Дати Росії по руках: "Кримську платформу" обговорюємо з Рефатом Чубаровим і Наріманом Джелялем

Рефат Чубаров и Нариман Джелял. Коллаж: kanaldom.tv

Україна продовжує підготовку до першого саміту "Кримської платформи", який відбудеться в Києві 23 серпня. Підсумком міжнародної зустрічі стане ухвалення Кримської декларації. Країни, які візьмуть участь у першому саміті, майже завершили узгодження тексту документа.

"Україна виступила не лише державою, яка звертається по допомогу до партнерів, а й пропонує спільні рішення для відновлення безпеки в регіоні та світі. Вже майже узгоджена Кримська декларація. Це підсумковий документ саміту, який зафіксує принципово важливі для України положення. Ми вже на фінішній прямій до успіху "Кримської платформи", — повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Детальніше про саміт, Кримську декларацію та ситуацію на окупованому Росією українському півострові у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорять голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і громадський активіст (Сімферополь, Крим) Наріман Джелял.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Які посили має містити Кримська декларація? Яка значимість взагалі "Кримської платформи"?

Чубаров (Київ): Передусім — усвідомлення, що світ взаємозалежний і взаємопов'язаний.

Нам дуже хотілося б, щоб усі учасники "Кримської платформи" усвідомили, що у деокупації територій України, зайнятих російськими загарбниками, немає жодної альтернативи.

Або світ повертається до того світоустрою, який так важко будувався після Другої світової війни, ґрунтуючись на безлічі міжнародних актів, або світ скочується у безодню, де головним аргументом стає військова сила, і це тоді буде хаос.

Дуже правильно зауважив міністр закордонних справ України пан Кулеба, що ми є не лише стороною, яка закликає допомогти нам, ми сторона, яка пропонує всім допомогти один одному, щоб світ уникнув подальшої катастрофи. А для цього необхідно допомогти Україні деокупувати зайняті Російською Федерацією території, й насамперед Крим.

Джелял (Сімферополь, Крим): Я вважаю, що будь-який формат такої міжнародної взаємодії, де вирішуватимуться питання цілісності України, необхідний. Подібні спроби були і в минулому. Чудово, що досвід враховується, і є спроби вже нового президента разом із урядом України та Верховною Радою це питання апгрейдити, придумати щось більш ефективне. У Криму дуже уважно, з певними позитивними надіями очікують, як проходитиме "Кримська платформа", що вона дасть.

— "Кримська платформа" — масштабний майданчик. Це не лише міжнародні переговори, але й зокрема допомога людям. Що потрібно кримчанам? І чи зможе саміт надати таку допомогу?

Чубаров (Київ): Кримчанам (якщо користуватися вашим терміном, об'єднавши цим словом усіх, хто живе в Криму) передусім необхідна гарантія їхньої власної безпеки, життя та здоров'я їхніх близьких, дітей. Сьогодні вони, проживаючи в окупованому Криму, таких гарантій абсолютно не мають.

Гарантії безпеки життя та здоров'я людей можуть прийти лише з відновленням державного суверенітету України над Кримом. І тому ось у цьому напрямку ми й повинні шукати рішення дуже багатьох питань вже післяокупаційного розвитку Криму.

Ми вже повинні сьогодні закладати такі правові механізми через нові закони, через нормативні акти, які все більше й більше надавали б упевненості жителям Криму та кримським татарам — корінному народу Кримського півострова, й етнічним українцям, яких не менше ніж 500 тисяч проживає в тимчасово окупованому Криму, й жителям Криму інших національностей, — впевненість у тому, що всі їхні права дотримуватимуться в складі незалежної України.

Джелял (Сімферополь, Крим): Якщо вдасться реалізувати цей проєкт так, як про нього відгукується керівництво України, що це буде не просто зустріч, де про щось поговорили та розбіглися, а це будуть постійно діючі органи, якісь проєкти, фінансування і так далі, то, я думаю, допомогу надати вдасться. Єдине, сподіваюся, це буде ефективно, адресно, тобто — направлено на те, що дійсно хвилює людей.

Абсолютно згоден тут із Рефат-ага, це передусім захист прав громадян України в Криму. І, звісно, я б спрямував зусилля на те, щоб розвивати ініціативи в самому Криму. Виховувати наше суспільство цивільних активістів, громадян України, які зберегли лояльність, безпосередньо в Криму, підтримуючи їхні ініціативи, даючи їм можливість захищати свої інтереси та права в тій ситуації, в якій вони на цей момент перебувають.

Це гранично важливо, щоб люди відчули надію, можливість домагатися результату, а не лише сподіватися на те, що хтось прийде та врятує. Це згубна ситуація. Потрібно, щоби жителі Криму брали участь у боротьбі за деокупацію власної території.

— На 6 серпня заплановано проведення установчого форуму експертної мережі "Кримської платформи", де будуть ухвалені установчі документи та затверджений формат роботи. Також будуть представлені плани подальшої діяльності "Кримської платформи". Чому ж лише зараз, а не у 2014 році, почали говорити про такий масштабний саміт?

Чубаров (Київ): У 2014 році, із вторгненням російських військ і окупацією Криму, а потім уже розширенням військових дій на окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), світ потрапив до чергової фази глобальної кризи.

Російська Федерація, як держава, яка має величезний ядерний персонал, що є постійним членом Ради безпеки ООН, буквально в один момент знехтувала всіма основними нормами, законами, та захопила, вперше після Другої світової війни, частину території іншої держави. І ось у цьому суть кризи. Світ не був готовий до того, щоб знайти дуже термінові та радикальні кроки, щоб відновити міжнародний порядок, щоб змусити Росію повернутися у межі міжнародного права.

Не можна говорити, що пошук таких кроків не відбувався. Були різні пропозиції. Зокрема й про створення окремої площадки для обговорення питань деокупації Криму. Але тепер, мабуть, уже настав час, коли у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, оголосив про "Кримську платформу" як про створення міжнародного майданчика для відновлення правопорядку. Це, без будь-якого перебільшення, я додав уже від себе.

Ми про це ніде не пишемо, але "Кримська платформа", за своєю суттю, спрямована не лише на відновлення територіальної цілісності України. Через відновлення територіальної цілісності України вона може допомогти вирішити такі конфлікти, які пов'язані з Росією. Питання цілісності Грузії, питання територіальної цілісності Молдови. Але найбільш, звичайно, актуальна та болісна — це кримська ситуація.

Світ уже усвідомлює, що затягування такого роду кризи може перерости просто у фазу гарячої війни та знищення людства. Багато країн і їхні лідери вже сьогодні усвідомлюють, що далі ухилятися від своїх обов'язків забезпечити мир, насамперед через діяльність міжнародних організацій, як ООН, ОБСЄ, Рада Європи, просто не можна.

— Додамо, що в аспекті бойових дій Україна використовує виключно дипломатичні шляхи, й "Кримська платформа" — один із таких інструментів. Якщо говорити про підготовку до саміту, чи є вже зараз напрацювання у кримських татар?

Джелял (Сімферополь, Крим): Напрацювання, звісно, існують. Деякий час тому відбувалася онлайннарада щодо цих питань. І експерти, члени Меджлісу, й усі зацікавлені особи намагаються обговорювати, що ж ми зі свого боку можемо говорити.

Поки презентувати щось, я думаю, рано, але насамперед ми говоритимемо про відновлення прав кримськотатарського народу — корінного народу Криму. Позитивним кроком у цьому питанні є нещодавно ухвалений Верховною Радою закон про права корінних народів, який уже набрав чинності та підписаний спікером парламенту й президентом України. З огляду на дуже болючу, панічно-істеричну реакцію російського керівництва, думаю, можна говорити про те, що це правильні кроки з боку України.

І не потрібно на цьому зупинятися. Ми на цьому акцентуватимемо увагу не лише керівництва України, а й наших міжнародних партнерів. Тобто напрям, пов'язаний із реалізацією інтересів, захистом прав кримськотатарського народу, є перспективним і в питанні деокупації Криму, і в питаннях встановлення міжнародного порядку.

Тому що й у питанні реалізації права на самовизначення Росія спробувала внести якісь свої зміни, які абсолютно суперечать міжнародному праву. І тут потрібно її "вдарити по руках", і все розставити по своїх місцях.

— До закону про корінні народи, який президент підписав 21 липня. Як його сприйняв кримськотатарський народ на окупованому півострові?

Джелял (Сімферополь, Крим): Його сприйняли дуже позитивно. Обивателі намагаються зараз розібратися, що він дає і так далі.

Я зі свого боку дуже спрощено намагаюся їм пояснити. Навіть якби у цьому законі була лише одна стаття, в якій би йшлося про те, що офіційно на найвищому юридичному рівні кримськотатарський народ визнаний корінним народом України, все — можна було б ставити підписи та закривати розмову. Але там є ще дуже багато корисного, позитивного, над чим ще належить багато попрацювати, і на це спрямовані наші зусилля.

Люди тепер тільки намагаються оцінити, як у практичній площині це дозволить їм нарешті повернутися до України. Тому що найбільш часто ставиться питання: "Коли нарешті вся ця ситуація закінчиться, і ми просто спокійно житимемо, і радітимемо життю, як це було раніше?". Це хвилює людей насамперед.

— Що ще потрібно для того, щоб Україна показала ще більше, що кримськотатарський народ — це Крим, Крим — це Україна, і Крим потрібен Україні? Можливо, чогось не вистачає зараз і в законодавчому полі?

Чубаров (Київ): Давайте я продовжу те, про що говорив Наріман. Саме ухваленням закону про корінні народи України парламент дуже чітко продемонстрував алгоритм подальших дій, які в Україні вживатимуться щодо Криму.

Цей алгоритм полягає в усвідомленні того, що на цій землі, на кримській землі, сформувалися кримськотатарський, караїмський і кримчацький народи. Ці народи не можуть жодним чином ані зберегтися, ані розвиватися поза своєю історичною територією.

Але водночас на цій землі в силу дуже багатьох обставин живуть люди й інших національностей. Всі вони — громадяни України. Я зараз говорю лише про тих людей, які жили в Криму до моменту російської окупації. І найменше зараз те, що я говорю, стосується колоністів із різних держав, насамперед із РФ, які, користуючись окупацією Криму, зараз намагаються максимально облаштуватися в Криму. Це свого роду таке витіснення корінних народів із Криму.

І ось цей алгоритм далі має тривати, тому що в Криму є три корінні народи, але, як я вже сказав, є люди й інших національностей. Є 500 тисяч етнічних українців. Ми всі об'єднуємося громадянством України.

Прямий ефір