Україна наш дім

Що означає візит очільника Пентагону до України: "5 вопросов" із аналітиком Владиславом Фарапоновим

Ллойд Остін в Україні. Фото: president.gov.ua

Міністр оборони США Ллойд Остін здійснив візит до України. Глава Пентагону зустрівся з керівником Міноборони України і президентом Володимиром Зеленським.

Про що говорить цей візит і чи можна очікувати подальшої підтримки від Штатів у вирішенні конфлікту на Донбасі — розповів аналітик "Інтерньюз-Україна" Владислав Фарапонов у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Що, загалом, означає приїзд глави Пентагону в Україну?

— Це говорить про те, що американська адміністрація, як може здатися, не сильно рішуча щодо нашого напряму або регіонального напряму, але, в цілому, звичайно, це показує політичну вагу країн, яких стосується цей візит. Тому що глава Пентагону був у Грузії, Києві, а також поїде з візитом до Румунії.

Це ще одне свідчення політичної підтримки та готовності обговорювати конкретні проєкти з військової співпраці, тому що до цього є всі передумови. Тому що 1 вересня було підписано рамкову угоду, і звичайно ж, вона може передбачати підписання конкретних контрактів або двосторонніх угод — більш конкретних, зрозумілих, у яких є однозначний термін. Ця угода діятиме протягом п’яти років.

— Напередодні приїзду глави Пентагону до Києва Кремль заявив, що членство України у НАТО є неприпустимим. Чи говорили про цю заяву президент України з міністром оборони США? І чи може говорити його приїзд про те, що Україна наближається до членства в НАТО?

— Все-таки це була зустріч із американським міністром. Однозначно, питання реформування сектору оборони і безпеки порушувалися. Але, я думаю, великий акцент на вимозі почути конкретний термін вступу України в НАТО не робився, оскільки, як мені здається, більш конструктивно було б обговорювати посилення двостороннього співробітництва між Америкою і Україною.

Що стосується заяв, то це досить дивно, тому що буквально напередодні саме Росія заявила, що вони припиняють будь-які прямі контакти з НАТО. Тому це питання, наскільки я знаю, було адресоване міністру Остіну. Він сказав, що ці заяви не мають нічого спільного з дійсністю, тому що Росія не впливає на процес ухвалення рішень в самому НАТО. Певним чином, ці заяви були зроблені з розрахунку, що це так чи інакше буде озвучено на пресконференції. Але я сумніваюся, що вони могли зробити сильний вплив на характер і зміст цієї зустрічі.

— Що зараз має робити Україна, щоб поступово наближатися до членства в НАТО? Можливо, це військова реформа або посилення армії та техніки?

— Всі ці пункти можуть бути реалізовані саме в контексті партнерства України й Америки, навіть виходячи з тої рамкової угоди, яка була ще у Вашингтоні підписана. Двостороннє співробітництво з Вашингтоном і реформи, щоб наблизитися до членства в Альянсі або отримання ПДЧ — вони не суперечать один одному. Стандарти НАТО і американські військові стандарти — це, в певним чином, одне й те саме. Тому в цьому контексті двостороннє співробітництво вигідне, насамперед, Україні.

До того ж, потенціал військового й оборонного співробітництва з такою країною, як Сполучені Штати, величезний. Україна має бути проактивною, пропонувати конкретні проєкти, конкретні контракти. Ми говоримо і про навчання армії, і навіть, здавалося б, очевидне питання, — навчання наших військових англійської мови, щоби потім розраховувати на спільні навчання.

Якщо бути чесним, то ті суми, які нам виділяються, для Сполучених Штатів не такі вже значні. Але питання в тому, щоби ці гроші ефективно використовувалися і щоби вони дійсно йшли на реформування зсередини, а не тільки на якесь конкретне обладнання. Америка готова допомагати.

— Згідно з опитуваннями, більшість населення України виступає за вступ країни до НАТО. Але, якщо розглядати реальну ситуацію, чи може окупація Криму та частин Донецької та Луганської областей стати перешкодою для вступу України до НАТО?

— На це питання дуже яскраво відповів Джо Байден у червні місяці. Він відкрито сказав, що питання вступу України до НАТО — це не питання окупованих територій, а питання реформ і питання політичної волі держав-членів Альянсу. Повинен бути консенсус серед нинішніх членів Альянсу. І ключова роль в НАТО відводиться саме США, тому тут можна розраховувати, що спрацює ефект доміно — можливо, інші країни теж інакше сприйматимуть Україну, якщо буде ефективне і різнопланове співробітництво з Вашингтоном.

Прямий ефір