Документи, вода і транспорт — місія "Проліска" на Донбасі: "Официальный разговор" з Ігорем Колосовським

Від початку бойових дій на Донбасі в епіцентрі гуманітарної катастрофи виявилося мирне населення. Переважно це люди, які проживають поблизу лінії зіткнення. Відсутність доступу до державних сервісів, медицини, чистої води, самотня старість, труднощі перетину контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ), які посилила ще й пандемія COVID-19.

Про те, як людям допомагають виживати на восьмому році збройного конфлікту, у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" розповідає регіональний представник гуманітарної місії "Проліска" в Донецькій та Луганській областях Ігор Колосовський.

Ведуча — Альона Грамова.

— Через позицію так званих "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі зараз працюють два контрольних пункту в'їзду-виїзду: у Луганській області КПВВ "Станиця Луганська" — щодня, у Донецькій КПВВ "Новотроїцьке" — лише двічі на тиждень. Як я розумію, представники гуманітарної місії "Проліска" працюють на одному з них.

— Так. На КПВВ "Станиця Луганська" перебувають наші працівники, які працюють там майже щодня. У нас там працює два електрокари, якими пішохідним мостом ми перевозимо маломобільних людей, людей похилого віку, вагітних жінок, людей із маленькими дітьми. Оскільки подолати кілометр відстані на такій спеці (а доходить до 40 градусів і вище) — велика проблема (через КПВВ "Станиця Луганська" можливий лише піший перехід лінії зіткнення, — ред.). Протягом деількох років роботи цього проєкту ці електрокари перевезли 230 тис. осіб, це досить велика кількість.

— З якого року працює місія?

— Місія працює з 2014 року. Ми починали як волонтери, збирали пожертви за допомогою соціальної мережі Facebook. А з 2016 року ми працюємо за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

— З якими проблемами під час перетину КПВВ люди звертаються до представників "Проліски"?

— Найчастіше це проблеми з перепустками [на перетин КПВВ]. У людей можуть бути прострочені перепустки. Взагалі, що завгодно може піти не так. І людина бачить представника нашої місії та підходить, тому що їй більше немає до кого підійти. Ми намагаємося в міру можливостей розв'язувати ці ситуації, подаємо заново заявки на відкриття перепустки.

У наших інтересах, щоб люди не застрягли в "сірій зоні", не залишилися там ночувати. А такі випадки теж бувають, якщо у людей якісь серйозні проблеми з документами.

— Яку ще допомогу надаєте людям на КПВВ?

— Різну. Наприклад, ту ж бабусю посадити до електрокару, тому що сама вона із сумками і з паличкою, наприклад, не в змозі цього зробити. Щодо додатку "Вдома" теж дуже часто зверталися. Привезли, припустимо, бабусю на електрокарі, вона виходить і каже: "А у мене немає цієї програми, що мені робити?". У нас там працює 5 точок безкоштовного інтернету, за допомогою яких наші працівники допомагали встановлювати ці додатки. Тобто абсолютно різні питання.

— Хотілося б поговорити й про інші чинні проєкти місії. Наприклад, "Проліска" допомагає літнім людям, які проживають поблизу лінії зіткнення та не можуть самі про себе подбати. Яку допомогу надаєте їм?

— Так, дійсно, така велика проблема населених пунктів, розташованих уздовж лінії зіткнення.

Далеко не завжди такі люди не мають родичів. Я б навіть сказав, найчастіше вони мають родичів, але вони або на непідконтрольній території, або у Росії. І вони просто відмовляються від своїх мам, тат, дідусів, бабусь, і ті стають нікому не потрібними. Якийсь час їм допомагають сусіди, але вони не можуть нескінченно надавати допомогу й звертаються до нашої місії. Ми, на відміну від державних структур, можемо приймати людей, які мають родичів.

Якщо людина залишилася одна, їй немає куди йти, вона не може сама собі приготувати поїсти, й найчастіше живе в якихось жахливих умовах, — ми прагнемо допомогти таким людям. Ми їх забираємо до наших хоспісів. Там за ними здійснюють спеціальний догляд, їх годують, займають якимись нескладними справами. Вони займаються якимось господарством, між собою спілкуються, їм там добре та комфортно.

— Які ще виникають проблеми з документами? В яких випадках "Проліска" допомагає людям їх відновлювати?

— Аж до того, що радянський паспорт у людини досі. У 2021 році таке часто-густо трапляється. Людина каже: "Тут у мене з усіх документів є лише радянський паспорт". І, відповідно, у неї немає ні пенсії, ні виплат. І, щоб людина хоч щось отримувала, наші працівники, крім того, що її переміщують, займаються відновленням цих документів.

Змінити радянський паспорт на український — це дуже складна процедура, яка може займати роки. Для цього потрібні свідки, які підтвердять особистість людини. Ми займаємося такими питаннями, ми допомагаємо людям знову отримати громадянство.

— Про проєкти, які запускають. Наприклад, про водопостачання поблизу лінії зіткнення.

— Питання води стоїть насправді досить серйозно.

На Донбасі з кожним роком стає дедалі менше води, погіршується її якість. Колодязі потребують очищення. Якщо ми говоримо про якісь важкодоступні населені пункти, там місцеві жителі, бабусі та дідусі, які отримують мінімальні пенсії, не можуть собі дозволити замовити очищення того ж колодязя. Туди навіть просто ніхто не захоче заїхати.

Ми готуємо таку програму. Це буде проєкт з очищення колодязів, але це буде трішечки пізніше. Намагатимемося допомогти таким населеним пунктам.

— Я знаю, що обговорюють проєкт, пов'язаний із транспортним сполученням для невеликих населених пунктів Донбасу.

— Буде такий проєкт. За оцінками нашої місії, 93 населених пункти від Широкиного до Станиці Луганської залишилися без транспортного сполучення з низки причин. Десь це пов'язано із конфліктом, десь цього транспорту не було і до конфлікту, десь через те, що занадто мало живе населення та перевізникам просто невигідно туди їздити.

Ми запускатимемо соціальні автобуси. Вони будуть безкоштовними. За погодженням із представниками громади ми складатимемо маршрути та графіки. У кожному населеному пункті буде свій диспетчер, який відповідатиме на питання про транспортне сполучення.

Це буде великий проєкт на рік. Ми дуже сподіваємося, що місцева влада за рік зверне на нього увагу та візьме це на свій баланс, на своє фінансування, тому що гуманітарні програми, на жаль, не нескінченні.

— З чим найчастіше звертається населення, яке проживає уздовж лінії зіткнення?

— Дуже різні питання, насправді. Основний посил — усі хочуть миру. Усі хочуть миру від самого початку конфлікту.

Це те ж відновлення документів, наприклад. Якісь проблеми з паспортом, невчасно вклеїв фотографію, загубив, утратив під час обстрілу... Проблеми з Пенсійним фондом: наприклад, люди не можуть оформити пенсію з інвалідності та звертаються до нашої місії.

Ціла маса проблем, з якими люди до нас приходять. Намагаємося їм допомогти. Звичайно, рішення таких питань може тривати не один день і навіть не один рік. Але все ж таки ми людей не кидаємо, ми з ними. І ще з ними залишатимемося.