Майбутнє оборонного комплексу України: "Официальный разговор" із міністром Олегом Уруським

В Україні розробили стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, щоб майже повністю реформувати цю сферу.

Яким стане оборонно-промисловий комплекс України, і що чекає на космічну галузь — розповів віцепрем’єрміністр — міністр з питань стратегічних галузей Олег Уруський у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Грамова.

— Розкажіть про основні принципи стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу.

— Над стратегією працювало багато експертів, у квітні проєкт стратегії був затверджений і відправлений на розгляд Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Там її розглянуть і, я сподіваюся, ухвалять.

Основні меседжі, які ми поклали в основу цієї стратегії — це те, що оборонно-промисловий комплекс — один із визначальних моментів у сфері забезпечення інтересів національної безпеки і оборони України. Він є дуже важливою складовою в розбудові держави. Сьогоднішній стан оборонно-промислового комплексу не задовольняє ані президента, ані уряд, тому підлягає серйозному реформуванню.

Ми з цим процесом затрималися. Зміни потрібно було робити десятки років тому. Але, я сподіваюся, зараз цей процес набере керованого ходу з боку вищого керівництва країни й уряду країни. Саме з цією метою було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

Також ми визначили пріоритети, куди ми повинні рухатися, і те, яким чином буде відбуватися реформа оборонно-промислового комплексу. Насамперед йдеться про державний сектор, в якому ще залишилося досить підприємств оборонно-промислового комплексу. З іншого боку, ми говоримо про весь оборонно-промисловий комплекс. Тому стратегія передбачає, що будуть відбуватися зміни і в приватному секторі, тому що він теж відіграє істотну роль у забезпеченні обороноздатності нашої країни.

— Які кардинальні зміни готуються?

— "Укроборонпром" буде реформований, майже ліквідований. Буде визначено чітку кількість підприємств, які будуть складати оборонно-промислову базу. З 137 підприємств залишиться близько 65. Частина підприємств, які втратили будь-який зв’язок з оборонною промисловістю, будуть передані або вже передані до Фонду держмайна — на приватизацію.

Друга частина підприємств, які мають серйозні активи, буде передана до Державного фонду розвитку оборонної промисловості, який ми хочемо створити.

— Розкажіть про цей фонд.

— Це буде фонд підтримки розвитку оборонно-промислового комплексу. Одним із джерел наповнення цього фонду повинні стати активи тих підприємств, які є збитковими, і тих підприємств, які йдуть на приватизацію. Ці активи будуть вкладатися в розвиток оборонної промисловості України. Насамперед — в оновлення технологій.

Я сподіваюся, що фонд створять цього року. Ми зараз вже перебуваємо на завершальній стадії розробки юридичних обґрунтувань цієї організації. І, сподіваюся, найближчим часом зможемо представити документ нашим міністерствам, щоб розглянути це питання.

Ті 65 підприємств, про які я говорив, залишаться в сфері оборонної промисловості України, але вони всі будуть корпоратизовані. Цей процес почався наприкінці минулого року, але питання в тому, якими темпами це відбувається. Мене ці темпи не дуже влаштовують. Затримка сталася через те, що Верховна Рада довго розглядає законопроєкт № 3822 (про особливості реформування оборонно-промислового комплексу державної форми власності). Сподіваюся, найближчим часом його буде розглянуто у другому читанні й ухвалено.

Президент поставив завдання, щоб процес корпоратизації підприємств пройшов у максимально стислі терміни — до кінця року. Це непросте завдання, тому що підприємства різні.

— Керівництво цих підприємств буде змінюватися?

— Я б зараз говорив про інше. Я б говорив про зміну форми — з державного підприємства на публічне акціонерне товариство або приватне акціонерне товариство. Ми передбачаємо, що будуть створені холдингові компанії за базовими напрямами, оборонними системами і аерокосмічним системами. Будуть введені методи корпоративного управління. Будуть створені наглядові ради, які будуть призначати та контролювати керівництво цих компаній.

Я вважаю, що це кардинальна реформа, яка повинна повністю змінити спосіб і обличчя нашої оборонної промисловості.

— Як ці зміни вплинуть на звичайних військових?

— Військові чекають на нове, якісне озброєння і військову техніку. Наш оборонний комплекс вже може запропонувати хороші та гідні зразки нашим Збройним силам, закупівлі тривають досить інтенсивно, але ще є, над чим працювати.

Потрібно, щоб наші військові чітко розуміли, на що вони можуть розраховувати саме з погляду наших власних можливостей. З іншого боку, нам разом з військовими потрібно знайти правильну взаємодію з вкладення в науку, в сучасні розробки і в закупівлі. Ми — країна, що воює, нам зброя необхідна сьогодні, але ми повинні не забувати про те, що ми можемо деякі стратегічні види озброєння, наприклад, зенітно-ракетні комплекси, розробляти власними силами, мати власний комплекс, яким можна буде озброїти нашу армію.

— Скільки зброї в українській армії потрібно модернізувати?

— У найближчі 10 років ми повинні на 75-80% оновити наше озброєння.

— Які зміни чекають на авіагалузь?

— Авіаційна галузь теж перебуває не в кращому стані. Останні 5-6 років Україна не випускає літаки серійно.

— Чому так сталося?

— Є кілька чинників. Перший — після початку російської агресії кооперація підприємств, що випускають авіаційну техніку, була знищена. Тому що ми припинили співпрацю з Російською Федерацією, і підприємства зіткнулися з проблемою імпортозаміщення. Це робота на роки.

Друга серйозна причина — відсутність замовлень. Тому що внутрішній ринок пасажирських літаків був відсутній, не розвивався.

— Це пов’язано з якістю продукції?

— Я спілкувався з нашими авіаперевізниками ще наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. Вони завжди знаходили якісь причини, чому вони не хочуть брати наші літаки. То якість не така, то енергоефективність не та, то вони занадто затратні за пальним. Але якість приходить, коли є робота. Коли у нас поштучно випускаються літаки, складно говорити про якусь якість. Це все відпрацьовується в процесі виробництва.

Раніше ми випускали десятки, сотні літаків на місяць, а тепер ми випускаємо по одиниці на рік. Тому ясно, що у нас є проблеми з якістю, вони були і залишаються. Над цим можна працювати, і ми будемо працювати.

— Що проривного створив оборонно-промисловий комплекс України?

— Проривними є розробки високоточного озброєння. Це протитанкові ракетні комплекси розробки конструкторського бюро "Луч", це керовані снаряди. Наша бронетанкова техніка завжди була однією з кращих. Сподіваюся, що ми залишимо за собою одне з провідних місць на ринках, пов’язаних із бронетанковою технікою, але ми вже повинні дивитися вперед. Тому що майбутнє за робототехнікою. Майбутнє за тим, що будуть воювати без членів екіпажу.

— Розкажіть про запуск космічного апарата "Січ-2" спільно з компанією SpaceX.

— 26 грудня цього року планується запуск. Переговори веде наше конструкторське бюро "Південне", але не безпосередньо зі SpaceX, а з однією з компанією, яка уповноважена вести космічні переговори з надання послуги запуску. Думаю, що найближчим часом ми підпишемо цей контракт, і тоді можна буде з більшою впевненістю говорити, що це станеться.

Ми самі вийшли на цю компанію. Ми проаналізували ринок і зрозуміли, що встигнемо підготувати супутник, адаптувати його під ракетоносій і запустити його в рік 30-річчя незалежності України на ракеті Falcon 9.

Сам супутник розроблений нашим КБ "Південне". Є одним з космічних апаратів серії "Січ". Раніше було запущено кілька цих апаратів. Ми вже 10 років не запускаємо супутники. Це супутник дистанційного зондування землі з дозволом близько 8 м. Ми плануємо і далі запускати такі супутники. Він насамперед буде використовуватися для потреб нашої економіки, для потреб Міністерства навколишнього середовища, Міністерства агропромислової політики, Міністерства енергетики. Дуже багато завдань можна вирішувати, користуючись знімками цього супутника, і я сподіваюся, що наші відомства будуть отримувати безкоштовно цю інформацію.

— Тобто це крок до "реанімації" космічної галузі?

— Так, безумовно. Ми розробили космічний апарат, ми його запустили, ми ним керуємо, ми приймаємо з нього інформацію. Далі ми цю інформацію обробляємо і передаємо її користувачам.

— На запуск буде витрачено 2 млн дол. Ця цифра виправдана?

— Звісно. Це досить хороша ціна.