Майбутнє колективної безпеки на планеті: від націоналізму до співпраці

Джо Байден вже місяць керує Сполученими Штатами Америки. Які будуть відносини між США та Росією, що буде з демократією у світі та що чекає на міжнародну систему контролю над озброєнням — розповів дослідник історії та пострадянських ідеологій Михайло Мінаков.

— Михайло, найближчим часом США та Росія обміняються нотами про продовження на 5 років Договору про подальше скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Я нагадаю, що це ключовий договір в галузі ядерної зброї. Угода, яку сторони підписали в 2010 році, спливла 5 лютого, і передбачала скорочення ядерних бойових зарядів обома країнами до 1550 міжконтинентальних балістичних ракет, ракет на підводних човнах і важких бомбардувальниках — до 700. Михайло, продовження цього договору можна вважати першим кроком на шляху до вибудовування російсько-американського діалогу між США та РФ? Чи це вимушений захід?

— Ну, я б сказав, що цей договір в інтересах як Росії та США, так і всієї Європи. Тому я б говорив, що це якесь вибудовування мінімального рівня діалогу, швидше за все, далі справа не піде. Але хоча б на якомусь мінімальному рівні виживання людства в цьому регіоні, він буде забезпечений продовженням ДСНО.

— Ось договір буде продовжений на 5 років, а що далі? Адже немає гарантій, що в 2024 році на виборах в США знову не переможе Дональд Трамп або хтось зі схожим підходом. Як ви думаєте, що взагалі чекає на міжнародну систему контролю над озброєннями?

— Світ стає складнішим, і система безпеки потребує радикальної перебудови. Складність світу пов'язана з тим, що відбувається така девестернізація. Ядро світової системи слабшає, західне ядро, і все більше риси ядра набуває Китай. 

Звичайно, рано ще говорити, що Китай став ядром. Але тим не менше, рух вже помітний, ви пам'ятаєте, термін "девестернізація" був введений вже в 2019 році на Мюнхенській конференції з безпеки. І це значить, що система має бути перевлаштована. Мають бути враховані нові гравці, зокрема країни, які володіють зброєю масового знищення. І якщо раніше було достатньо домовленості між двома великими державами — Радянським Союзом і США, то тепер в нову систему безпеки повинні входити нові країни, тим більше Радянського Союзу більше немає, а Росія не відіграє ту ж роль, яку відігравав СРСР.

— Разом зі спробами встановлювати нові міжнародні зв'язки, багато країн намагаються самоізолюватись. Далеко ходити не треба — той самий "вакцинний націоналізм". Що, на вашу думку, дозволить країнам повернутися до співпраці?

— Ось дивіться, з точки зору філософії, політичної, соціальної філософії, те, що відбувається з вакцинами — це розвиток двох таких понять — некрополітика і біополітика. Біополітика спрямована на те, щоб керувати життям, життєвими процесами підконтрольного населення, і тут про громадянства не йдеться, скоріше йдеться про те, що громадяни, населення — це таке біологічне співтовариство, про яке турбується уряд. І він, цей уряд, отримує якісь нові, недемократичні риси. 

А некрополітика пов'язана з тим, хто буде вмирати — хто раніше помре, хто пізніше помре. І історія з вакцинацією — вона дуже чітко лягає до цієї біфуркації на некро- та біополітику. Зараз ось 2020 рік, коли ще немає фактів, коли в основному це все політична уява, яка вкрай важлива для політичних процесів. Було помітно, що суперечки про те, чию вакцину застосовувати, яка вакцина підходить, яка не підходить, — вони були дуже ідеологічними.

— Джо Байден пообіцяв скликати Глобальний саміт за демократію протягом свого першого року, щоб "зміцнити демократичні інститути та сформувати спільний порядок денний для усунення загроз нашим спільним цінностям". Деякі стверджують, що такий саміт, організований у США, буде занадто громіздким, складним, особливо в частині списку запрошених. Інші вважають, що такий форум може допомогти розв’язати проблему дефіциту демократії в самих Штатах і розробити новий план глобальної участі США у просуванні демократії на планеті. Як ви думаєте, яким повинен бути саміт і хто, на вашу думку, має взяти в ньому участь?

— Я підтримую будь-яку розмову про демократію з боку чинних політиків або між чинними політиками та активістами, зокрема теоретиками політики, філософами. І якщо цей саміт відбудеться, це буде вкрай важливо. 

Лише кілька днів тому дослідний центр при журналі The Economist видав свій черговий звіт про демократію. І, власне кажучи, та карта, яку вони показали, викликала скандал у багатьох країнах. Ось мої українські колеги дуже часто ображаються на гібридний статус — хочеться вважати себе демократією. Але мої американські колеги ще більше були ображені тим, що США вказані на цій карті як "неефективна демократія" або "дефективна демократія". 

Втім, я з цією оцінкою згоден. За останні чотири роки багато демократичних інститутів з різних сторін, зокрема політичних акторів, було підірвано. І завдання нової адміністрації, яке дуже чітко усвідомлюється і президентом Байденом і його командою, — це повернути якісну демократію в країну, а отже, знову дати шанс ліберальним демократіям у всьому світі.