти попрацювати 15 років в шахті, і купити собі 6 квартир? Причому, дві з квартир — в Донецьку. Знову ж таки, це квартири дружини, ми з нею одружилися у 2015 році. І всі квартири придбані до моєї роботи в ОДА. В чому питання? Я в цьому взагалі проблеми не бачу. Просто хтось сидить на дивані, і не хоче працювати. А я працюю з третього курсу. З 20 років я в шахті.

Прямий ефір