Донька Путіна та син Патрушева — хто стане наступником президента РФ: інтерв'ю з Борисом Тізенгаузеном

Росія готова розпочати війну з НАТО, але Альянс не хоче вступати у неї. А оголошення війни Україні та ймовірність загальної мобілізації у РФ — лише інформаційно-психологічна операція. Путін до того ж почав прокачувати свою доньку як майбутню наступницю. А самі росіяни починають прозрівати й підтримка війни в країні скорочується, але водночас закручуються й репресивні гайки. Про це в інтерв'ю в межах марафону FREEДОМ на телеканалі UA говоримо з політтехнологом Борисом Тізенгаузеном.

Ймовірність війни Росії та НАТО

— Захід уже не боїться Путіна із його ядерною кнопкою?

— Боїться. Але річ у тому, що Путін останнім часом став менш активно в риториці вживати ядерні удари.

— Але представниця МЗС РФ Захарова продовжує загрожувати ядерною зброєю, правда, вже трохи обережніше. Вона вже не каже, що Росія всіх перетворить на радіоактивний попіл. Цитую: "Вашингтон та його союзники небезпечно балансують на межі відкритої військової конфронтації з нашою країною. А це означає прямий збройний конфлікт ядерних держав". Чому риторика з "ми перетворимо їх на ядерний попіл" змінюється на риторику "це вже пряма конфронтація ядерних держав"?

— Думаю, що самі росіяни почали боятися. Коли на російських ТВ-шоу підвищили градус і почали говорити, що наша ядерна ракета "Сармат" знищить пів Великої Британії й ще там когось…. То імперці, які мають певного роду критичне мислення, почали говорити: так послухайте, нам у відповідь прилетить. І всі почали: точно, нам і у відповідь прилетить. І скільки там випаленої землі буде, і скільки тут і по яких містах вдарить НАТО. І зрештою росіяни самі злякалися.

— НАТО економічно готовий розпочати війну з Росією, якщо політично його змусять вступити в неї?

— Думаю, готовий. Я думаю, що такі сценарії вже прораховані, скільки це буде коштувати, скільки це буде в людях, скільки це буде в техніці, в грошах.

Але періодично з позиції спікерів НАТО звучить, що Альянс взагалі не хоче вступати у цю війну, треба зробити все можливе, щоб уникнути її. Тому НАТО довго думатиме.

Але якщо буде серйозна провокація з боку Росії, наприклад, у бік Литви, одразу ніхто не вступатиме у війну. Так, НАТО має застосувати статтю 5 статуту НАТО. Але це буде нарада, це буде 72 години, виклики всіх послів на килими, дзвінки Путіну... Тобто при, наприклад, обстрілі прикордонного пункту на Росію одразу ж не спрямують всю військову машину, не буде такого — катком їх зітремо.

Пам'ятаєте, коли в Туреччині російський літак перетнув повітряний простір та його збили? Так, потім турки вибачилися, санкції отримали. Але збили майже миттєво. Туреччина — член НАТО. Ми бачимо, що є більш рішучі члени у Альянсі.

Тому я думаю, навіть якщо при нападі Росії будуть жертви серед мирного населення або військовослужбовців, НАТО все одно максимально відтягуватиме вступ у війну, бо розуміє, що далі жертв буде ще більше.

— Чому Росія офіційно не оголошує війну Україні?

— У РФ постійно мусується історія, що Путін оголосить війну, оголосить загальну мобілізацію, ухвалить рішення про ядерний удар. Це все для того, щоб психологічно впливати на весь світ і на нас, українців, щоб ми постійно були у страху. Це класична інформаційно-психологічна операція.

Проводиться вона, щоб тримати в постійному страху, щоб ми сказали: та вже за будь-яку ціну, Зеленський, давай, підписуй усе, що хочеш, давай віддамо території… Для цього робиться.

Хто після Путіна

— Ще одна улюблена тема для обговорення — хто буде наступником Путіна?

— У цьому зв'язку хотів би звернути увагу на рокіровку в російському уряді. Путін призначив свою молодшу доньку [35-річну] Катерину Тихонову співголовою координаційної ради з імпортозаміщення при Російському союзі промисловців та підприємців.

Мені здається досить важлива тема. Бо, потрапивши під санкції, Тихонова зі своїм чоловіком змушена була виїхати з Німеччини.

Путін тягне свою доньку у велику політику. Це означає, що повністю з неї ліпитимуть якогось умовного наступника.

Тим більше, що вона сіла на основний, на китайсько-азійський напрямок. І з неї робитимуть образ якогось нового політика.

— Тобто можна сказати, що Путін не довіряє ближньому поплічникові — директору ФСБ Росії Миколі Патрушеву, і тим більше його молодому синові, якого пророкували як наступника?

— Не те щоб не довіряє. Він просто створює систему противаг. Тобто він прокачуватиме власну доньку.

Згодом, я впевнений, що її прізвище писатимуть уже Тихонова-Путіна, щоб була прив'язка. І щоб, не дай боже, у Патрушева чи у сина Патрушева не виникло бажання обнулити гарантії.

Я думаю, Путін, йдучи на спокій, вимагатиме гарантій, щоб на старості до нього не прийшли, не сказали: ми хочемо повісити на тебе всі ці геноциди, за які нам санкції ввели. Давай ми тебе видамо.

Тому він створює систему стримувань та противаг, проводить ротації в уряді.

Там у них ще й у МНС йдуть серйозні процеси. Тобто це все говорить про те, що там відбувається якась внутрішня турбулентність, що параноя його посилюється, і він через цю параною все частіше і швидше прибирає від себе людей.

— Припустимо, що наступником буде донька Путіна. А хто її підтримає? Чи як скаже Путін, так і буде?

— Я гадаю, вона не буде президентом. Найімовірніше, вона очолить "Єдину Росію" і займатиметься Радою Федерації.

А от молодший Патрушев, може, й піде у президенти. Такий варіант можливий.

Хто її [Катерину Тихонову] слухатиме? А в неї підтримка буде силового блоку. Усі ці ФСБшники, частина військових, спецслужби. І плюс олігархічні клани, які міцно пов'язані з Путіним, і для яких донька Путіна — це гарантія подальшого продовження політики Путіна та гарантії збереження фінансових потоків. Бо якщо прийде людина з іншого клану, то вона почне міняти людей, схеми посиплються.

— Кого з політиків інших країн боїться, поважає, чи остерігається Путін?

— Боїться, поважає та остерігається, мені здається, Китаю, китайського лідера, а також Байдена. Ну ще й президента Туреччини Ердогана.

— Чого найбільше боїться Путін?

— Стати немічним, і щоб це побачили всі інші з його оточення. Стати слабким. І тоді розпочнеться гризня і з Путіним, у принципі. Цар старий, все, давайте нового. Він же все життя образ мачо прокачував. І він панічно боїться виглядати слабким та немічним.

Прозріння Росії

— Після скількох тисяч убитих солдатів Росія більше не зможе приховувати реальну катастрофу на фронті?

— Якщо ми вб'ємо 100 тис. солдатів, а поранених буде десь 400 тис. Тобто, грубо кажучи, поранених та вбитих пів мільйона, а це вже помітна цифра на загальній кількості населення Росії.

— Росія потихеньку починає прозрівати? Згідно з нещодавніми дослідженнями російського "Левада-Центру", війну проти України підтримували 70% росіян. Видання "Медуза" опублікувало закрите опитування ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки), проведеного наприкінці червня 2022 року на замовлення адміністрації президента РФ. А ось ВЦВГД показує, що 57% підтримують продовження війни, 30% — проти, 13% — важко відповісти. Цифри відповідають дійсності?

— Тут знаєте, у чому питання? У Росії соціологічні опитування найчастіше проводяться для пропагандистських цілей. Показати, дивіться, 90% підтримують війну — всі на війну! А хто і як міряв — незрозуміло.

Спочатку, звичайно, дуже багато росіян підтримували війну. Не було такої кількості трун, дивіться, три дні, а ми вже під Києвом. Тобто було відчуття легкої прогулянкової війни. Потім з кожним місяцем все важче й важче ставало. Росіяни почали задумуватись: а чи є там взагалі "нацисти"? А вбита дитина, вона ж не нацист. А чи точно ми б'ємо високоточну зброю? А точно ми правильно робимо, що в нас почала економіка падати, ціни та безробіття зростати?

А зараз взагалі минуло п'ять місяців війни, і вони стоять на одному місці, беруть у день якесь село, а потім їх звідти викидають. А навіщо все це, постає питання?

І, звісно, підтримка стала зменшуватись. І за якийсь час ще менше буде. Але паралельно із цим закручуються репресивні гайки, вводиться жорсткий контроль.

І ось ці 13%, які не визначились із відповіддю. Це ті, хто бояться пікнути, бо бояться потрапити до в'язниці.

— А який в Росії має бути реальний відсоток тих, хто не підтримує, або незадоволених війною, щоб відбулися якісь процеси, які б цю війну зупинили?

— Пересічні росіяни не можуть вплинути на думку свого лідера. Навіть якщо 50-60% не підтримуватимуть, їм показуватимуть соціологічні опитування, де все буде з точністю навпаки. Оскільки в них тотальний контроль над медіа, то реальну картину ви ніколи не дізнаєтеся, проживаючи в Росії. Навіть якщо у вас троє сусідів на сходовій клітці не підтримують, вам по телевізору будуть говорити: підтримують усі 80% населення. Якщо ти не підтримуєш, ти — інакодумець, ти сядеш на п'ять років.

— Добре, тоді чому вони самі занизили рівень підтримки із 70% до 57%?

— 70% давав російський "Левада-Центр". А "Левада" — це прокремлівська організація. Тому спокійно зараз "Левада" може вийти та показати ще більший відсоток.

А друге дослідження опублікувала "Медуза", яка в Росії визнана "іноагентом".

— Який відсоток росіян хочуть ліквідації Путіна?

— Невеликий відсоток. На відміну від нас, росіяни інші. У них мислення інше. Вони сильно рефлексують на минуле, вони не дивляться у майбутнє. Вони тому мріють, щоб Радянський Союз прийшов і було б усе "чудово", як раніше.

Бліцопитування

— Коли Україна поверне свої території, то це закінчення війни?

— Ні. Це не закінчення війни, бо пересунути кордон із нашим сусідом ми не можемо.

— Що робитиме Кремль, коли ЗСУ повернуть усю територію України?

— Кремль скаже, що це не ми повернули їх собі, а вони їх нам віддали. І це був черговий "жест доброї волі".

— Коли Україна отримає всю перебачену зброю, вона піде до переможного кінця і навіть захопить якусь частину Росії?

— Ні, Росію ми не захоплюватимемо. Ми повернемо лише те, що належить нам.

— Росія програє у війні, централізація влади ослабне, хто перший із суб'єктів Російської Федерації вийде з її складу?

— Не дадуть вийти. Це буде ще одна війна. Мені здається, що якщо хтось задумає вийти, то там буде найжорстокіше придушення. Бо це ланцюгова реакція. Щойно одному дадуть вийти, решта побіжить. Тому максимально знищуватимуть такі спроби на корені.

— Добре, хто думає вийти, кому найбільше некомфортно?

— Мені здається, комфортно в Росії лише у центральній частині, там, де Москва та Санкт-Петербург. Решті Росії точно некомфортно.