Чим відрізняються проросійські погляди політиків України та Європи — розбір від Фесенка

Термін "проросійський" сьогодні більше відноситься до деяких українських політиків, а щодо європейських лідерів його потрібно використовувати акуратно. Таку думку сьогодні, 15 квітня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA висловив політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

В Україні чинні раніше проросійські партії не заборонені, їх діяльність на період воєнного стану юридично припинена.

"Цю можливість дає закон про воєнний стан. А щоб повністю припинити діяльність таких партій необхідне рішення суду", — уточнив Фесенко.

Політолог вважає, що повністю заборонити такі партії в Україні було б логічно.

"Треба внести відповідні зміни до закону про політичні партії України. За аналогією з тим, що було зроблено в межах законодавства про декомунізацію. Наприклад, було заборонено використання комуністичної символіки та комуністичних назв. З урахуванням самого факту війни Росії проти України, гадаю, що можна внести відповідні зміни до закону про політичні партії, який забороняв би пропаганду, поширення політичних поглядів, так чи інакше пов'язаних з інтересами Росії", — сказав він.

Фесенко наголосив, що з початком повномасштабної війни кількість прихильників проросійських сил в Україні різко скоротилася. Про це свідчать соцопитування, які вдається проводити у нинішній ситуації.

"Ситуація не найсприятливіша для масштабних досліджень. Здебільшого проводиться телефонне опитування. Досить коротким форматом. Але підтримка проросійських сил різко скоротилася. У тому числі у російськомовних регіонах — традиційній їхній електоральній базі. Думаю, що після руйнувань, які були у Харкові, Маріуполі, Чернігові, багатьох інших містах України на сході та півдні країни ставлення до проросійських партій кардинально зміниться. І буде зовсім інше ставлення до таких політиків. І багато хто, якщо не більшість, з них або взагалі підуть із політики, або будуть змушені кардинально змінити своє політичне позиціювання, прибрати всі гасла про примирення з Росією, про дружбу з Росією тощо", — додав він.

Але проросійські настрої є не лише в Україні. Попри жорстоку війну з боку Росії, такі погляди ще зберігаються в Європі, хоча їхня активність також знизилася.

"Наприклад, ми говоримо про [президента Франції] Макрона або про низку німецьких політиків, які виходять, швидше, з егоїстичних, економічних інтересів своїх держав, внутрішньополітичних інтересів. Чому вони виступають проти обмежень, пов'язаних із закупівлями російських нафти та газу? Тому що це веде до подорожчання енергоресурсів. А це не вигідно, наприклад, Макрону під час нинішніх президентських виборів", — зазначив Фесенко.

Проте через місяць війни серед навіть проросійських європейських політиків уже пішла тенденція відмежування від Путіна. Наприклад, головна суперниця Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції Марін Ле Пен усі ці роки вважалася проросійською. Зокрема вона свого часу підтримувала анексію Криму Росією. Але навіть Ле Пен зараз уникає прямої підтримки Путіна під час президентської кампанії.

Аналогічно і друг Путіна, колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, котрий неодноразово був у президента РФ у гостях. Але зараз Берлусконі засудив Путіна за розв'язану війну.

У зв'язку з цим Фесенко вважає, що термін "проросійський" щодо західних політиків слід використовувати обережно. Бо "проросійськість" в Україні та в Євросоюзі має різні мотивації.

"Треба акуратніше використовувати цей термін, коли ми говоримо про західних політиків. Там домінують дещо інші мотивації: або наївне прагнення, властиве багатьом ліберальним західним політикам шляхом переговорів домовлятися з Путіним, або егоїстичні економічні інтереси. Усередині України проросійські політики — це ті, хто виступав за відмову України від європейського вибору та за домінування Росії. Щоб наша країна зайняла підлеглу позицію, жила за російськими правилами, виконувала російські вимоги, які стосуються зовнішньої та внутрішньої політики України. Той самий Медведчук на своїх телеканалах і в позиції своєї партії ["Опозиційна платформа — За життя"] просував гасла: федералізація України, відмова від євроатлантичної інтеграції, згода на економічну інтеграцію з Росією тощо. Ось у чому ця проросійськість", — наголосив політолог.

Нагадаємо, 20 березня на період воєнного стану Рада національної безпеки та оборони України призупинила діяльність 11 політичних партій, так чи інакше пов'язаних із Росією. Серед них: "Опозиційна платформа — За життя", "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок" та інші.