Що буде з землею українців із 1 липня: "Официальный разговор" з Миколою Сольським

Сьогодні, 1 липня, в Україні почав працювати ринок землі. Українці тепер можуть вільно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення.

Як буде працювати механізм продажу землі та що потрібно знати землевласникам — розповів очільник комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Поясніть суть системи, коли державна земля передається на місця громадам?

— Місцевим громадам завжди видніше, що робити з цією землею. Це з усіма іншими нюансами, які, як ми розуміємо, наразі існують.

— Ви маєте на увазі корупційні ризики?

— Звісно. Ми ж розуміємо, що корупція є не тільки в кадастрі, вона є в багатьох інших сферах, і місцеві громади у нас теж не святі. Але, в будь-якому випадку, це правильне рішення, його давно треба було ухвалювати.

Місцева громада до цієї землі завжди більш уважно ставиться, тому що вона там живе. І, залишивши за нею право розпоряджатися цією землею, залишивши за нею право бути учасником процесу зі зміни цільового призначення, ми робимо її суб’єктом переговорів і з інвестором, який хоче щось робити на цій землі, і пайовиками, які мають приватну землю.

Наприклад, хочуть змінити цільове призначення землі. Громада більше розуміє, наприклад, ситуацію з тим, хто обробляє землю в селі, хто може претендувати, як краще розбити лоти.

— Як буде змінюватися цільове призначення?

— Наприклад, є сільгоспземля. Під нею лежать корисні копалини, й видобуток цих копалин може створити 100-200 робочих місць на 20 га. На 20 га в сільському господарстві ви ніколи не створите такий обсяг робочих місць і такий обсяг податків у місцевий бюджет.

Тому громада більше, ніж Геокадастр у Києві, зацікавлена ​​в тому, щоб цей інвестор почувався комфортніше і щоб він швидше почав цим займатися. Тому вони мають стосунок до процесу зміни цільового призначення.

— Чи є корупційні ризики в цій системі?

— Ви можете домовитися з депутатами, щоб вони виставили на аукціон цю ділянку. Якщо ви хочете за це заплатити неофіційні гроші, то будь ласка, але це не гарантія, що саме ви виграєте цей аукціон, тому що ніяких привілеїв вони не зможуть прописати.

— А зміна цільового призначення?

— Зміна цільового призначення — це не аукціон. Вона не може ніколи бути аукціоном. У зміні цільового призначення насамперед важливими є дві речі. Перша — це думка громади: як вона вважає, що на цій території громади потрібно — або промисловість, або будівництво, або дорога, або, вибачте, звалище.

Вони повинні в цьому процесі брати участь і вони повинні мати голос теж, що вони за чи проти. Тому їхня думка важлива, бажання власника землі важливе, тобто якщо громада допускає, що там може відбуватися будівництво, а я не хочу будівництва, мені комфортно там далі вирощувати полуницю. Ці речі повинні збігатися.

— Як ви вважаєте, чому Юлія Тимошенко виступає за проведення референдуму щодо відкриття ринку землі, а уряд уникає відповіді, чи потрібен цей референдум?

— Мені здається, всім зрозуміло, чому Юлія Володимирівна хоче цей референдум — тому що вона хоче далі продукувати ці страхи. Сьогодні ці страхи ще актуальні, але за рік-два люди не боятимуться ринку землі, тому що, як виявилося, планета крутиться, фермери щасливі, земля як продавалася, так і продається, тільки тепер називається так, як воно повинно називатися, — договором купівлі-продажу.

Нічого страшного не станеться, крім того, з’являться правильні процеси, а це великі вкладення в ті сфери аграрного бізнесу, які раніше без приватної власності не злітали, де багато грошей можна вкласти на гектар. Ви ж у чужій квартирі, орендованій, не робите дорогий ремонт. Так само і підприємці в аграрній сфері: вони не вкладаються в поливання, у дорогі сади, якщо ця земля орендована. 

— Опоненти земельної реформи говорять, що тепер зникає поняття "особливо цінної землі". Тобто тепер, фактично, можна буде зорати історичні кургани?

— Це дуже добре, що воно зникає. У нас чи не єдина країна, принаймні серед сусідів, де є такі архаїчні норми, які, насправді, нікому не зрозумілі. Особливо цінні землі — туди запихали два різних види земель. Перше — це землі, які об’єднані через те, що там створено заповідник, там нічого не змінюється.

Але, наприклад, у Полтавській області у нас 60% усіх земель особливо цінні. І якщо у вас є бабуся в Полтавській області, то цілком можливо, що город у неї теж особливо цінний. Якщо ваша бабуся вирішить щось побудувати на цьому городі, то офіційно це повинна дозволити Верховна Рада. Вона ніколи цього не робила і не робитиме, і ми прибрали ці повноваження. Тому що це не працює. І не буде працювати. І сенсу в цьому немає.

Така дурна норма породила ринок корупції, яка зводилася до того, що бабуся дзвонила онукові й говорила: "Ой, Іване, щось із цим треба придумати". Іван ішов до якихось хлопців до райцентру, які йому видавали довідку, що вони перевірили землю і що вона тепер не дуже цінна.

— Верхні шари ґрунту можуть вивозити і продавати — це міф чи ні?

— Теоретично — так. Але просто в цьому економіки немає, і майже неможливо це робити. Я вам поясню, що змінилося. Є земля, ви вирішили там щось будувати, погодили, що це цільове призначення під будівництво. Погодили з певною кількістю органів, що це буде, наприклад, п’ятиповерховий будинок.

Органи, які дають ці узгодження, розуміють, що ви не в повітрі це будете будувати, правда? Що ви це будете будувати на землі. Що для цього потрібен фундамент. Для цього потрібно прибрати верхній шар.

Після цього ви починаєте будівництво. Ви дійсно повинні зробити проєкт землеустрою, куди цю землю зняти й куди перемістити. Ви робите цей проєкт землеустрою, ми це погодили. Навіщо після цього ще раз брати дозвіл у тих самих органів на те, щоб зняти верхній шар ґрунту?

За такою логікою, треба після цього прийти і взяти у них дозвіл, щоб приїхав екскаватор. А після цього — щоб прийшли робітники. А ще один дозвіл, щоб у них була в руках лопата. Ми ж розуміємо, що це технологічний процес і це елемент технологічного процесу.

— Коли запрацює система продажу землі через аукціони?

— Я думаю, до кінця літа — початку осені.

— Який вигляд це матиме технічно?

— Дуже просто. Ти подаєш заявку, тобі на етапі заявки не треба мільйон документів. Ти повинен подати заявку, прописати свої реквізити, заплатити гроші, 30% — гарантійний внесок, і зробити першу ставку. Тебе система ідентифікувала, ти не бачиш інших і не бачиш іншу ставку, тому що інакше ми ж будемо намагатися домовитися.

Не треба цілої купи документів. Це треба тільки тоді, коли ми з вами, наприклад, виграли. Тоді на підписання договору ми прийдемо і нас перевірять. Але якщо там 10 учасників, навіщо дев’ятьом іншим учасникам робити зайву роботу, вони ж не виграють.

— Розкажіть про переважне право.

— Є орендарі, які обробляють землю. Я — орендар, ви — пайовик. У вас є 5 га. Ви вирішили продати землю. У мене є переважне право, тому що я цю землю обробляв, наприклад, п’ять або десять років. Якщо я вчасно платив орендну плату, добре дивився за землею, то тоді у вас є обов’язок переді мною продати цю землю мені, запропонувати мені передусім, якщо ви захочете її продати.