Чим загрожує Польщі суд з Європейським Союзом, пояснив експерт

Єврокомісія подала до суду Європейського Союзу позов проти Польщі. У Брюсселі вважають, що своєю реформою судової влади Варшава порушує права суддів і весь принцип незалежності судової системи, передає "Дом".

Так, у лютому 2020 року в Польщі в межах судової реформи набув чинності новий закон. На його підставі, зокрема, була сформована Дисциплінарна палата, яка може усувати суддів за нібито політичну діяльність. Вона також може карати суддів, які ставлять під сумнів законність рішень і кадрових призначень.

В Європейській комісії заявили, що цей закон порушує принцип верховенства права, в основі якого закладена незалежна судова система. А сама незалежність Дисциплінарної палати нічим не гарантована.

"У Польщі є місяць для відповіді та вжиття необхідних заходів для повернення в межі законодавства ЄС. В іншому випадку Комісія може передати розгляд цього питання до Європейського суду", — йдеться в заяві Єврокомісії від 27 січня 2021 року.

31 березня, не отримавши відповіді з Варшави, Єврокомісія передала справу до суду ЄС. Брюссель хоче, щоб суд ухвалив постанову про призупинення як дії польського закону до винесення остаточного рішення, так і Дисциплінарної палати, а також рішень, які вона ухвалила щодо імунітету суддів.

"Про серйозність цього кроку свідчить те, що це подання до суду було презентовано єврокомісаром з питань права ЄС Дідьє Рейндерсом. А це не так часто відбувається. Ідеться про те, що береться під сумнів незалежність судової гілки влади в Польщі. Це досить серйозно. Оскільки судова незалежність, верховенство права і права людини є основою архітектури та структури Євросоюзу", — прокоментував власний кореспондент українського національного інформагентства" Укрінформ "в Брюсселі Дмитро Шкурко.

Він зауважує, що для ЄС це питання принципове, тому що мова йде про загальноєвропейські цінності.

"Європейці дуже серйозно до цього ставляться і навіть пригрозили Польщі застосувати статтю 7 закону про ЄС. Ця стаття передбачає таке. Якщо країна буде наполягати на своєму небажанні дотримуватися європейських законів, то її можуть позбавити права голосу в колегіальному органі — Раді ЄС. Це безпрецедентний крок, який, на щастя, на цей момент вдалося уникнути. Поки ЄС вдається до превентивних заходів", — пояснив Шкурко.

Крім того, зараз в Євросоюзі існує механізм, за яким країни, що порушують законодавство ЄС, можуть позбавлятися доступу до фонду відновлення після пандемії.

"Це так званий Фонд відновлення ЄС, який становить 750 млрд євро. А це серйозні суми", — додав Дмитро Шкурко.

Своєю чергою, влада Польщі всі вимоги європейських структур відкидає, називає їх атакою на суверенітет країни. У зв'язку з чим подала зустрічний позов на дії Брюсселя.

Повна версія програми: Скандал у ЄС: чому Єврокомісія подала до суду на Польщу

Нагадаємо, конституційна криза, розпочата судовою реформою, триває в Польщі з 2015 року. Спочатку новообраний президент країни Анджей Дуда відмовився приводити до присяги суддів Конституційного Трибуналу. Але під тиском ЄС суддів головного органу конституційного правосуддя Польщі привели до присяги.

У 2017 році обидві палати Національних зборів схвалили ряд законопроєктів про реформування судової системи, якими пропонувалося:

• знизити до 65 років пенсійний вік для суддів по всій країні;
• наділити президента додатковими повноваженнями у призначенні та звільненні суддів Верховного суду країни;
• дати право Сейму обирати членів Національної судової ради.

Це рішення польської влади стало причиною першого попередження з боку європейських структур. Єврокомісія визнала, що норми нового закону підривають принцип незалежності судових органів та принцип незмінності суддів. А це порушує договір про Європейський Союз. Брюссель зажадав усунути цю невідповідність, пригрозивши введенням санкцій проти Польщі. Європейській Раді запропонували позбавити Варшаву права голосу в Євросоюзі до усунення спірних моментів.

Попри це, в лютому 2020 року в Польщі набув чинності закон, яким утворювалася Дисциплінарна палата суддів.