Без Гагаріна, Пушкіна та Суворова: в МКІП рекомендують відмовитися від російських діячів у топонімах

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила список десяти найбільш поширених "російських" урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу. Про це сьогодні, 2 серпня, повідомили в МКІП, інформує "Дом".

"Проаналізувавши ситуацію, що склалася в топонімічному просторі України, Експертна рада звернула увагу на те, що значна кількість власних назв, що позначають такі елементи просторової структури міста як вулиці, площі, проспекти тощо — пов’язана з росіянами, чиї життя та діяльність, за великим рахунком, не мають стосунку до України, її історії, науки, культури, та у більшості випадків не народилися тут", — йдеться в повідомленні міністерства.

До топ-10 найчастіше вживаних топонімів входять: 

• Юрій Гагарін;
• Олександр Пушкін;
• Іван Мічурін;
• Валерій Чкалов;
• Максим Горький;
• Михайло Лермонтов;
• Олександр Суворов;
• Володимир Маяковський;
• Олександр Матросов;
• Володимир Комаров.

"В умовах широкомасштабного вторгнення РФ в Україну слід враховувати, що ворог навіть топоніміку використовує як маніпулятивний механізм для ретрансляції пропагандистських меседжів, цінностей, своєї світоглядної моделі та концепту так званого "русского мира". Повномасштабна війна стала каталізатором для прискорення процесу усунення з культурного простору України й суспільно-політичного дискурсу того російського, що десятиліттями впроваджувалося як "велика російська культура", — зазначив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

З метою мінімізації впливу радянсько-російських наративів на світогляд українців, встановлення історичної справедливості та відновлення української історично-національної топоніміки, Експертна рада МКІП рекомендує під час проведення перейменувань вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших урбанонімів розглядати можливість заміни вищезазначених назв.

Читайте також: Деколонізація: як позбутися минулого, не втративши своєї спадщини (ВІДЕО)