Україна наш дім

Приватизація-2021 — плани держави: "Официальный разговор" із Костянтином Кошеленком

Костянтин Кошеленко. Скріншот відео: kanaldom.tv

Український парламент розблокував "Велику приватизацію", яку в минулому році заморозили через пандемію коронавірусу. Загалом на приватизацію планують передати 900 об’єктів.

Скільки грошей отримає бюджет в рамках процесу приватизації і що таке державна оренда — розповів заступник голови Фонду державного майна України Костянтин Кошеленко у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— З якими проблемами зіткнувся Фонд держмайна при продажі держвласності?

— На першому етапі, перед підготовкою товару для покупця, ми провели серйозну роботу з підготовки приватизаційної фабрики. Для того, щоб повністю розкрити інформацію про об’єкт, щоб покупець не шукав у нас кота в мішку, а мав повне уявлення про те, що йому пропонується. Завдяки створенню сайту рrivatization.gov.ua з’явилися віртуальні кімнати, де ми стали розкривати всю юридичну, технічну, фінансову документації про об’єкти, рекламувати їх, ми змогли повернути довіру інвесторів.

— Як ви зрозуміли, що довіра інвесторів повернулося?

— Про це говорять цифри. У 1990-х роках приватизація була ваучерна, в 2000-х — олігархічна. Це все запам’яталося як ситуація, коли хтось міг отримувати майно на вигідних для себе умовах. Ми ж забезпечили рівний підхід і можливість для кожного. Це дозволило нам збільшити середню кількість учасників. Якщо в 2019 році в середньому на один аукціон приходило два учасники, то в 2020-му, в коронавірусний рік, прийшло три. Це кількість претендентів на один об’єкт.

Ми провели майже 2 тис. аукціонів, і збільшення кількості учасників дозволило збільшити і зростання ціни. Якщо раніше воно було 37%, то за підсумками минулого року зростання склало майже 200%. Завдяки цьому, провівши майже 2 тис. аукціонів, ми змогли в минулому році залучити в бюджет 3 млрд грн. Якщо порівняти з 2019 роком — це в шість разів більше. У 2019 році було 500 млн грн.

— Скільки об’єктів ви плануєте продати в цьому році?

— Цього року в списку на приватизацію вже перебуває понад 900 об’єктів. Перший квартал пройшов досить успішно. За підсумками проведених аукціонів 1 млрд грн повинен зайти в бюджет. Ми чекаємо на ці гроші. Кожен покупець протягом місяця після виграшу в аукціоні повинен укласти договір. А ще через максимум місяць повинен сплатити гроші в бюджет. Приватизаційний механізм працює, ми бачимо, що довіра інвестора повернулася.

— Які наступні об’єкти ви готуєте до приватизації?

— Об’єднану гірничо-хімічну компанію (ОГК) і завод "Більшовик". ОГК — це два гірничо-збагачувальні комбінати, в Дніпропетровській і Житомирській області.

Завод "Титан" поліпшив свої показники, чистий прибуток в 2020 році склав 600 млн грн. Стартова ціна цього підприємства — 3,7 млрд грн.

— Якщо підприємство прибуткове, чому його продають?

— Прибутковість — це тільки один із критеріїв. У держави є функції: функція соціальна, функція безпеки. А брати участь на ринку і конкурувати з іншими виробниками — не зовсім функція держави.

Ті підприємства, які передаються нам, як правило вже мають фінансові проблеми. Вони не є стратегічними. Вони вимагають інвестицій, оскільки обладнання зношене.

— Чи є гарантії, що після приватизації підприємство стане прибутковим?

— Держава не повинна контролювати і розповідати бізнесу, як йому правильно і ефективно вести свою діяльність. Якщо актив продається в ринкових умовах, є конкурентне середовище, відкритий конкурс, багато учасників і переможець аукціону сплачує ринкову вартість, то він як бізнесмен захоче ці гроші відпрацювати і повернути. Таким чином з’являється зацікавленість запускати виробництво, збільшувати обсяги виробництва, отримувати прибуток.

Під час приватизації формуються приватизаційні комісії, до складу яких входять, окрім співробітників фонду, ще співробітники підприємства, обласних державних адміністрацій, і вони формують приватизаційні умови. Вони різні, але найчастіше, згідно з цими умови, перші півроку-рік новий власник не має права зменшувати кількість співробітників, новий власник зобов’язаний розрахуватися з усіма боргами, а вони є майже на всіх таких підприємствах. Подальшу свою діяльність він може вести сам. Хоча іноді бувають обмеження за родом діяльності на якийсь період.

— А що стосується людей, їхніх зарплат?

— Це те, про що ми говоримо. У договорах фіксується зобов’язання нового власника протягом першого року або півроку, в залежності від об’єктів, зберігати той штат, який вже працює.

— Як довго держава контролює такі підприємства?

— Залежно від рішення приватизаційної комісії, це може бути і півроку, і рік. До п’яти років.

— Що стосується Донбасу, яка там ситуація?

— Ми запустили сайт orenda.gov.ua, на якому можна подивитися каталог всіх доступних площ, об’єктів для оренди. Дуже часто там можна знайти доступні стартові ціни і об’єкти, зокрема на контрольованих територіях Донбасу.

Якщо говорити про оренду, то, наприклад, є їдальня в Волновасі. Площа — 820 кв. м. Стартова ціна — 12 тис. грн на місяць. Або 35 кв. м в місті Лиман, стартова ціна — 175 грн на місяць. Зрозуміло, що підприємці будуть конкурувати і ціна виросте. Але, тим не менш, це хороша можливість для малого бізнесу, не купуючи об’єкт, забезпечити собі робоче місце, торгове місце, невелике виробництво.

Державна оренда — це не тільки прозоро і з рівним доступом для кожного. Це дійсно надійно. Тому що орендуючи у держави, ви отримуєте лише невелику щорічну індексацію, ви впевнені в тому, що у вас договір на п’ять років, тому ніхто вас не виселить і не змінить умови оренди. Ви маєте право продовжити договір.

Прямий ефір