Украина наш дом

Ціна перемоги: досягнення українських спортсменів на Олімпіаді в Токіо коментують оглядачі

Эфир программы "Украина на самом деле". Скриншот видео: kanaldom.tv

"Бронзу" Олімпійських ігор привезла з Токіо Еліна Світоліна. Це перша в історії олімпійська медаль України з тенісу. В аеропорту "Бориспіль" першу "ракетку" України та шосту "ракетку" світу зустрічали десятки журналістів і спортивні функціонери. На минулій Олімпіаді в Ріо Світоліна дійшла до чвертьфіналу, обігравши Серену Вільямс, на цих Іграх спортсменці вдалося втілити свою олімпійську мрію. Нагороду вона присвятила всій Україні.

"Коли ти граєш на Олімпіаді, вся країна за тебе уболіває, за тобою всі стежать, це неймовірні відчуття. Звісно, прикро, що не змогла увійти до фіналу і поборотися за "срібло" або "золото". Я завжди ставлю завдання найвищі. Але той матч, той турнір, який склався... Для мене складно навіть уявити, що я стою із цією медаллю", — ділиться емоціями українська спортсменка.

Квіти та привітання: в аеропорту "Бориспіль" зустріли бронзового призера Олімпійських ігор у Токіо в індивідуальному фехтуванні на шпагах Ігоря Рейзліна. Для 37-річного спортсмена це були перші Олімпійські ігри, і на них він здобув свою першу медаль. Це перша медаль України у цьому виді з 1968 року.

"Це були найважчі змагання у житті. Хоча, здавалося б, усього там 5 боїв на 15 уколів, але найважчі", — прокоментував Рейзлін.

Перше "срібло" України та свою другу медаль на Олімпійських іграх у Токіо завоював плавець Михайло Романчук на дистанції 1,5 тис. м вільним стилем. Михайло задоволений результатом: уперше за 3 роки йому вдалося обігнати німця Флоріана Веллброка, а ось американець Роберт Фінк виявився швидшим за українця. Свою першу нагороду 24-річний спортсмен із Рівного здобув на 800-метрівці фрістайлом.

Дружина Михайла, легкоатлетка Марина Бех-Романчук, пройшла кваліфікацію до фіналу стрибків у довжину.

Щонайменше "бронзу" вже забезпечив собі боксер Олександр Хижняк у категорії до 75 кг. Український чемпіон світу та Європи пробився до півфіналу Олімпійських ігор завдяки перемозі в 1/4 над домініканцем Мартінесом — 4:1.

Також за "бронзу" Олімпіади сьогодні, 3 серпня, битиметься борець греко-римського стилю, кримчанин Ленур Теміров. Учора у півфіналі у категорії до 60 кг він програв представнику Японії.

На екваторі Олімпійських ігор у скарбничці збірної України 6 медалей — одна срібна і 5 бронзових.

Олімпіада триватиме до 8 серпня. Нагадаю, що масштабна подія через пандемію COVID-19 проходить без глядачів.

Про досягнення українських спортсменів на Олімпійських іграх 2021 року та прогнози змагань у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорять спортивний журналіст, засновник Національного реєстру рекордів України Валентин Щербачов та спортивний оглядач телеканалу "Дом" Ігор Мартиненко.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Як ви оцінюєте прогнози щодо результату Олімпіади для України?

Щербачов: Погана прикмета — робити прогнози. Але все-таки якісь прогнози робили — на 8 золотих медалей для України. Я ж вважаю, що якщо буде дві золоті медалі, а якщо три — це прекрасно. Потрібно бути реалістами.

І ми, наша команда виступає так, як, власне, живе вся країна. Ми — середнячки, й те, що роблять наші спортсмени, — потрібно віддати їм належне. Я проти виступів моїх колег, деяких експертів, які кажуть: "Ну що таке бронзова медаль?". Або там, четверте-п'яте місце. Люди, понад 200 країн беруть участь в Олімпіаді. Потрапляння наших спортсменів до десятки — до елітної десятки — це вже досягнення.

А Міша Романчук узагалі зробив подвиг, фантастика — дві медалі у плаванні (срібна на дистанції 1,5 тис. м вільним стилем і бронзова — 800 м вільним стилем, — ред.). Протягом 17 років у нас цього не було у плаванні після нашої "золотої рибки" Яни Клочкової. Тому віддамо належне нашим плавцям. Ось ці дві медалі покривають усе. Ну, і шості місця, сьомі теж у плаванні — це щось, це перспектива, це наші молоді плавці.

Те саме можна сказати про бронзову медаль, скажімо, нашої [дзюдоїстки] Даші Білодід. Вона повинна була бути золота. Чому? Ще у віці 17 років вона принесла нам золоту медаль як наймолодша чемпіонка світу з дзюдо у вазі 48 кг. Дівчинка виросла, їй уже 20 років. Вона важить вже понад 48 кг, було не менш як 52 кг. Але до цієї категорії переходити — нові суперниці. І було ухвалене рішення — виступати у категорії 48 кг.

А ті, хто знає, хто єдиноборством займається, ось я зганяю 4-5 кг ваги — і сил у мене вже немає. І ми бачили, як вона боролася за бронзову медаль. І мама попросила: "Донечко, ну, заради мене!". Тому що у неї не було сил. Будь-який захват — я ось дивлюся, вона бере кімоно суперниці, а у неї пальці розпрямляються, тому що у неї, ну... Їй потрібно віддати належне.

Це ціна перемоги на Олімпійських іграх — медаль. Ну, ми не винні, що залік іде за золотими медалями. І тому ми поки зараз за п'ятим десятком країн. Але це неофіційний командний залік. У нас іще виступатимуть наші легкоатлетки, я сподіваюся.

Ось Міша Кохан сьогодні, 20-річний метальник молота. Результати у нього — він ще юніор, фактично, але дорослі результати. Він до фіналу потрапив із гарним результатом — 78,5 м. Він метне за 80 м — і може бути медаль.

Мартиненко: Я б сказав, що нам потрібно бути об'єктивними, але водночас і позитивними. Тому що так, це Олімпіада гібридна, вперше від часів Другої світової війни, плюс такий розрив між Іграми — 5 років. І ми маємо команду з початковим представництвом у 158 спортсменів, коли у нас завжди на літніх Олімпіадах було набагато більше 200 спортсменів. Тому навіть тут наша кількість набагато менша.

І все одно я вважаю, що потрібно пишатися, потрібно радіти, тому що навіть Ленур Теміров (це наш греко-римський борець, кримчанин, українець, який був у сутичці за третє місце, за бронзу) лідирував протягом усього матчу. Після першого періоду — 1:0. Потім його китайський візаві зрівняв рахунок. І, на жаль, є правило у греко-римській боротьбі, що, хто останній за нічийного результату заробляє бал, той і перемагає. Хоча за своїм настроєм і за тим, як вів гру, він був набагато ближчим до перемоги.

Олімпіада — це те, коли готуються по 10, по 20 років, а потім якісь деталі все вирішують. Тому потрібно пишатися кожним нашим спортсменом.

Я все-таки бачу те, що ми зможемо ще стільки само хоча б набрати медалей. Зараз у нас антирекорд — це з минулої Олімпіади в Ріо 11 медалей. Хотілося б трохи більше, але буде складно. Ось 3 серпня вже й борець Жан Беленюк вступає у боротьбу, й ми розуміємо, що наша легкоатлетка, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх також може принести нам не лише п'єдестал, але й "золото". Я також надії пов'язую і з каратистом Стасом Горуною та іншими спортсменами.

Щербачов: Греко-римська боротьба — це складна річ, і правила в ній треба міняти, оскільки тут симпатії суддів — один рух, і все. Так, близька була медаль.

А що стосується дійсно поваги до спортсменів, то усім критикам хочеться сказати: спробуйте самі. Найбільша помилка, як у нас усюди, у всіх галузях у країні — експертів багато, а глибоких професіоналів мало. І тому оцінки суперечливі.

Зараз узагалі трагедія — ми програємо Олімпійські ігри. Так, ми так живемо, у нас війна йде... І я віддаю належне спортсменам із Донецької та Луганської областей.

Ось Ярослава Магучіх. У неї в свої 20 років дійсно 2,06 метра — результат кращий. Є ще одна досвідчена міс минулих Олімпійських ігор — Юля Левченко, яка теж стрибає за 2 метри. І я думаю, що якщо вони стрибнуть за 2 метри, то медалі будуть у наших стрибунів. Є у нас перспективи й у стрибках із жердиною.

Ця Олімпіада, по-перше, відрізняється від усіх Олімпіад — немає глядачів. А глядачі на трибунах — це драйв, це мотивація.

І не забуваймо про умови, у яких тренуються наші спортсмени та спортсмени передових країн. Ось суперник Михайла Романчука — американець. У того умови значно кращі, у нього басейни чудові. А Михайло, не маючи можливості у Рівному тренуватися, переїхав до Дніпра зі своїм тренером, там теж не супербасейн, проте ось він має такий результат. Він сильний, я думаю, що ще у Парижі дещо покаже. Тому це реалії сьогоднішнього дня.

Те, що у нас можуть бути медалі, — я сподіваюся щонайменше на 2 золоті медалі, щоб ми проскочили цю "яму" та вийшли десь хоча б до 30-ки країн. А це дуже-дуже важливо.

— Ми вже говорили про те, що коронавірус вплинув на специфіку Олімпійських ігор, був проміжок у рік, коли переносили змагання. Як це, можливо, вплинуло на спортсменів?

Мартиненко: Дуже багато було зрушень і за графіками, що впливало на фізичний і психологічний стан спортсменів.

Ось нещодавно був нібито допінговий скандал щодо дискваліфікації, що не братимуть участь троє наших легкоатлетів (Михайло Гаврилюк (метання молота), Назар Коваленко (спортивна ходьба) і Наталія Пироженко-Чорномаз (естафетна команда 4х400 метрів), — ред.) у змаганнях. У них немає жодних заборонених речовин, із допінгом вони не попалися, просто вони стали заручниками ситуації, що у них просто немає трьох за графіком допінг-проб, і саме через це їх не допустили до змагання. Ось, наскільки впливає ця ситуація.

З тим же Жаном Беленюком говорив. Він відчуває підтримку, він розуміє, яка відповідальність, який тиск. Він каже: "Ви тільки не вішайте завчасно на нас медалі, а ми все доведемо". Саме Жан сьогодні у нас вступає у боротьбу.

І якщо наша молода Ярослава Магучіх, як Валентин Васильович згадував, вище двох метрів стрибне, то буде медаль. Чому б не ставити високу планку, що наша Магучіх зможе тут її подолати.

У боксі — Олександр Хижняк, про якого вже згадували. Сподіваємося на медаль. Також ось Стас Горуна, як не парадоксально, але саме у Токіо вперше на Олімпіаді представлено карате. І буде, ймовірніше, востаннє, тому що постійно перелік видів спорту змінюється, й карате, сказали, поки приберуть із цієї програми.

Індивідуально вболіватимемо за наших атлетів, об'єднуватимемося всією Україною, тому що разом ми сильніші й ми маємо гарний старт.

— Можливо, Україна зможе приймати Олімпійські ігри?

Щербачов: Підходитимемо до цього реально. Так, років за 10 ми можемо говорити про приймання Олімпійських ігор. Поки ми, чесно кажучи, не маємо жодної бази, крім басейну в Києві, який побудований Федерацією стрибків у воду, на Теремках у нас європейського класу басейн. Усе інше — поки у проєктах.

І в це потрібно вкладати мільярди не гривень, а доларів. Тому так, якщо ми замахнемся на це, то спочатку ця ідея повинна бути чимось підтримана. І матеріально, й економічно Україна повинна піднятися.

Прямий ефір