Майбутнє митної служби після "перезавантаження": "Официальный разговор" із Павлом Рябікіним

В Україні триває реформа Державної митної служби. Вона передбачає перехід на нові технології, діджиталізацію, а також спрощення та гармонізацію митних процедур.

Про трансформацію відомства, нову систему відбору кадрів та подальші плани в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" розповів очільник Державної митної служби України Павло Рябікін.

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Наскільки скоротився обсяг експортно-імпортних операцій в Україні через локдаун?

— Минулого року недоотримання з митних платежів було близько 25 млрд грн. Це десь 5-7% від запланованого.

— Яка ситуація цього року, які плани?

— Цього року ми докладаємо всіх зусиль, щоб вийти на ті показники, які були раніше. Ми зараз порівняно з 2019 роком, якщо взяти перший квартал, отримали на 20% більше митних платежів. Сподіваємося, що нам вдасться утримати цей рівень.

— Як вам це вдається?

— Напевно, завдяки тому, що ми стягуємо всі резерви: десь намагаємося закрити дірки, пов’язані з контрабандою, десь — боротися шляхом виведення з тіні, детінізації обороту. Це цілий комплекс заходів, який реалізується митною службою.

— Як здійснюється переатестація кадрів?

— Загальна чисельність працівників митної служби — близько 12 тис. осіб по всій країні. Наразі ми здійснили переатестацію і переведення на нову систему контрактної роботи. Ми зараз саме в процесі, в центральному апараті переведено близько 500 осіб.

Я думаю, що за тиждень-два почнеться вже тестування і переведення до нової структури на контрактній основі працівників регіональних підрозділів. Ми плануємо, що цей процес закінчиться до середини квітня.

— Навіщо впроваджують контрактну основу?

— Це можливість збільшити базову ставку, це збільшення зарплати. Це з погляду "солодкої" сторони.

"Гірка" сторона — це додаткові методи контролю, включно з, зокрема, і детектором брехні під час проведення службових розслідувань, що має посилити умови та запобігти корупційним правопорушенням.

— Але наразі нікого на детекторі брехні не перевіряли?

— Зараз ми цю службу формуємо. Ми перебуваємо в стані підготовки меморандуму з НАБУ, яке входить у процес детекторного контролю працівників митної служби України та протягом року надає нам методологічну допомогу. Мається на увазі, що вже за рік ми повинні створити власну службу детекторного контролю.

— Як у глобальному плані трансформується митна служба і що для цього необхідно?

— На жаль, система має дуже глибинні традиції, і ці традиції не завжди хороші. Тому для того, щоб змінити традиції, не можна міняти окремих людей — треба змінити середовище проживання. І я думаю, що контрактна форма саме допоможе нам скоригувати це середовище, яке досі передбачало, що людина, яка потрапила до системи, дуже швидко цією системою переломлювалась і ставала її частиною.

— Де брати нові кадри?

— На сьогодні у нас триває проєкт, який ми для себе назвали умовно "Нові обличчя в митниці". Ми запропонували роботу всім ветеранам АТО, які будуть відповідати за кваліфікаційними ознаками. Для цього треба мати базову вищу освіту, пройти прискорені курси підготовки на митне оформлення та протягом місяця отримати додаткову кваліфікацію, і укласти потім контракт з митною службою на роботу. На сьогодні у нас уже близько 2,5 тис. анкет від учасників АТО, які хотіли б пройти такі курси і надалі працювати на митниці. Ми будемо добирати потрібних для себе кандидатів. І потім будемо запрошувати їх на конкурс до митної служби.

— Коли українці побачать нову митницю?

— У нас слова "нове" і "реформа" в суспільстві починають набувати негативного відтінку. Ми йдемо шляхом трансформації в межах наявних законодавчих можливостей. Результати цієї трансформації, я сподіваюся, ми вже побачимо до кінця 2021 року. Поки ми рухаємося шляхом трансформації, а не революції.

— Чи є гроші на цю трансформацію?

— На жаль, грошей недостатньо. Трансформація потребує інвестицій. Поки вони надходять у недостатньому обсязі, тому трансформація буде частковою. В частині забезпечення кадрами ми робимо якісь кроки, в частині впровадження нових IT-систем — так, виходить, є кошти. А в частині інфраструктурного забезпечення — на жаль, цих грошей ще недостатньо. З погляду забезпечення нормативно-правового, тут не так потрібні інвестиції, як політична воля й одностайність в залі парламенту.