Для розвезення води залишилася одна цистерна: ситуація в Сєвєродонецьку від голови міста Олександра Стрюка

Сєвєродонецьк з березня перебуває під постійними обстрілами окупантів, з кожним днем вони посилюються. Російські війська цілеспрямовано б'ють по укриттях, де перебувають мирні люди, а також знищують будинки, інфраструктуру та комунікації. Евакуація жителів із міста стає все небезпечнішою, але влада намагається щодня подавати автобус для охочих поїхати. Однак багато хто відмовляється залишати адміністративну столицю Луганської області.

Про ситуацію в місті в інтерв'ю телеканалу "Дом" розповів керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк.

— Яка загалом ситуація?

— Обстріли постійні. Щодня у нас нові руйнування. Намагаємося "латати дірки", підтримувати якісь елементарні комунікації.

Основні проблеми — це світло та вода, які у нас пропадають через день. Люди вже до цього звикли, запасаються. Ми також намагаємося забезпечувати питною водою, намагаємося розвозити скрізь. Це складно, тому що на місто у нас залишилася одна цистерна, яка їздить практично не зупиняючись. Заправляється та їде, заправляється та їде. Також робимо запаси, бо будь-якої миті водопостачання може бути безповоротно втрачено.

Якщо виходить відновити секторально подачу води — намагаємося це робити, попри обстріли. Намагаємось відновлювати й інші комунікації. Ті, хто зі спеціалістів залишився — представники ЖКГ, "азотівці" ("Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" — одне з найбільших українських хімічних підприємств, — ред.), поодинокі фахівці "Луганського енергетичного об'єднання" — всі один одного підтримують, бо це єдиний вихід.

— Сьогодні була інформація про обстріл школи.

— Це сьогодні вранці, "приліт" до школи. Не акцентуватиму, в якій це відбулося. Зруйнований дах будівлі, конструктивні елементи. Друкувати богу, снаряд не дістався укриття, тому всі залишилися живі.

— Тобто там під час обстрілу були люди?

— У нас практично у всіх школах є люди. Причому часто буває так, що ми навіть не розуміємо, що вони там є, адже жителі постійно переміщаються містом у пошуках найбезпечніших місць.

І в нас здебільшого всі обстріли відбуваються по тих місцях, де перебувають мирні люди. Це на совісті тих, хто це робить. Я думаю, що карма кожного знайде.

— Днями постраждала й лікарня?

— Так, позавчора. Серйозні ушкодження хірургічного корпусу. Але лікарня поновилася, продовжує роботу. Медики на місці. Людям треба допомагати. І потреба у цьому є.

— Які подальші прогнози? У порівнянні з попереднім тижнем останні два дні б'ють дуже серйозно.

— Так, інтенсивність обстрілів збільшилася. І у місті небезпечно.

Евакуацію людей ми проводимо, але це робити стає дедалі небезпечніше і небезпечніше. Навіть для евакуації. Ми щодня намагаємось подавати автобус, який максимально людей вивозить. Хоча що за наших умов максимально... Ось учора нам вдалося вивезти із міста 10 осіб, які прийшли на пункти збору. Так, ще є евакуація волонтерами.

Спасибі всім, хто в цьому процесі бере участь. Тому що це людські життя і тут уже не має значення — чи це організовано адміністрацією, чи то евакуація волонтерами. У нас багато вивезено людей церковними організаціями, релігійними громадами.