Цифровізація в умовах війни та нові функції у "Дії": інтерв'ю з представником Мінцифри Мстиславом Баніком

"Дія". Фото: rbc.ua

Українці вже звикли до цифрового комфорту. Влада ще два роки тому ставила за мету створити сервісну державу, а за фактом Україна в цьому питанні вже випереджає Європу. Про підхід до безпеки даних в умовах війни, нові послуги та сервіси для українців у "Дії" — розповів керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік в інтерв'ю у програмі "Ранок Вдома".

Ведучі — Анастасія Касілова та Костянтин Октябрський.

— Який підхід до питань безпеки даних під час війни? З чим довелося зіткнутися?

— Якщо чесно, українці багато виграють у кіберпросторі, зокрема, в користуванні цифровими продуктами. Зараз дуже багато людей, які їдуть з України вимушено, зіштовхуються з тим, що в світі зовсім інший рівень цифровізації державних сервісів. І, відповідно, ще більше ми чуємо позитивних відгуків про наші цифрові продукти, як про "Дію", так і про певні банківські додатки тощо.

Що стосується безпеки даних. По-перше, нагадаю, дані, які відображаються у людини в "Дії", ми не зберігаємо на своїх ресурсах, зокрема, міністерства чи "Дії" як державного підприємства.

Тобто коли людина авторизується в "Дії", від неї, з її смартфона, надсилається запит до відповідних реєстрів. Якщо там знайшовся документ, то він через нас просто приходить на смартфон, зберігається в захищеній його частині, а у нас залишається просто інформація: запит пройшов успішно, неуспішно. Якщо неуспішно, то з яких причин.

І це одна з частин архітектури нашої безпеки. І додатково зазначу, що до активного вторгнення протягом останніх пів року, аж до кінця січня 2022, у нас тривала програма Bug Bounty. Це міжнародний досвід, коли шукають вразливості для того, щоб позбавитися витоків даних.

Як це працює? Є фахівці, які спеціалізуються на цьому, вони отримують копію застосунку без персональних даних, без доступу до реєстрів, в нашому випадку, шукають вразливості. Якщо вони є, то ці фахівці отримують призовий фонд, підвищення свого іміджу, свого імені в галузі кіберзахисту, а розробник виправляє таку можливість витоку. І далі вже покращується безпека самого застосунку. У нас така програма тривала пів року.

За 6 місяців жодних вразливостей, які б могли призвести до витоку даних людей із "Дії", знайдено не було.

Це надзвичайно важливий критерій, який треба враховувати. Тобто ми можемо бути впевнені, що "Дія" і документи всередині є дійсно безпечними.

— У березні ви заявили про три головні задачі для команди Мінцифри: протистояння агресору в кіберпросторі завдяки IT ARMY of Ukraine, санкційний тиск на західні компанії та запуск нових продуктів. Що вже запустилось і запрацювало?

— Насправді результати доволі непогані. Ми точно сильніші в кіберпросторі, ніж росіяни. Ми маємо грандіозний волонтерський рух, близько 300 тис. людей, які долучилися й атакують ворожі ресурси, як державні, так і поїзди, аеропорти, телебачення, банківський сектор, сферу доставки для того, щоб всі росіяни відчували наслідки свого вторгнення.

Санкційний тиск на західні компанії також триває. Понад 500 компаній пішли з великого російського ринку, деякі активно допомагають Україні. І це також мало величезний ефект взагалі на міжнародному ринку, оскільки це вперше такий відбувся світовий досвід з ІТ-армією. Коли не тільки держави проти агресора запроваджували санкції, а й саме бізнес, приватні компанії.

Що стосується нових продуктів, то, звісно, надзвичайно великими темпами ми запускали такі сервіси як "єДокумент", а також можливість внесків, донатів на армію. Спочатку на фонд "Повернись живим", а зараз уже на платформу United24.

Ще одна важлива послуга — можливість оформити статус внутрішньо переміщеної особи, сповістити про пошкоджене житло.

Ми сфокусувалися на багатьох нових продуктах для того, щоб спростити процеси, з якими зустрічаються люди зараз, під час війни.

Сервіс "єВорог" — це взагалі надзвичайний досвід. Я багато спілкувався із іноземними колегами, журналістами. Вони взагалі, відверто кажучи, в шоці від того, що у нас є подібна послуга. Що люди можуть самостійно повідомляти, не тільки розвідка. Просто люди, вони вражені, що є така можливість, і відповідно ще й дуже сильно всіх вражає, що можливо це зробити буквально через чат-бот, і що це просто. І додатково ми верифікуємо навіть людину, перевіряємо, чи вона справжня, перш ніж вона може сповістити про ворога.

Чи можете анонсувати щось нове з тих сервісів, що готуються до запуску?

— Так. Найголовніше — ми запускаємо можливість придбання військових облігацій. Це також допомога Збройним силам, і допомога економіці України. Це не просто пожертви.

Крім того, запускаємо пенсійні посвідчення найближчим часом. Запровадили купу можливостей для підтримки бізнесу, зокрема запустили "єДекларацію", коли 374 різноманітних документів ліцензії уже можна отримати в одній послузі на порталі "Дія".

Запустили підтримку бізнесу через "Дія.Бізнес" на порталі в режимі онлайн. Тобто є багато продуктів, які вже розвиваються. І, дійсно, можна ними пишатися.

У вас міністерство непросте: на межі між цифровими розробками та політикою. Чим ви більше керуєтеся у своїй роботі, до чого більше схиляєтеся?

— Точно не політикою. Найголовніше для нас — створювати зручні сервіси для людей. Це була мотивація, для чого взагалі я прийшов до команди, як і багато інших людей. Тобто мотивація робити корисні речі, прибирати бюрократію і робити взаємодію людини з державою більш зручною і більш людяною. І це те, на чому ми сфокусовані зараз, і війна тому приклад.

— Скажіть зі свого боку, як професіонал, які цифрові санкції вже використані проти Росії і до чого вони, власне, приведуть?

— Санкційний тиск вже зіграв величезну роль, у них закінчуються ресурси. Вони не можуть вести свій бізнес, облік повноцінно. Це, мов снігова лавина, яка взагалі відкидає їх назад, абсолютно в минуле. Оскільки чим далі, тим більше ми розуміємо, що в Росії не було нічого власного, і купа сервісів, які в них існували в плані виробництва, вони всі були імпортні. І просто руйнується і їхня економіка, і взагалі ринок, як такий.

Прямий ефір