Чому колишні в’язні "Л/ДНР" не завжди готові співпрацювати з правоохоронцями, розповіли експерти

Тюрма. Ілюстративне фото: golos.ua

На сьогодні встановлені понад 160 місць незаконного утримання людей на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Проте розслідування порушень прав людини у таких місцях відбувається складно. Про причини йшлося під час онлайнрозмови правоохоронців та правозахисників із нагоди підписання Меморандуму про співробітництво у сфері документування таких злочинів між Медійною ініціативою за права людини та Донецькою обласною прокуратурою, передає "Дом".

За словами начальниці відділу процесуального керівництва управління з нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Донецької облпрокуратури Марини Лук’янченко, розслідування ускладнюється тим, що потерпілі не завжди готові співпрацювати з правоохоронними органами. Частково, за словами прокурорки, це пов’язано з тим, що після звільнення колишніх заручників по кілька разів опитують різні правоохоронні органи. Одразу після звільнення — представники оперативних підрозділів, потім — правоохоронці за місцем проживання людини, потім — знову поліція і СБУ.

"І коли ми намагаємося зібрати ці провадження докупи відповідно до місць утримування, зустрічаємося з тим, що особа каже: "Я ж уже стільки разів розповідав! Ще вам розповідати?", — переповіла Лук’янченко.

За словами координаторки напряму "Проблеми заручників ОРДЛО" Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, колишні заручники бувають розчаровані тим, що опитування відбуваються для "галочки".

"Усі заручники одразу після звільнення готові до співпраці з правоохоронними органами, вони чекають, коли до них прийдуть слідчі. Проте потім вони бувають розчаровані, оскільки дуже часто це опитування відбувається "для галочки", в загальних рисах. Насправді, потерпілі готові співпрацювати і надавати свідчення, але говорять, що хочуть, щоби ці свідчення були ефективно використані", — наголосила Катриченко.

Начальник управління з нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Донецької облпрокуратури Сергій Книш у свою чергу зазначив, що управління існує другий рік і відчувається брак практичного досвіду щодо розслідування таких справ. Книш також нагадав, що підрозділи щодо розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, створені нині у Службі безпеки та Національній поліції, що має допомогти із координацією та ефективним розслідуванням цієї категорії злочинів.

Зв’язок зі звільненими з місць незаконного утримання в ОРДЛО залишається, за словами прокурора, дуже важливим.

"Для нас дуже важливий зв’язок зі звільненими особами. І дуже хотілось би, щоб вони нас також розуміли, що наша робота — це тривалий процес, це перевірка фактів, залучення різних органів, і результат буває не одразу, але він уже є", — зазначив Книш.

У 2021 році Донецькою обласною прокуратурою погоджено 32 підозри за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). До суду направлено 6 обвинувальних актів у справах з такою кваліфікацією. Постановлено 1 обвинувальний вирок.

Читайте також: Катували в "Ізоляції" — понад 4 роки у незаконному ув'язненні НЗФ в ОРДО перебуває українець

Нагадаємо, раніше Денісова розповіла, що окупанти повністю змінили прізвище, ім’я, по батькові та дату народження незаконно утримуваному 35-річному громадянину України Станіславу Васильовичу Боранову, аби ніхто не міг його ідентифікувати. Нині його тримають у слідчому ізоляторі, який розташований на території Макіївської виправної колонії № 97 в ОРДО.

Читайте також: Клінічну смерть під час тортур в "Ізоляції" переніс незаконно ув'язнений українець — його історія

Прямий ефір