Діджиталізація — перспективи і користь для українців: "5 вопросов" з Олександром Федієнком

В Україні продовжує активно розвиватися цифрова галузь, зокрема портал і додаток "Дія". Нещодавно парламент підтримав документ, який змінює законодавче поле для IT-бізнесу.

Чому діджиталізація настільки важлива і які її переваги, розповів народний депутат України, голова підкомітету цифрової і смарт-інфраструктури ВРУ Олександр Федієнко в програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Що дає Україні і громадянам зокрема цифровізація і чому ми можемо сміливо пишатися темпами діджиталізаціі?

— Цифровізація, найперше, дає Україні швидкість розвитку держави в цілому, відсутність корупції в кінцевому підсумку.

Тому що будь-який цифровий процес в державній системі, де рішення вже ухвалюватися з використанням цифрових реєстрів, це той механізм, яким ми повністю викорінюємо корупцію.

Цифровізація — це зростання економіки, тому що це питання цифрової економіки, привабливість для бізнесу при роботі з тими ж державними структурами, коли взаємодія з людиною — мінімальна. На мій погляд, цифровізація — це і навчання. Ми багато говоримо сьогодні про дистанційне навчання. Цифровізація це і дистанційне місце роботи для людей, які хочуть бути реалізовані в певних галузях і бути корисними, але в міру тих чи інших фізичних особливостей не могли цього раніше робити. Цифровізація — це майбутнє нашої країни.

— З недавнього часу у нас цифровий паспорт прирівнюється до паперового. Скажіть, це європейські стандарти або Україна вже пішла вище?

— Україна вже пішла вище і далі, в чомусь навіть швидше багатьох європейських країн. Мова про те, що цифровий паспорт прирівнюється виключно тим функціоналом, який потрібен на території України для проїзду, наприклад, покупки квитків. В таких речах, де потрібен в принципі електронний паспорт. Це не прирівнюється до купівлі-продажу нерухомості та всього, що пов'язано з якимись матеріальними речами, де потрібна особиста присутність людини.

— Як допомагає цифровізація в період пандемії?

— У цьому питанні Україна пішла паралельно з багатьма країнами Євросоюзу. Однак там запустили значно раніше процеси дистанційного запису на ту ж вакцинацію, різні платформи, які у нас іноді, скажімо так, плуталися. Це нормальний процес, я вважаю, коли потрібно оперативно від держави робити профілактику поширення пандемії. Дуже багато критики було. Експерти з питань безпеки говорили, що це погано, це якесь навіть питання авторитарних механізмів. Ви знаєте, коли питання стояло взагалі про існування держави з погляду безпеки, здоров'я населення, то держава прийняла, на мій погляд, тоді правильне рішення. І це не тільки наша країна. Багато держав вирішили використовувати цифрові технології таким чином, щоб, зокрема, запобігти пандемії.

— Нещодавно відбувся форум "Україна 30", на якому йшлося про цифровізацію як інструмент залучення інвестицій. Про що саме йдеться?

— Це про закон про "Дія. City". Він створює певні економічні податкові умови для тих суб'єктів, які добровільно хочуть використовувати цей механізм, закладений в документі. Автором законопроєкту було Міністерство цифрової трансформації, він був проголосований депутатами ВР, і приблизно через 3-4 місяці повинен набути чинності. Потрібно ще розробити достатню кількість підзаконних документів. Всі суб'єкти нашого IT-ринку, або ринку, який розташований не на території нашої держави, можуть вільно використовувати даний документ і отримати відповідні податкові умови.

— Чи можна говорити про те, що зараз якраз настає той період, коли Україна вирощує своїх програмістів, айтішників, і незабаром, можливо, почнеться продаж наших власних мобільних додатків, напрацювань за кордон?

— Це нормальна практика, коли є фахівець, який, по суті, виростив себе сам і має фінансові очікування. А далі, коли він реалізує фінансові очікування, які його влаштовують, і отримає країну проживання, яка його влаштовує, незалежно, як вона називається, він завжди залишиться там. Там безпечно для нього, для його дітей, родини. Це забезпечене майбутнє, навчання, здоров'я: весь відповідний пакет.

Якщо держава не може забезпечити ці умови, все одно, яка у людини буде вже зарплата всередині країни, вона все одно виїде, так чи інакше. Тому я вважаю, що і цим законом про "Дія. City", зокрема, Мінцифри створило відповідний плацдарм для того, щоб ось це ком'юніті фахівців все-таки отримувало відповідні умови, оскільки в даній сфері навіть офіційна заробітна плата повинна починатися від 1200-1900 євро. Це все офіційно, все "в білу", ніяких ФОП, тому що це все мінімізація оподаткування. І дійсно якимось внутрішнім роботодавцям в IT-галузі було це вигідно, але з світового рівня експертне оточення сказало, що "Дія. City" нас влаштовує, і ми готові потім приходити і працювати на території всієї країни з використанням ваших ресурсів, експертів.

Що стосується програмного забезпечення, ми не придумали, наприклад, свого часу нічого нового, коли почали впроваджувати інтероперабельність реєстрів. В Україні існує приблизно 360 реєстрів, які були розрізнені між собою. Мінцифри взяло прибалтійський програмний продукт, адаптувало під наші реалії і ми отримали систему "Трембіта. Тобто, я не бачу в цьому нічого поганого. Навпаки, це дуже добре, якщо ми могли взяти умовно прибалтійський продукт і зробити свій, то, чому, наприклад, Європа, або Прибалтика не зможе, в підсумку, взяти нашу "Дію".