Україна наш дім

Майбутнє — за технологіями, сьогодення — за "Дією": інтерв'ю з очільником Мінцифри Михайлом Федоровим

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

Чому Україна обрала шлях цифровізації, які плани в цьому напрямі у Мінцифри? Чи залишиться місце людям із "папірцями"? Чи можна зламати "Дію" та викрасти з неї дані, а також чим хороший проєкт "Дія.City"? Які три головні якості повинна мати людина, яка живе в епоху диджиталізації? Про це віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів у інтерв'ю телеканалу "Дом".

Ведучий — Василь Панасюк.

— Навіщо Україні цифровізація?

— Цифровізація, мабуть, це єдина можливість якісно реалізовувати функції держави, надавати послуги. Завдяки цифровізації можна надавати послуги в кілька кліків, швидко та без черг. Це також можливість змінити ставлення людей до держави, тому що у багатьох, зокрема в мене, вона асоціювалася з чергами, з чимось довгим та неефективним. До речі, зараз дуже мало сфер залишилося, які варто трансформувати.

І саме цифровізація — це можливість оптимізувати всі ці процеси. Зробити державу зручною. Люди сплачують податки, наймають політиків, чиновників для того, щоб вони робили з держави ефективний інструмент для розв'язання проблем.

Також цифровізація — це єдина можливість докорінно подолати корупцію, тому що ми запускаємо велику кількість автоматичних послуг без участі людей. Наразі ми бачимо, як бізнес розвивається, неймовірні речі відбуваються.

Тому виключення людини з процесу надання державних послуг — це чудова можливість позбавитися корупції.

Ну і третя важлива причина — це можливість створити бренд України у світі. Асоціативний ряд про Україну, як про країну, що швидко розвивається, ефективну, цифрову країну. Саме в цифровізації ми можемо зробити такий важливий ривок, який виділятиме нас. Якимись іншими речами складно здивувати світ, але в цифровізації нам вдається робити речі, про які говорять у світових медіа та урядах інших країн.

Під час запису інтерв'ю. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Наскільки Україна далеко просунулась у цифровізації у порівнянні з іншими країнами?

— Річ у тому, що ми стоїмо перед викликом — паралельно розв'язувати якісь інфраструктурні проблеми, які ніколи не розв'язувалися.

Наприклад, аудит трансформації всіх державних реєстрів та баз даних, якими ніхто ніколи не займався. Це є фундаментальні речі. Більшість розвинених країн світу робили це ще в 90-х роках. Це велике завдання, яке ми розв'язуємо зараз по ходу і паралельно запускаємо продукти, які викликають інтерес не лише в українців, але й у світі: перші електронні паспорти у світі, які ми ухвалили на рівні закону, найшвидша реєстрація бізнесу у світі, дуже зручна оплата податків, пакет послуг "єМалятко"... Велика кількість різних послуг.

Тобто в якомусь напрямі ми запускаємо інноваційні послуги та є першими, а десь ми наздогнали інфраструктурні речі, які в інших країнах уже існують 30 років. У цьому, з одного боку, є можливість, з іншого, — складність стати "номером один" у світі, бо тобі доводиться на ходу добудовувати інфраструктуру, запускати інноваційні продукти.

Ось зараз застосунком "Дія" користуються понад 10 млн людей. І це менш як за два роки після запуску. Лише у лютому 2022 року буде два роки, як ми запустили програму "Дія". З такою швидкістю не розвивався жоден державний продукт в історії України, напевно, і приватний бізнес не зростав із такою швидкістю.

— Мінцифри існує нещодавно — два з лишком роки. Ви вже назвали найголовніші продукти міністерства. Що ще у планах? Чого ми хочемо досягти принаймні до кінця цієї каденції парламенту та президента? Чи залишиться місце людям із "папірцями" у нашій країні?

— У нас є чотири ключові напрями, чотири основні продукти.

Перший — це електронні послуги, "Дія" — мобільний застосунок та портал.

Другий напрям — це "Дія.Цифрова освіта". Ми хочемо навчити 6 млн людей базової цифрової грамотності, ми хочемо, щоби бабусі та дідусі, люди, які ніколи не стикалися з технологіями, у найменших населених пунктах, селах навчилися використовувати технології для того, щоб розв'язати свої життєві завдання. І для цього є продукт під назвою "Дія.Цифрова освіта" — там можна пройти велику кількість безкоштовних курсів, подивитися навчальні серіали, офлайнбібліотеки, за допомогою яких можна навчитися цифрової грамотності.

Третій важливий напрям і, можна сказати, наш продукт — це субвенції та інші форми допомоги громадам для того, щоби з'явився інтернет: фіксований, мобільний інтернет. Тільки за останній рік нам вдалося понад 8 млн українців "апгрейднути" з 2G — EDGE — до 3G. Крім того, понад 3 млн українців вперше отримали швидкісний 4G-інтернет. А за програмою інтернет-субвенції до кінця цього року ми приєднаємо до високошвидкісного інтернету 6 тис. об'єктів соціальної інфраструктури у 3 тис. сіл. Це школи, садки, лікарні, клуби, пожежні частини. Понад 1 млн українців у селах вперше зможуть під'єднатися до "оптики".

Четвертий наш продукт — це проєкт "Дія.City". Ми дуже хочемо, щоб в Україні ставало дедалі більше IT-компаній. І тому ми створюємо одну з найкращих у світі податкових систем: ми вп'ятеро зменшуємо податки для технологічних компаній. Фактично ми беремо систему ФОП (фізична особа — підприємець) і адаптуємо її під компанії, і таким чином хочемо залучити компанії з усього світу в Україну. А це інвестиції та зростання кількості робочих місць.

Яка наша ціль до кінця 2024 року? Ми хочемо оцифрувати 100% усіх послуг. Хочемо, щоб максимальна кількість — 95-100% людей — мала доступ до інтернету, неважливо де — у маленькому населеному пункті, посередині дороги чи коли ти їдеш поїздом. І ми хочемо, щоб люди вміли користуватися технологіями, що дуже важливо, щоб усі були рівними. А якщо ти не можеш або не маєш доступу до технологій, у тебе немає смартфона, комп'ютера, то щоб людина приходила до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) і там отримувала якісні послуги набагато швидше, ніж це було ще вчора.

І, звичайно, ми хочемо, щоб частка IT у ВВП нашої країни колосальним темпом зростала до 10%, і щоб IT-компанії з'являлися в Україні дедалі частіше, ставали світовими брендами, капіталізувалися і щоб це був успіх нашої країни.

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

— До речі, у "айтішників" неоднозначні думки щодо "Дія.City". Мовляв, чим це вигідніше за третю групу ФОП, на якій зараз працює більшість з IT-компаній? Чому бізнес повинен бути залежним від регулятора у вигляді Міністерства цифрових технологій і чому ІТ-компанії зобов’язані довіряти свої дані міністерству?

— Це популярні міфи про "Дія.City", бо немає регулятора, який якось регулює IT-сферу. "Дія.City" — це податкова система, як ФОП, тільки ще одна.

Чим відрізняється від ФОП третьої групи? Є міжнародні компанії, наприклад Samsung, вони всі податки платять "у білу". І якщо порівнювати їх з іншою компанією, яка оптимізує податки, то Samsung уп'ятеро більше платить податків. І відповідно виникає нерівна ситуація для розвитку таких великих компаній.

Якщо ми хочемо, щоб в Україну заходили міжнародні компанії, а українські компанії могли виходити на міжнародні біржі, на весь світ і капіталізуватись, їм потрібно пояснити структуру, як вони побудовані. Адже важко пояснити, чому у структурі твоєї компанії тисячі індивідуальних підприємців. І тому створюється "Дія.City".

Що дуже важливо, "Дія.City" — це не заміна ФОП, це ще одна система. Тобто всі, хто хочуть, можуть залишитися так, як вони працюють сьогодні. А ті, хто хоче капіталізувати свою компанію, залучити інвестиції, коштуватиме понад мільярд доларів, створити велике майбутнє — вони можуть вступати в "Дія.City" і розвивати свої компанії там. Це унікальна нагода.

Чому, як ви кажете, неоднозначно сприймають. По-перше, якщо ви запитаєте власників бізнесу, то 95% скажуть, що, звичайно ж, це можливість. Якщо ми говоримо про фахівців, то вони не займаються підбором людей, вони не шукають фінансування для розвитку компаній, вони виконують свою функцію та отримують за це гроші. "Дія.City" — це можливість саме для власників, для менеджменту правильно розвивати свою компанію, щоб розвиватися ще швидше.

Звичайно ж, усі бояться змін. Якщо система ФОП працювала та давала результат, навіщо щось створювати?! Насправді, якщо ми хочемо зробити прорив, якщо ми хочемо стати ще кращими, ніж були, то нам потрібно ухвалювати рішення, які будуть нас у світі виділяти. І тому "Дія.City" — це відповідь на запитання: а як Україні розвиватися як IT-нації, як стати країною стартапів?

Коли ми презентуємо венчурним фондам з усього світу "Дія.City", вони кажуть: це класна можливість нам інвестувати в Україну і ми отримаємо тут набагато більший результат; зможемо більше реінвестувати в освіту, розробку, на науково-дослідну роботу. І тому ми активно розвиваємо "Дія.City".

І ми більше уваги приділяємо IT-освіті, тому що зараз 40-60 тис. фахівців на рік не вистачає IT-компаніям і "вузькою шийкою" стає саме IT-освіта. Тому ми робимо низку заходів, які мають на меті розв'язати цю проблему.

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Щодо того, чого ще бояться люди. Є думка у суспільстві, що "Дія" зберігає та збирає особисті дані українців. Міф це чи правда?

— "Дію" влаштовано таким чином, що вона не збирає інформацію про вас. Коли ви її встановили, вона лише відображає інформацію, яка й так давно є в реєстрах. Коли ви отримували свій ID-паспорт або закордонний паспорт, ви потрапили до демографічного реєстру — і коли ви авторизуєтеся в "Дії", лише з того реєстру підтягується інформація про вас. Так само інформація про вас підтягується з реєстру посвідчень водія.

Не створюється нова база даних. Навпаки, унікальність "Дії" полягає в тому, що це дуже безпечний продукт, який показує інформацію, яка є про вас у реєстрі. І коли у вас не підтягується будь-який документ, то для вас це важливий сигнал, що виявляється, ви отримали цей документ і використовуєте його, а його немає в реєстрі.

Це демонстрація підходу держави до персональних даних: персональні дані — це власність, моя, людей, громадян України, а не держави. І авторизуючись у "Дії", я бачу, що знає про мене держава, я можу керувати інформацією про себе.

Люди часто демонізують те, що не розуміють. Це звичайний процес. І для цього ми намагаємося максимально детально пояснювати, розповідати про "Дію" та її переваги, її архітектуру.

Також ми проводимо міжнародні конкурси — багбаунті. Ми розгортаємо копію "Дії" у спеціальному пілотному середовищі без персональних даних, і "білі хакери" з усього світу намагаються знайти проблеми та вразливості у продукті. Ми їм за це платимо гроші. На цей раз призовий фонд становить 1 млн грн. Таким чином, у нас в режимі реального часу відбувається краш-тест, аудит продукту і ми його вдосконалюємо.

Під час запису інтерв'ю. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Нещодавній приклад — 21-річний мешканець Запорізької області створив схожий на "Дію" додаток. У ньому можна було генерувати фейкові паспорт та COVID-сертифікати. Звідси одразу кілька запитань: наскільки далеко можна зайти з використанням підробленої "Дії" і як міністерство зберігатиме безпеку свого продукту?

— По-перше, "Дію" не підробляли. І я зараз поясню чому. Уявіть, що хтось створив сайт, який синього кольору, і це називають підробкою Facebook. Це ж неправда: ви ж не авторизовані на цьому сайті, у вас там немає логіну та паролю, там немає ваших листувань, які ви вели у Facebook до цього. Тобто це зовсім інший продукт, просто схожий на сайт Facebook або на будь-який інший сайт.

Те саме і з цим хлопцем — він створив продукт, який у дизайні схожий на "Дію", де люди можуть вводити будь-яку інформацію. Вона просто у схожому на "Дію" дизайні генеруватиме схожі документи. Але за фактом — це не документи, бо це лише фотографія, це картинка.

Перевага "Дії" — ви можете перевірити в режимі реального часу дійсність документів. "Дія" під'єднана до реєстрів. Будь-які підробки або схожі сайти — вони не підключені ні до чого.

Якщо я візьму свою камеру і наведу на QR-код вашого документа в "Дії", то мені покажуть, дійсний він чи ні. У реальному часі йде запит до реєстру. Всі інші продукти ніколи не будуть підключені до реєстру. Тому за допомогою QR-коду — це новий принцип перевірки справжності будь-якого документа.

Можна створити ще десятки різних схожих сайтів, але з'явиться в суспільстві культура перевіряти документи через QR-код і лише "Дія" матиме доступ для того, щоб це перевірити.

Я вважаю, що електронні документи набагато безпечніші, ніж паперові їхні версії. Ми зараз запустили функцію, коли ви підписуєте електронним підписом якісь послуги, наприклад, відкрили ФОП, то у вас у "Дії" відобраажається історія підписання. Якщо замислитись, то ви і не згадаєте всі паперові документи, які підписували раніше. Нині ж у вас зберігається повна історія підписання всіх документів. Ви зможете подивитися, коли й що ви підписали і, якщо що, підняти цей документ у пам'яті та перевірити, були це ви чи не ви. Тоді ви зможете керувати цією інформацією.

Ще один приклад: на цифровий документ неможливо взяти кредит, бо необхідно, щоб там була відеоверифікація чи фотоверифікація. А паперові документи... Ось ви робили ксерокопії документів, і навряд чи знаєте, де вони зараз, ми фактично не можемо їх контролювати. Один орган передав іншому, одна компанія передала іншій компанії.

А якщо хтось спробує взяти на вас кредит за вашими електронними документами, то вам надходить повідомлення в "Дії". Це захищає від використання паперових документів.

Світ трансформується. І треба вчитися це використовувати та правильно застосовувати у житті, бо це і є безпека XXI століття. І саме для цього ми маємо проєкт "Дія.Цифрова освіта". Тому я всіх запрошую безкоштовно зайти та подивитися курси, які там є. Там є курси від того, як оплачувати комуналку, закінчуючи тим, що таке штучний інтелект і чи все буде в порядку з роботами в майбутньому.

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Створюючи ці цифрові продукти, чим ви надихалися?

— Я більше звертаю увагу не на технологічні продукти, які були створені в Україні чи світі, хоча я аналізую, стежу за тим, що де з'являється. Я більше надихаюсь технологічними компаніями, які створюють продукти: Uber, Booking, Facebook, Instagram. Тобто месенджери, різні соціальні мережі, послуги для замовлення їжі, таксі.

Все, що збирає велику аудиторію, сильно впливає на нашу споживчу поведінку. Ми з вами так звикаємо до сервісів, що всі нові сервіси створюються в схожому розміщенні різних значків для того, щоби нам було зручно — це називається user experience або UX (користувацький досвід, — ред.). Щоб нам було зручно знаходити ті чи інші функції у застосунку. Це дуже впливає нашу культуру. Продукти нас з вами виховують та утворюють.

Тому я стежу за успішними бізнес-проєктами, бо вони задають певні тренди. І якщо ми хочемо створити державний продукт, який конкуруватиме своєю цінністю, а не монополізацією, то треба вивчати, як працює бізнес.

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Чи був запит від інших країн чи компаній, щоб вас чи частину команди найняти для цифровізації проєктів поза Україною?

— Так, ми мали вже не одне спілкування з різними країнами, компаніями.

Я вам скажу чесно, якби ми хотіли сфокусуватися на цьому питанні й десь продати схожу технологію чи допомогти впровадити щось схоже в будь-якій іншій країні, то ми б це вже зробили.

Ми зараз сфокусовані лише на одному — 100% послуг оцифрувати та зробити зручний сервіс для наших громадян. Це є ключова мета. А запити надходять, і ми їх обробляємо фоном, коли є час.

Ми сфокусовані на роботі. І зараз немає мети створити та продати в інші країни "Дію" або схожий продукт.

Завдання лише одне — якісний інтернет, навчити людей цифрової грамотності та створити продукти, якими користуватимуться українці, та не витрачатимуть час на черги та бюрократію.

Михайло Федоров. Автор фото: Даніяр Серсенов

— Надалі процес цифровізації лише посилюватиметься. Який ваш топ-3 якостей, які повинна мати сучасна людина?

— По-перше, треба навчитися вчитися. Тобто професії змінюватимуться дуже швидко. Зараз не буде такого, що ви отримали одну професію і з нею житимете і працюватимете десятки років. Навіть лікарі, де є фундаментальні знання, постійно вивчають нові спеціалізації та нові можливості, тому що все технологізується. Ти постійно повинен у неймовірному темпі навчатися, тому що технології сильно впливають на ту кількість інформації та на ту кількість інструментів, які з'являються щодня.

Тому навчитися вчитися — це, мабуть, найголовніше у XXI столітті.

Друге — вміти аналізувати інформацію. Зараз дуже багато інформації, велика кількість контенту. Навіть якщо повернутися до першої поради, то як правильно вибрати той курс, де вчитися, ту програму, той університет, ті відео, які дивитися на YouTube — їх мільярди.

Потрібно навчитися правильно аналізувати інформацію. І це окрема навичка, яку потрібно в собі виховувати та вміти з нею працювати.

Ну і третє — вчитися комунікувати, бути максимально відкритим до нового та сприймати максимально всі зміни, що відбуваються навколо. Бути максимально гнучким, тому що світ змінюється і потрібно реагувати на виклики, які виникають. Потрібно вміти будувати соціальні контакти, вміти створювати цінність, бути корисним.

Зараз все менше і менше буде випадків, коли когось кудись влаштовують, бо є зв'язки, чи хтось стає багатим, бо відкрив якусь монополію чи просто пощастило.

Світ прагнутиме до того, що скрізь потрібні будуть люди, які вміють створювати свою цінність, які чимось кращі у цій сфері та в цій спеціалізації зараз, на цьому історичному етапі.


Повну версію програми "Диджиталізація" у межах проєкту "Специальный репортаж" дивіться в ефірі телеканалу "Дом" 3 грудня.

Прямий ефір