Було 14, стало 5: як в Україні з'явилися олігархи, пояснила експерт

Слева-направо: В. Пинчук, И. Коломойский, Д. Фирташ, Р. Ахметов. Коллаж: liga.net

Олігархізм в Україні сформувався після 1996 року, і цьому сприяли три фактори. Про це в інтерв'ю Ukrlife.TV розповіла професорка, завідуюча відділом теоретичних і прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України Галина Зеленько, інформує "Дом".

В Україні існує формальна система управління державою, прописана в Конституції та на законодавчому рівні, а також неформальна.

"Загалом в Україні сформувався режим, який в народі заведено називати кланово-олігархічним. Науковою мовою — неопатримоніальний (лат. patrimonium — вотчина, — ред.). Це означає, що країна фактично захоплена, приватизована фінансово-промисловими групами", — сказала Зеленько.

Офіційна, формальна система державної влади поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Фінансово-промислові групи (ФПГ), які належать олігархам, мають вплив на кожну з цих гілок, розставляючи там своїх людей, і тим самим створюючи свою неформальну систему управління державою.

Зеленько зазначила, що олігархічний режим почав формуватися в 1996 році, коли була ухвалена Конституція України, яка визнана однією з найдемократичніших, в якій добре прописані права та свободи людини, громадянського суспільства та ін.

"Але на практиці вийшло зовсім інше. Конституція існує нібито сама по собі, а політичні практики склалися абсолютно інші. Науковою мовою, у нас телеологічний конституціоналізм, тобто орієнтований. Коли демократичні норми, які стосуються прав і свобод людини, громадянського суспільства, мають орієнтований характер. На практиці у нас всього цього не було", — констатувала вона.

Щоб Конституція працювала на практиці, необхідно було ухвалити процесуальні закони. Але деякі з них не розроблялися, не ухвалювалися свідомо.

"У нас довго не ухвалювався закон про імпічмент, досі немає закону про парламент (є тільки про регламент Верховної Ради). Тому що законами прописуються правила, і поки їх немає, це створює основу для політичної корупції. Й у підсумку наша Конституція виявилася неробочою, тому що не були ухвалені процесуальні закони", — пояснила Галина Зеленько.

"Неробоча" Конституція стала одним із чинників формування олігархату в Україні.

Читайте також: Законопроєкт щодо олігархів анонсував Володимир Зеленський

Другий фактор — процес приватизації, який розпочався за президентства Леоніда Кучми, коли була обрана модель ваучерної приватизації.

"Із посткомуністичних країн таку модель взяли тільки Росія, Україна та Чехія. Але Чехія — маленька держава, і там свою роль зіграв фактор Євросоюзу. При ваучерній приватизації немає обмежень на кількість ваучерів, які скуповуються, і це призвело до створення монополій в найприбутковіших сферах економіки. Люди, які опинилися ближче до влади, дуже швидко "зорієнтувалися". Всі пам'ятають період первинного накопичення капіталу, який здійснювався жахливими методами, коли просто вбивали, "віджимали" тощо", — нагадала професорка.

Як пояснювали тодішні керівники держави, модель ваучерної приватизації вибрали для того, щоб зберегти велику промисловість, доповнила вона.

"Логіка в їхніх поясненнях є. Але ось наслідки не прорахували. А це призвело до того, що утворилися ці фінансово-промислові групи. До того ж, на початку 2000-х був ухвалений закон про ФПГ, тобто їхній статус був легалізований. І щоб остаточно закріпитися в суспільно-політичному просторі, в бізнесі, вони почали створювати для себе правила гри", — продовжила політологиня.

Насамперед під впливом ФПГ була ухвалена виборча система — мажоритарно-пропорційна система із закритими списками кандидатів у депутати від політичних партій, яка стала передумовою для корупційних схем, зазначає Зеленько.

"Річ у тому, що всі наші ФПГ влаштовані за мережевим принципом. Це коли критерієм ефективності тієї чи іншої людини у владі є її приналежність до ФПГ. Не має значення твій професіоналізм, твоя політична позиція, головне, щоб ти грав за правилами ФПГ, тоді ти втримаєшся на посаді. Тобто ти маєш бути людиною системи. А якщо ти інший, випадково потрапив на цю посаду або став депутатом, то система тебе швидко відкидає", — описала професорка.

Третій фактор — коли у 1996 році була ухвалена Конституція України, три роки діяли перехідні положення. У цей період укази президента прирівнювалися до законів Верховної Ради.

"І якщо подивитися статистику, то за ці роки указів президента в десятки (а може і в сотні) разів більше, ніж законів ВР. Проте багато цих указів йшли з позначкою "не для друку". Тобто в закритому режимі фактично перерозподілялася власність", — повідомила Галина Зеленько.

Вона констатувала, що "ось ці три основні чинники призвели до того, що держава була приватизована цими фінансово-промисловими групами".

За даними експертки, до 2012 року в Україні налічувалося 14 фінансово-промислових груп, кожна з яких належала одному або декільком олігархам. Але з приходом до влади Віктора Януковича почався перерозподіл сфер впливу на користь "Сім'ї", внаслідок чого кількість ФПГ скоротилася до 5.

"При Януковичі їхня кількість скоротилася. Чому стався Євромайдан? Привід — непідписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але Євромайдан підтримали олігархи, саме тому, що Янукович почав їх витісняти зі сфер впливу, заводячи на їх місце "Сім'ю". Тоді їхня кількість скоротилася до 5 ФПГ", — уклала Зеленько.

Читайте також: Лещенко: Фірташ має стати наступним олігархом, за якого візьметься українська влада

Прямий ефір