Новий освітній курс "Мова меморіалів": про збереження пам'яті говоримо з представницями онлайн-платформи Зрозуміло!

На освітній онлайн-платформі Зрозуміло! Фонду Східна Європа з'явився новий курс "Мова меморіалів". У чому головна мета курсу, кому він буде корисним, чому навчить, говоримо у "Ранку Вдома" з менеджеркою платформи Алею Бондаренко та керівницею комунікаційного відділу Катериною Іголкіною.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Розкажіть про діяльність освітньої онлайн-платформи Зрозуміло! Фонду Східна Європа.

Бондаренко: Освітня платформа "Зрозуміло" — це безплатна онлайн освіта для всіх, хто хоче здобувати якісні знання. Це і для представників громадського сектора, і для публічних службовців, і для освітян, і для школярів, і для студентів. Це абсолютно різні теми. Наразі на платформі є 42 онлайн курси. Усі вони безплатні. Теми, як я сказав, дуже різні. Це SMM для громадських організацій, міцна безпека, запобігання різним видам катастроф, управління проєктами для громадських організацій. Дуже актуальна сьогодні тема психологічна безпека, і підтримка як для дорослих, так і для дітей.

— Поговорімо про проєкт "Мова меморіалів". Чому присвячений цей курс?

Бондаренко: Цей курс вчить розуміти, чому меморіали з'являлися, якою вони можуть бути форми й чому в тому чи іншому місті й загалом, як їх розуміти. 

Іголкіна: Меморіали зараз важливі, бо ми зараз знаходимось у війні, ми знаходимось усередині трагедії, і люди хочуть висловити якось те, що з нами відбувається. Хочуть зафіксувати свій біль, свою пам'ять, попри те, що війна ще не закінчилася. Ми не знаємо, коли вона закінчиться, але коли вона закінчиться, у нас вже повинно бути уявлення про те, як ми хочемо про неї розповідати. Тобто меморіали — це нібито про минуле, але насправді вони про майбутнє і трошечки про тих, хто це майбутнє уявляють.

Курс "Мова меморіалів" створили зусиллями двох організацій — це платформа культури пам'яті "Минуле, майбутнє, мистецтво" та  громадська організація "Музей сучасного мистецтва". Нас також підтримали міжнародні організації. Зокрема, Форум Громадянської служби миру з Німеччини та Швейцарія. Тобто велика команда, працювала над цим проєктом.

У цьому курсі ми намагаємось в такому концентрованому вигляді розповісти, як навчитися читати меморіали, як текст. Адже якщо розуміти, які елементи є в меморіалах, як вони з'явилися історично, як меморіали змінювалися протягом історії, то можна зрозуміти, чому вони саме такі, а не інакші. Кожен меморіал може нести певну думку, і вона набагато складніша, ніж можна уявити з першого разу. Адже меморіал — це не просто якась річ, яка просто займає простір у нашому житті чи місці. Це певне послання в майбутнє. Власне, в цьому курсі ми намагаємось розповісти, як це зрозуміти й чим насправді можуть бути для нас меморіали.

— Як давно досліджується це питання у світі? Чи були якісь яскраві знахідки, які стосуються збереження пам'яті у світовому досвіду?

Іголкіна: Їх досліджують стільки, скільки меморіали існують. Адже люди для чогось їх створюють. Тут, мабуть, важливо говорити про те, як мова меморіалів змінюється в якісь кризові моменти історії, під час якихось революційних подій. Зміна меморіальної мови відбувається після Першої світової війни. те, що ми маємо до Першої світової війни — це древні обеліски, наприклад, це тріумфальні арки.

Після Першої світової війни з'являється фігура Невідомого солдата. Тобто це абсолютно новий герой історії. Це загиблий, який є майже в кожному місті, в кожній країні. Це трагедія такого масштабу, яка торкнулася безпрецедентної кількості людей в історії. З'являється так званий меморіал "Могила невідомого солдата". Можна подумати, що це радянський винахід, але це не так. Могила невідомого солдата вперше з'явилася в Великій Британії в 1920 році. Це повністю змінює риторику того, як ми говоримо про минуле.

Після Другої світової війни з'являється інша потреба, адже масштаб трагедії більший. Ми не можемо просто поставити фігуру воєначальника на коні.  Ця мова пафосна абсолютно не працює. Тому художники, архітектори й філософи починають шукати іншу мову, якою це все можна зобразити. Насправді після Другої світової війни це питання досі актуальне у світі, тому що Друга світова спровокувала перезавантаження цієї мови.

Наприклад, меморіали з переосмисленням з'являються досі. Один з найвідоміших прикладів — це так званий контрмеморіал, тобто щось абсолютно нове. Наприклад, меморіал убитим євреям Європи в Берліні. В центрі Берліна він з'явився на початку 2000 років. Його автор — архітектор Пітер Айземан. Це щось зовсім інакше, ніж ми уявляємо, коли говоримо слово "пам'ятник". Це величезна площа з бетонними плитами. Це 4 700 плит різного розміру, де люди просто можуть перебувати. Вони можуть сидіти на них, або ходити між ними. В центрі меморіалу плити сягають чотири метри заввишки. Тобто це набагато більше людського зросту. 

Це контрмеморіал, бо автор пропонує людям просто пам'ятати про подію, він не уславлює нікого.  Це меморіал загиблим під час Голокосту. Цей меморіал пропонує людині пережити власний досвід. Адже ви коли потрапите туди, ви переживете щось зовсім інше, ніж коли потраплю я туди. Це одна з сучасних ідей і мов меморіалів — дати можливість людини відрефлексувати про подію, яка сталася.

— З чого складається курс? Скільки він триватиме? Як на нього потрапити?

Бондаренко: Курс складається з шести коротких лекцій. Для того, щоб людям було легше сприймати інформацію, лекції мають бути короткими, по 10-15 хвилин. Курс уже доступний на платформі "Зрозуміло". Він буде доступний стільки, скільки існуватиме платформа. Він безплатний.  Вже пів тисячі людей передивилися. Ми його буквально днями запустили.

— Відгуки вже є?

Бондаренко: У нас дуже органічно на платформі йдуть курси. Як тільки війна почалася, всі шукали оцю психологічну підтримку, і у нас було багато курсів як підтримати дитину, як вчителям допомогти організувати цей процес. Потім ми наче з цим трошки розібралися і почали навчати мінної безпеки. Зараз почався запит на історію. Всі починають досліджувати себе. Це такий поштовх. Цей курс став вишенькою на торті. Коли ми вже дослідили, набралися сил, знаємо нашу історію та думаємо над тим, як ми будемо вшановувати пам'ять тих, хто зараз бореться за наше майбутнє.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Агресія, залежність та ігротерапія: психологиня пояснила, чи потрібно батькам обмежувати дитячі ігри
• Історії про людей та психіатрію: розмова з авторкою книги "Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію" Христиною Шалак
• Благодійний проєкт фонду "Зграя" конвертує книги у допомогу ЗСУ: інтерв'ю з волонтеркою громадської організації
• Покажуть фільми, які дають надію: про "Тиждень австрійського кіно" говоримо з послом Австрії в Україні Арадом Бенкьо
• Залежність психічного стану від фізичного: тренерка Аніта Луценко пояснила, як це працює
• "Кіно — це потужна зброя": інтерв'ю з автором книги про історію українського кіно, колишнім програмним директором Одеського кінофестивалю
• Популярність у TikTok, хейт, написання книжки та прем'єра пісні: інтерв'ю зі співачкою Гелею Зозулею
• Поетична підтримка українців: про суть аудіоантології "Додому" розповідає контент-директорка Litcom Ірина Плехова
•  Спілкування в закладах освіти під час війни — корисні поради від психолога
• Книга "У тенетах загадкових історичних вбивств" викриває "білі плями" в історії: інтерв'ю з журналістом Сергієм Махуном